Рішення № 139495558, 23.07.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1157/26

Провадження № 2/392/1447/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором кредитної лінії № 514722734 від 12 травня 2024 року в розмірі 35 422,99 грн, а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему було укладено Договір кредитної лінії (продукт «СМАРТ») № 514722734 шляхом підписання пропозиції (оферти) та індивідуальної частини договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором CQGP (код підтвердження 2898).

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредитний ліміт у розмірі 8 600,00 грн із виплатою першого траншу в сумі 8 600,00 грн, строком кредитування (дисконтний період) 30 днів (до 11.06.2024) з можливістю неодноразового продовження (пролонгації) за умови сплати нарахованих процентів, базовою процентною ставкою 547,50 % річних (1,50 % на день) та дисконтною ставкою 182,50 % річних (0,50 % на день) за умови своєчасного виконання зобов`язань.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 12 травня 2024 року грошові кошти у розмірі 8 600,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_1, що підтверджується платіжним дорученням № 00362780-1a51-4ba1-b6b7-db074a0036b2 від 12 травня 2024 року, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло в порядку факторингу:10 червня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/39, згідно з Реєстром прав вимоги до якого (пункт 428) відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 514722734 від 12 травня 2024 року на загальну суму 21 282,44 грн (тіло - 8 595,74 грн, проценти - 8 388,83 грн, неустойка - 4 297,87 грн); сплата фінансування підтверджується Актом звірки від 31 грудня 2025 року та Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 10 червня 2025 року. 04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого, Реєстру прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року (пункт 1379) та Акта прийому-передачі від 04 грудня 2025 року право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на загальну суму 39720,86 грн. Сплата фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 759 від 15 грудня 2025 року.

01 листопада 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» сформувало та направило відповідачу повідомлення № ТП/514722734 про дострокове розірвання кредитного договору у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань та вимогою повернення всієї суми боргу.

Позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач (без урахування нарахованих штрафних санкцій) заявив до стягнення у загальному розмірі 35 422,99 грн, з яких: 8 595,74 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту; 26 827,25 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача просив розглядати справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду письмові заяви:

- заяву від 03 червня 2026 року про направлення процесуальних документів на електронну пошту;

- заяву від 22 червня 2026 року про долучення до матеріалів справи квитанцій про добровільну сплату боргу за кредитним договором на користь ТОВ «Юніт Капітал»: від 10 червня 2026 року на суму 7 000,00 грн (квитанція № 7B7M-03P0-H8KA-43MT), від 18 червня 2026 року на суму 1500,00 грн (квитанція № A93X-A426-3109-TEPT), від 20 червня 2026 року на суму 1 500,00 грн (квитанція № E4M5-C07H-469K-CBMC) на загальну суму 10 000,00 грн, а також зазначила про неможливість прибути до суду за станом здоров`я та просила суд перевірити справедливість нарахування відсотків;

- заяву від 22 липня 2026 року про долучення додаткових квитанцій про сплату боргу: від 13 липня 2026 року на суму 4 400,00 грн (квитанція № PP2C-6C04-PB9K-H498) та від 20 липня 2026 року на суму 3 000,00 грн (квитанція № EXBH-M330-P8C2-1PE5) на суму 7 400,00 грн.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 25 травня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання учасники справи не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 12 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії (продукт «СМАРТ») № 514722734, невід`ємною частиною якого є Паспорт споживчого кредиту та Правила надання грошових коштів у позику.

Договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором CQGP (введено 12 травня 2024 року о 11:19:53, код відправлено з одноразовим ідентифікатором 2898 о 11:19:15), а зі сторони кредитодавця - директором ОСОБА_2 з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з умовами договору (пункти 2.1-2.3, 8.2-8.3), відповідачу надано кредитний ліміт та перший транш кредиту в розмірі 8 600,00 грн зі сплатою фіксованої базової процентної ставки 547,50 % річних (1,50 % на день), строк дисконтного періоду користування становив 30 днів (до 11 червня 2024 року) з можливістю застосування дисконтної процентної ставки 0,50 % на день (182,50 % річних) за умови своєчасного виконання зобов`язань.

Факт перерахування та зарахування кредитних коштів у розмірі 8 600,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується електронним платіжним дорученням № 00362780-1a51-4ba1-b6b7-db074a0036b2 від 12 травня 2024 року, довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» № 514722734/12122025/Э від 12 грудня 2025 року, письмовими поясненнями № 1501 від 02 грудня 2024 року, а також письмовою відповіддю та банківською випискою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 15 червня 2026 року (вих. № БТ/Е-25574), наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів. Відповідно до банківської виписки, 12 травня 2024 року об 11:19:58 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) надійшли кошти в сумі 8 600,00 грн (операція: payway1*tr4av, код МСС 6012). Також банком підтверджено, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером відповідача та вказаний у її анкетних даних.

10 червня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/39, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 514722734 від 12 травня 2024 року, укладеним із ОСОБА_1 (пункт 428 Реєстру прав вимоги від 10 червня 2025 року на загальну суму заборгованості 21 282,44 грн). Здійснення фінансування підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2025 року та Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 10 червня 2025 року.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01, за яким відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року (пункт 1379) та Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 04 грудня 2025 року право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 514722734 перейшло до позивача - ТОВ «Юніт Капітал». Сплата фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 759 від 15 грудня 2025 року на суму 4 913 398,09 грн.

01 листопада 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» сформувало та надіслало відповідачу ОСОБА_1 повідомлення № ТП/514722734 про дострокове розірвання кредитного договору у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань понад місяць та вимогою погашення заборгованості в повному обсязі на підставі пунктів 7.2.2, 9.1.1.7 Договору та частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до наданих розрахунків заборгованості, виписки з особового рахунку за період 04 грудня 2025 - 18 березня 2026 року та матеріалів справи, відповідач за період користування кредитом здійснила часткові оплати на загальну суму 22 837,00 грн, якими сплачувала нараховані відсотки за продовження дисконтних періодів та частково зменшила основний борг до 8 595,74 грн, однак у подальшому взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, платежів на повне погашення кредиту не здійснила, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором складає: заборгованість за тілом кредиту - 8 595,74 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 26 827,25 грн (вимоги щодо стягнення нарахованої неустойки у сумі 4 297,87 грн позивачем у межах даного позову не заявлялися).

Після відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Юніт Капітал» кошти на погашення заборгованості за кредитним договором № 514722734 у загальній сумі 17 400,00 грн (квитанції від 10 червня 2026 року - 7000 грн, від 18 червня 2026 року - 1500 грн, від 20 червня 2026 року - 1500 грн, від 13 липня 2026 року - 4400 грн, від 20 липня 2026 року - 3000 грн).

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації його у системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором саме по собі не потребує накладення кваліфікованого електронного підпису обома сторонами правочину, оскільки такий спосіб підписання прямо передбачений статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором суду необхідно встановити обставини, які підтверджують зв`язок такого ідентифікатора з конкретним електронним договором, зокрема спосіб ідентифікації особи в інформаційно-комунікаційній системі, спосіб отримання одноразового ідентифікатора та його введення, а також те, що відповідні дії були пов`язані саме з наміром укласти конкретний договір.

Судом встановлено, що кредитний договір № 514722734 від 12 травня 2024 року укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця. Відповідач ОСОБА_1 підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором CQGP, що підтверджується матеріалами справи.

Факт укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується не лише електронним примірником договору та відомостями про використання одноразового ідентифікатора, а й доказами фактичного перерахування 12 травня 2024 року коштів у сумі 8600,00 грн на банківську платіжну картку, зазначену відповідачем, що стверджується платіжним дорученням, довідкою первісного кредитора, а також письмовою відповіддю та випискою по особовому рахунку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданою на виконання вимог ухвали суду.

Таким чином, наведені докази в їх сукупності підтверджують факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору, а також фактичне отримання нею кредитних коштів.Таким чином, наведені докази в їх сукупності підтверджують факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору, а також фактичне отримання нею кредитних коштів.

На підставі вище викладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 514722734 від 12 травня 2024 року в електронній формі, умови якого позивачем були виконані в повному обсязі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув, та в подальшому ТОВ «Юніт капітал» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 .

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом перевірено належність переходу права вимоги до позивача (відповідно до матеріалів справи) та за сукупністю наведених доказів суд доходить висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» довело набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 514722734 від 12 травня 2024 року.

Згідно із статтею 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 8 595,74 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Проте, суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитними коштами, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, якщо таке право передбачено договором. Пунктом 9.1.1.7 Договору кредитної лінії сторони узгодили відповідне право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення Договору.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а згідно з пунктом 14.20 Договору до нового кредитора переходять усі права кредитодавця. Набувши 10 червня 2025 року право грошової вимоги, ТОВ «Таліон Плюс» правомірно скористалося цим правом. Норми статті 1082 ЦК України регулюють виконання зобов`язання боржником новому кредитору і не позбавляють фактора права реалізувати матеріально-правову вимогу щодо дострокового розірвання договору у зв`язку з тривалим простроченням.

Згідно з частиною 3 статті 651 ЦК України договір може бути розірвано внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Пунктом 9.1.1.7 Договору прямо встановлено: «При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника». Пунктами 14.19 та 14.21 Договору визначено, що повідомлення надсилаються на погоджену електронну адресу позичальника та вважаються отриманими з часу відправки відповідного листа. 01 листопада 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» склало, підписало кваліфікованим електронним підписом директора та надіслало на електронну адресу відповідача (mash19862701@ukr.net) повідомлення № ТП/514722734 про дострокове розірвання договору з 01 листопада 2025 року та обов`язок погасити заборгованість.

Суд зазначає, що вказане повідомлення від 01 листопада 2025 року було належно направлено на узгоджену сторонами в договорі електронну пошту, а встановлений законом 30-денний строк для добровільного виконання сплив у грудні 2025 року без погашення боргу відповідачем, після чого у позивача виникло право судової вимоги дострокового стягнення боргу, реалізоване пред`явленням позову 24 травня 2026 року.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанова від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі направлення повідомлення про дострокове розірвання договору (вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Направлення такої вимоги змінює строк дії кредитного договору, у зв`язку з чим нарахування договірних процентів після дати розірвання є неправомірним.

При цьому судом встановлено, що ні первісний кредитор, ні фактори ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» не нараховували жодних процентів за договором після 31 жовтня 2025 року. Зафіксована у позовній заяві сума процентів (26 827,25 грн) сформована кредитором виключно за період до 31 жовтня 2025 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 5 якого встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року, денна процентна ставка має бути не більшою 2,5%, з 23 квітня 2024 року - не більшою 1,5%, а з 21 серпня 2024 року - не більшою 1%.

У справі, що розглядається, договір кредитної лінії № 514722734 укладено 12 травня 2024 року. Отже, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню імперативні норми зазначеного Закону.

Як убачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, за період користування кредитом з 12 травня 2024 року по 20 серпня 2024 року нарахування процентів здійснювалося за дисконтними процентними ставками (0,50% та 0,90% на день), що не перевищували встановленого п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» граничного розміру денної процентної ставки (1,5%).

Визначаючи суму процентів, які підлягають нарахуванню за період після 21 серпня 2024 року, суд застосовує імперативну вимогу частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки у розмірі не більше 1% на день.

У період дії дисконтних періодів (пролонгацій) до 05 травня 2025 року кредитодавцем застосовувалася ставка ~0,80% на день (68,77-68,79 грн/день), що не перевищувала 1%. Однак після порушення строку повернення кредиту з травня 2025 року по 31 жовтня 2025 року, кредитодавцем та фактором безпідставно нараховувалися відсотки за базовою ставкою 1,50% на день (128,94 грн на день) замість максимально дозволеного законом 1,00% на день (85,96 грн на день).

Крім того, після направлення 01 листопада 2025 року на електронну пошту ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредиту та розірвання договору дія кредитного договору припинилася, а отже, правомірне нарахування передбачених договором процентів припинилося (відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

З урахуванням обмеження денної процентної ставки розміром 1% на день та фактичних оплат позичальника, загальний обґрунтований розмір процентів, нарахованих до дати припинення договору, становить 19 865,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за договором кредитної лінії № 514722734 від 12 травня 2024 року складала: 8 595,74 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 865,00 грн - заборгованість за процентами; разом: 28 460,74 грн.

Разом з тим, судом встановлено та підтверджено належними доказами, що відповідачем ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді було сплачено позивачу в рахунок погашення вказаного боргу 17400,00 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на часткове погашення заборгованості під час розгляду справи, залишок заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 28 460,74 грн - 17 400,00 грн = 11 060,74 грн, який складається із 8 595,74 грн - залишок тіла кредиту, 2 465,00 грн - залишок процентів).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 514722734 укладено 12 травня 2024 року у загальному розмірі 11060,74 грн.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 514722734 від 12 травня 2024 року у розмірі 11 060 (одинадцять тисяч шістдесят) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко