Рішення № 139495584, 24.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 212/5590/26

№ 2/207/2895/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором кредиту № 6725857 від 26 вересня 2025 року у розмірі 11789 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., та витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 26 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6725857, за умовами якого Кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95% щоденно на залишок заборгованості за тілорм кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25%. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 477644, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6725857 від 26 вересня 2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Згідно листа №25/02/26-31671 від 25.02.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкцій перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту № 6725857.

Враховуючи, що кредит видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісій та еквайрингу платіжних інструментів».

Відповідно до пункту 159 розділу VIIІ зазначеної вище Постанови НБУ №164 від 29.07.2022 вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту № 6725857 від 26 вересня 2025 року, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 321,5 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 11789 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., зокрема: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників у тому числі за договором кредиту № 6725857 від 26 вересня 2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 27/06/25 від 25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги до відповідача в сумі 11789 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 6725857, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн., на строк 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0.95% щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25%. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 477644, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (арк.с.14-21).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою кредитодавцем, відповідач: ОСОБА_1 , з яким/якою укладено договір № 6725857 від 26 вересня 2025 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Одноразовий ідентифікатор: 477644. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 26.09.2025 14:57:21. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. с. 22 зворот).

Листом від 25.02.2026 вих. № 25/02/26-31671 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», надало інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн позик, зокрема номер платежу f235561f-e1e0-480b-9e29-20acde11dc82 на ім`я ОСОБА_1 (арк. с. 23).

Згідно платіжної інструкції, виданої ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № f235561f-e1e0-480b-9e29-20acde11dc82 підтверджено переказ коштів в розмірі 3000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (арк. с. 24 зворот).

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників у тому числі за договором кредиту № 6725857 від 26 вересня 2025 року (арк.с. 25 зворот-29).

Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 27/06/25 від 25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги до відповідача в сумі 11789 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (арк. с. 29-30).

Крім того, з листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 03.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 та рух коштів по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 26.09.2025 по 29.09.2025, згідно з яким 26.09.2025 на картку позивача № НОМЕР_2 зараховано переказ у сумі 3000,00 грн. (арк.с. 74-75).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст.509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.526 ЦУ України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст.520 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, 26 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 6725857, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн.

Листом від 25.02.2026 вих. № 25/02/26-31671 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», надало інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн позик, зокрема номер платежу f235561f-e1e0-480b-9e29-20acde11dc82 на ім`я ОСОБА_1 (арк. с. 23).

Крім того, з листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 03.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 та рух коштів по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 26.09.2025 по 29.09.2025, згідно з яким 26.09.2025 на картку позивача № НОМЕР_2 зараховано переказ у сумі 3000,00 грн. (арк.с. 74-75).

Таким чином, факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується вищезазначеним.

Відповідно до Виписки за рахунком відповідача останній користувався рахунком та кредитними коштами, що підтверджує факт укладення та дії кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за договором позики № 6725857 від 26 вересня 2025 року.

Таким чином, судом встановлено, що на підставі договору факторингу відбулася заміна первісного кредитора на нового кредитора - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Оскільки відповідач не дотримався умов, передбачених кредитним договором та допустив заборгованість, то позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є обґрунтованими, з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредитної лінії № 6725857 у розмірі 5789 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за кредитним договором в загальному розмірі 5789 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 6000,00 грн. - суми заборгованості по штрафним санкціям суд приходить до наступного.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 26 вересня 2025 року, та відповідно і заборгованість по штрафним санкціям нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому суд також враховує, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Відтак суд відхиляє позовні вимоги позивача про стягнення з позичальника пені, нарахованої кредитором за прострочення виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у погоджені строки, оскільки за змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Водночас, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Відтак, суд приходить до висновку, що у даному випадку підлягає застосуванню саме пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 суми 6000,00 грн. заборгованості по штрафним санкціям - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Пред`являючи позов, позивач поніс 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору (арк.с. 6) та 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (арк.с. 35-36).

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 49,11 % відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 1307,50 грн. судового збору (2662,40 * 49,11 % = 1307,50 грн.). Витрати на професійну правничу допомогу слід розподілити за правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 49,11 % відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 2209,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу (4500,00 * 49,11 % = 2209,95).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, знаходиться за адресою: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за договором кредиту № 6725857 від 26 вересня 2025 року у розмірі 5789 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 50 коп., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією.

В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2209 грн. 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору у сумі 1307 грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко