Постанова № 13949585, 27.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27.01.2011 р. справа № 2а-8949/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі

м. Миколаєва, вул. Миколаївська, 17,м.Миколаїв,54018 доМалого підприємства "Вектор",

АДРЕСА_1 простягнення заборгованості на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів в сумі 6920,32 грн., В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Малого підприємства (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6920,32 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у Підприємства існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень - вересень 2010 року в сумі 6920,32 грн., яка ним у встановлений строк добровільно не сплачена.

18 січня 2011 року позивачем подано до суду заяву, в якій він просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

20 січня 2011 року, суд відклав розгляд справи на 28 січня 2011 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до частини статті 128 КАС у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Підприємство є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень - вересень 2010 року, Підприємство не сплатило внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління на загальну суму в сумі 6920,32 грн.

Вказана заборгованість Підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період за період січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень - вересень 2010 року, які ним самостійно направлені до Управління та корінців вимог позивача від 06.09.2010 р. № Ю-1244 та від 04.11.2010 р. № Ю-1624, отримані відповідачем особисто 06.09.2010 р. та 08.11.2010 р. відповідно.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 6920,32 грн.

Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 6 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески

Страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (частина 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з пунктом 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Для стягнення заборгованості УПФ у Ленінському районі м. Миколаєва були надіслані вимоги Підприємству про сплату боргу 06.09.2010 р. № Ю-1244 та від 04.11.2010 р. № Ю-1624, отримані відповідачем особисто 06.09.2010 р. та 08.11.2010 р. відповідно, які протягом десяти робочих днів після її отримання відповідачем оскаржені не були, а тому вважаються узгодженими.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, позовні вимоги Управління про стягнення з Підприємства заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень - вересень 2010 року в сумі 6920,32 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства "Вектор" (АДРЕСА_1 ЄРДПОУ 01041774, р/р 2600830011320, ВАТ "Державний ОБ України", МФО 386069) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄРДПОУ 20916741, р/р 256083016116, ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень - вересень 2010 року в сумі 6920 (шість тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2011 року.