Постанова № 13949488, 20.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Справа № 2а-9517/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд в складі: головуючого суддіАгевича К.В.

при секретаріВорошило О.Є.

за участю представника позивача Гаврилюк О.В.

представника відповідачаПрокопенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 19.11.2010 №0002801840/0. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем за результатами перевірки дотримання строків сплати податкових зобовязань за І півріччя 2009 року, які надійшли відображення в акті № 1270-15-20-26350022 від 02.11.2010 було прийняте податкове повідомлення рішення від 19.11.2010 №0002801840/0 на суму 3100,36 грн. за порушення строків сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів. Позивач не погоджується із застосованою штрафною санкцією, вважає її прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та вказує, що виконав свої зобовязання щодо сплати податків і зборів до бюджету, перерахувавши відповідні суми зі збору за спеціальне використання водних ресурсів відповідно до повідомлення Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 30.09.2009 № 166662/24 від реалізації вугільної продукції приватним підприємсвом науково виробнича компанія «Промтекс-С» в рахунок сплати податкового боргу було сплачено 102102,59 грн. в тому числі 31949,45 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів. Після цього по даним позивача станом на 01.10.2009 залишився податковий борг зі збору за спеціальне використання водних ресурсів 4872,18 грн. В той час як за даними відповідача цей податковий борг складає 6200,71 грн., але позивач зазначає, що відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2009 скасовані штрафні санкційї в сумі 1328,53 грн. зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за податковим повідомленням рішенням № 000738/1840/1 від 14.11.2007 1241,51 грн. та частково за повідомленням рішенням № 000737/1840/0 від 10.09.2007 87,02 грн., які були сплачені позивачем і безпідставно не зараховоні відповідачем в рахунок податкового боргу за ІІ квартал 2009 року зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.

На думку позивача відповідач не виконує рішення суду і зараховує сплачені суми згідно календарної черговості на свій розсуд змінюючи призначення платежу та застосовуючи штрафну санкцію. Також нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок податкового органу якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Позивач зауважив, що відповідалність передбачена п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 встановлена саме за несплату узгодженої суми податкового зобовязання платником податків за спливом граничних строків, передбачених цим Законом, та не обумовлюються якимись іншими умовами, у тому числі наявністю у платника податку податкового боргу або правом податкового органу направляти сплачені платником податків суми податкових зобовязань на погашення його податкового боргу.

За таких обставин просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.11.2010 №0002801840/0 на суму 3100,36 грн., як таке що прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що докази надані позивачем не підтверджують обставин, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог, надав суду пояснення аналогічні викладеним в його запереченнях. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Державне підприємство «Свердловантрацит» є підприємством заснованим на державній власності згідно до наказу Мінпаливенерго України від 07 березня 2003 року №117 та належить до сфери управління Міністрества вугільної промисловості України, зареєстроване платником податків в ДПІ в місті Свердловську Луганської області.

Відповідач, Державна податкова інспекція в місті Свердловську Луганської області є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Податковим боргом у відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи з викладеного дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.

Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії можуть бути такими, що порушують права позивача.

Також, виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, суд дійшов висновку, що приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Судом встановлено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.09 визнане недійсним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 26.03.08 № 0007381840/3 штраф в розмірі 50% на суму 1241,51 грн. за затримку понад 90 календарних днів гранічного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та визнане недійсним частково податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Свердловськ Луганській області від 26.03.08 № 0007371840/3 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 87,02 грн. Загальна сума скасованих штрафних санкцій склала 1328,53 грн. (а.с. 43-44)

Відповідно до АВИЗО № 459 від 30.09.2009, згідно повідомлення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 30.09.09. № 166662/24 погашено податковий борг ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ) за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 102102,59 грн.(а.с. 9).

Із витребуваних судом та наданих відповідачем доказів (зворотній бік облікової картки платника а.с. 45-47) не вбачається вилучення сум з особового рахунку позивача зазначених в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.09.

Згідно акту державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 02.11.2010 № 1270-15-20-26350022 «Про результати невиїзної прервірки своєчасності внесення до бюджету сум збору за спеціальне викоримтання водних ресурсів за 1 півріччя 2009 року відособленим підрозділом «Групова збогачувальна фабрика «Центроспілка» Державного підприємсва «Свердловантрацит» (а.с 33-35) станом на 19.08.2001 утворився податковий борг із податкового зобовязання по сплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 6200,72 грн., з яких суму боргу 3114,34 грн. сплачено 27.11.2009, 3086,38 грн. 30.12.2009 (що не відповідає наданим відповідачем відомостям згідно зворотнього боку облікової картки платника а.с. 45-47). Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 630 від 27.11.2009 про перерахуванню збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2009 року в сумі 4872,18 грн. (а.с. 42), сума якого тотожня відомостям які містяться в наданих відповідачем зворотнього боку облікової картки де у графі сплачено за листопад 2009 вказано суму 4872,18 грн. Таким чином вбачається невідповідність зазначених в акті сплачених сум податкового боргу матеріалам справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не зараховоно в рахунок податкового боргу за ІІ квартал 2009 року зі збору за спеціальне використання водних ресурсів сплачені позивачем відповідно до АВИЗО № 459 від 30.09.2009 кошти податкового боргу та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.09 скасовані штрафні санкційї в сумі 1328,53 грн., а тому сума штафних санкцій повинна бути нарахована на суму 4872,18 грн. не сплаченого позивачем у встановлений строк податкового боргу з за ІІ квартал 2009 року зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, а не 6200,72 грн., як визначено відповідачем.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення - рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин в частині накладення на відповідача штрафних санкцій у розмірі 664,27 грн.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються ії вимоги та заперечення.

Відповідно до п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд прийшов до висновку, що в іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити, оскількі його доводи не відповідають обставинам справи, а надані докази свідчать про існування заборговангості простроченої заборгованості по сплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2009 року в сумі 4872,18 грн., яку він сплатив лише 27.11.2009, що знайшло своє відображення у матеріалах справи. Тому в даній частині відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України застосував до позивача штрафні санкції за затримку понад 90 календарних днів гранічного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, а відтак у суда відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1,70 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.01.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 25.01.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити частково.

Визнати частково недійсним в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 664,27 грн податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області № 0002801840/0 від 19 листопада 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» судові витрати в розмірі 1(одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25 січня 2011 року.

СуддяК.В. Агевич