Рішення № 139494523, 04.09.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/1162/25

Номер провадження: 2/365/218/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участі

секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Згурівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірина Володимирівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

31 грудня 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Згурівського районного суду Київської області з позовом до Згурівської селищної ради, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.02.2026, просила: встановити факт її постійного проживання із спадкодавицею ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.11.2021 року, орган, що видав 3229 право власності на земельні ділянки, а саме: земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,5340 га кадастровий номер 3221983300:02:002:0013, та земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,6306 га - кадастровий номер 3221983300:02:002:0014, що розташовані на території Лизогубовослобідського старостату Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, які належали на праві власності померлій ОСОБА_3 згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202480382025 від 15.12.2025 року та НВ-3202480392025 від 15.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина.

Позивачка по справі ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої за законом і у відповідності до ст. 1264 ЦК України відноситься до четвертої черги осіб, що мають право на спадкування за законом і які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Факт більш ніж п`ятирічного проживання позивачки зі спадкодавцем підтверджується наступним. Позивачка познайомилась із ОСОБА_3 (далі спадкодавець) та з її чоловіком ОСОБА_4 у 2006 році, коли позивачка та її малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переїхали на постійне проживання у село Лизогубова Слобода і поселились у хаті напроти хати спадкодавця. Оскільки у ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_4 не було своїх дітей, вони прийняли позивачку за свою дочку, а на той час п`ятирічного сина позивачки ОСОБА_5 за внука, запропонували позивачці з сином жити з ними. Чоловік спадкодавця ОСОБА_4 постійно наголошував дружині, що це і є їхня родина, маючи на увазі позивачку та її сина. Говорив, що вони їх доглянуть і поховають. Так і сталося.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_2 взяла всі клопоти по похованню на себе.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 захворіла, втратила можливість самостійно пересуватись, тому всі клопоти по догляду за нею лягли на плечі позивачки. ОСОБА_6 постійно пропонувала ОСОБА_2 прописатися (зареєструватися) із сином у неї в домі. Позивачка з етичних міркувань не робила цього, проте ОСОБА_3 вирішила зробити заповіт на все майно на сина ОСОБА_2 . Через різні життєві обставини заповіт своєчасно не було складено, потім почалася війна з росією, а син позивачки ОСОБА_7 , пішов на фронт, де і досі воює на Харківщині. Тому, 03 червня 2022 року, вже під час війни, ОСОБА_3 склала заповіт на ОСОБА_2 . Через необізнаність спадкодавця у заповіті було зазначене спадкове майно у виді житлового будинку, де вони жили за адресою: АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок: кадастровий номер 3221983301:01:009:0021, площею 0,2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та кадастровий номер 3221983301:01:009:0022, площею 0,1719 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Помилково у заповіті до спадкового майна не було зазначено дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: (ділянка № НОМЕР_3 , площею 3,5340 га кадастровий номер 3221983300:02:002:0013 та ділянка № НОМЕР_4 , площею 3,6306 га кадастровий номер 3221983300:02:002:0014).

Коли стало зрозумілим, що до складу заповіту входить не все спадкове майно, ОСОБА_3 хотіла та мала намір переоформити заповіт щодо включення до заповіту усього спадкового майна, а не тільки хату та землі біля хати. Про це велась розмова з приватним нотаріусом Ківало І.В. Але, на жаль, не встигли цього зробити. За два дні до запланованого приїзду нотаріуса додому до ОСОБА_3 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка знову всі клопоти по похованню взяла на себе.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , на підставі зазначеного вище заповіту приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірина Володимирівна відкрила спадкову справу і 30 вересня 2025 року видала позивачці три свідоцтва про право на спадщину за заповітом на те спадкове майно, яке було зазначено в заповіті. Стосовно спадкового майна, яке помилково не було внесено до заповіту, нотаріус в усній формі пояснила ОСОБА_2 , що у даному випадку останній необхідно звертатися до Згурівського районного суду Київської області з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом у відповідності до ст. 1264 ЦК України.

Отже, позивачка проживала однією сім`єю з спадкодавцем ОСОБА_3 майже двадцять років, жили в її будинку, разом вели домашнє господарство та мали спільний сімейний бюджет. ОСОБА_2 на час подання позову продовжує жити у будинку померлої, в якому прописалась після оформлення спадщини.

Дітей або інших родичів, які б могли успадкувати майно після померлої немає.

До складу спадщини входять дві спадкові земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ділянка № НОМЕР_3 , площею 3,5340 га кадастровий номер 3221983300:02:002:0013 та ділянка № НОМЕР_4 , площею 3,6306 га кадастровий номер 3221983300:02:002:0014.

Зазначені земельні ділянки розташовані на території Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області (на даний час це територія Лизогубовослобідського старостату Згурівської селищної ради Броварського району Київської області).

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки НВ-3202480382025 від 15.12.2025 року та НВ-3202480392025 від 15.12.2025 року вони належали на праві власності померлій ОСОБА_3 та були передані в оренду Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «АРАТТА», де позивачка працює на посаді кухаря.

Також, в прохальній частині позовної заяви позивач просив витребувати від Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірини Володимирівни спадкову справу на ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата заведення спадкової справи 16.06.2025 року, номер у нотаріуса 17/2025, номер у спадковому реєстрі 74212946).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 грудня 2025 року справа передана на розгляд судді Солдатовій Т.М.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 06 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання про витребування доказів.

22.01.2026 на виконання ухвали суду від 06 січня 2026 року в частині витребування доказів приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірина Володимирівна надала суду копію спадкової справи №17/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

05 лютого 2026 року позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про дозвіл на участь у справі представника позивача.

05 лютого 2026 року представник позивача адвокат Садовий Ю.В., подав клопотання, в якому зазначив, що сторона позивача має намір подати до суду додаткові позовні вимоги щодо встановлення юридичного факту. З метою належного складання та обґрунтування додаткових позовних вимог, через необхідність додаткового часу для їх складання, представник просить суд перенести розгляд справи з 15 год. 00 хв. 05.02.2026 року на іншу дату.

Підготовче засідання, призначене на 15 год. 00 хв. 05.02.2026, відкладене до 10 год. 00 хв. 01.04.2026.

20.02.2026 представник позивача адвокат Садовий Ю.В., подав заяву про виклик свідків: ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , які можуть дати показання про відомі їм обставини, які мають значення по справі, зокрема, повідомити (підтвердити) викладені у позові факти стосовно сумісного проживання позивачки зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та стосовно ведення сумісного з нею господарства, а також інші показання по справі.

23 лютого 2026 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог щодо встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання позивачки зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

31.03.2026 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Садовий Ю.В., подав заяву про приєднання до матеріалів справи доказів вручення іншим учасникам заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 01 квітня 2026 року суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 11.05.2026.

11.05.2026 представник позивача подав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Підготовче засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 11.05.2026, відкладене до 11 год. 00 хв. 20.07.2026.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 20 липня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик свідків, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 26 серпня 2026 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У своєму клопотанні від 05.02.2026 просила розглядати справу без її участі за обов`язковою участю її представника адвоката Садового Ю.В. за наявними матеріалами.

В судове засідання відповідач та третя особа не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Попередньо, 16.07.2026 представник відповідача Згурівської селищної ради - Віталій Мокронос, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача, зазначає, що Згурівська селищна рада заявлені позовні вимоги, з урахуванням збільшення позовних вимог щодо встановлення факту, що має юридичне значення, визнає повністю, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі, судові витрати просить не стягувати.

Попередньо, 17.07.2026 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірина Володимирівна направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Садовий Ю.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

З копії довіреності № 07-07/37 від 05 січня 2026 року та копії посадової інструкції начальника юридичного відділу Згурівської селищної ради, вбачається, що представник відповідача Згурівської селищної ради Мокронос В.І. уповноважений на вчинення всіх процесуальних дій учасника процесу з правом підпису процесуальних документів (а.с. 64, 65 копії довіреності та посадової інструкції).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц щодо застосування норм ст. 206 ЦПК України дійшов висновку, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставини, викладені в позовній заяві підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проте часто приїжджає до брата в с. Лизогубова Слобода, де вона народилась. Свідок показала, що позивачку ОСОБА_2 вона знає давно, так як вона є сусідкою через дорогу. ОСОБА_2 приїхала в с. Лизогубова Слобода у 2007 році разом із сином та з того часу, хоч і була зареєстрована за іншою адресою, фактично проживала разом із ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4 у їхньому будинку, вела з ними спільне господарство. ОСОБА_10 помер раніше, а ОСОБА_6 у 2025 році. Дітей чи інших родичів у покійних немає. Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 продовжує проживати у тому ж будинку. Свідок підтримує з позивачкою спілкування як із сусідкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачку ОСОБА_2 він знає з тих пір, як вона приїхала у 2007 році в с. Лизогубова Слобода. З того часу ОСОБА_2 з сином проживали у його сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Жили дружньо, вели спільне господарство. ОСОБА_4 помер у 2020 році. ОСОБА_2 продовжувала проживати разом з ОСОБА_3 до смерті останньої у 2025 році та продовжує проживати в цьому ж будинку на даний час. Дітей чи інших родичів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не мали.

З досліджених в судовому засідання наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 81 рік помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було складено відповідний актовий запис №7 та 12 серпня 2020 року Виконавчим комітетом Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 (а.с 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років в селі Лизогубова Слобода Броварського району Київської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 25 березня 2025 року складено відповідний актовий запис №61 та 25 березня 2025 року Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Згурівської селищної ради Броварського району Київської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 (а.с 18).

На підтвердження смерті та причин смерті ОСОБА_3 позивачем надана також копія лікарського свідоцтво про смерть № 45 від 25 березня 2025 року (а.с. 17).

Померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 10.06.2025 № 03.16-12-81 (а.с. 75 зворот), що міститься в спадковій справі (а.с. 70-124 копія спадкової справи № 17/2025).

За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала заповіт, який був посвідчений 03.06.2022 року старостою Лизогубовослобідського старостинського округу №16, Броварського району, Київської області Мосіною І.В. Згідно з вказаним заповітом ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19770624-09522, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, земельну ділянку 0,1719 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за тією ж адресою (а.с. 75 копія заповіту, що міститься в спадковій справі № 17/2025 - а.с. 70-124).

16.06.2025 ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірини Володимирівни із заявою про прийняття спадщини за заповітом та нотаріусом була заведена спадкова справа №17/2025 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70-124 копія спадкової справи).

30 вересня 2025 року позивач ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що зареєстрованих в реєстрі за №935, №938, №941, на вказане у заповіті майно житловий будинок, земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221983301:01:009:0021, та земельну ділянку площею 0,1719 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221983301:01:009:0022, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-23 копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом, а.с. 19 копія витягу про реєстацію в Спадковому реєстрі № 82722802 від 30.09.2025, а.с. 23-25 копії витягів з Державного реєстру речових прав, а.с. 70-124 копія спадкової справи № 17/2025).

До складу спадщини окрім вищевказаного майна входять: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5340 га, кадастровий номер 3221983300:02:002:0013, місце розташування: Київська область, Згурівський район, Лизогубовослобідська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 193, виданий 12.02.2021, виданий Згурівською районною державною нотаріальною конторою; а також, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6306 га, кадастровий номер 3221983300:02:002:0014, місце розташування: Київська область, Згурівський район, Лизогубовослобідська сільська рада, яка належала померлій ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯБ № 304796, виданий 24.01.2006 Згурівським районним відділом земельних ресурсів. Вищевказані земельні передані в оренду СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРРАТА», код ЄДРПОУ 31805705 (а.с. 28-38 копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202480382025 від 15.12.2025 року, а.с. 39-48 - копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202480392025 від 15.12.2025, а.с. 115-116 копія Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 445709547 від 30.09.2025, яка міститься в спадковій справі).

З копії спадкової справи вбачається, що спадщину за заповітом прийняла позивач ОСОБА_2 . Спадщину за законом ніхто не прийняв.

Як стверджує сторона позивача дітей чи інших родичів у покійних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає, та фактично їхньою сім`ю були позивач ОСОБА_2 та її син ОСОБА_5 . Оскільки позивач понад п`ять років проживала однією сім`ю зі спадкодавицею ОСОБА_3 до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 , то вона відповідно до ст. 1264 ЦК України є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що позивач ОСОБА_2 фактично проживала однією сім`єю із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2007 року, вела з нею спільне господарство. Дітей чи інших близьких родичів ні спадкодавця ОСОБА_3 , ні її покійний чоловік ОСОБА_4 не мають.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелі справ про встановлення факту, які розглядає суд, визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Крім того, у ч. 2 ст. 315 ЦК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до частини першою статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

В ході розгляду справи знайшов підтвердження факт, що позивач ОСОБА_2 фактично проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю понад п`ять років до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення цього факту є необхідне позивачу ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця четвертої черги за законом. Позивач не має можливості встановити зазначений юридичний факт у позасудовому порядку, оскільки під час спільного проживання та на час смерті спадкодавця позивач була зареєстрована за іншою адресою.

В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом. Спадщину після смерті ОСОБА_3 за заповітом прийняла у встановленому законом порядку та оформила свої спадкові права.

Заповітом не була охоплена уся спадщина.

Згідно з ст. 1258 ЦК Ураїни спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що у померлої ОСОБА_3 дітей немає, а чоловік ОСОБА_4 помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадщину за законом у встановленому законом порядку та строки ніхто не прийняв.

З показань свідків та досліджених доказів вбачається, що близьких родичів, які належать до другої та третьої черги спадкування за законом, у спадкодавиці ОСОБА_3 не було.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

В силу норми ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_3 , після смерті якої позивачу відкрилася спадщина за заповітом. Позивач спадщину за заповітом прийняла та оформила свої спадкові права. Заповітом не охоплена вся спадщина. Спадкоємців за законом першої, другої та третьої черги немає. Позивач ОСОБА_2 , як особа, яка понад п`ять років проживала однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_11 до дня смерті останньої, належить до спадкоємців четвертої черги. У зв`язку з тим, що доказів родинних відносин зі спадкодавицею позивач нотаріусу не надала, а також у зв`язку з тим, що позивач фактично проживала з 2007 року зі спадкодавицею, проте була зареєстрована за іншою адресою, позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому поряду.

Враховуючи вищезазначене, а також визнання позову відповідачем Згурівською селищною радою, яке прийняте судом, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1264, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 2, 10, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживала із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.11.2021 року, орган, що видав 3229, як спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5340 га, кадастровий номер 3221983300:02:002:0013, що розташована на території Лизогубовослобідського старостату Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області), яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 193, виданого 12.02.2021 Згурівською районною державною нотаріальною конторою;

-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6306 га, кадастровий номер 3221983300:02:002:0014, що розташована на території Лизогубовослобідського старостату Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області), яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯБ № 304796, виданого 24.01.2006 Згурівським районним відділом земельних ресурсів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Згурівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04360296, адреса місцезнаходження: вул. Українська, буд. 10, селище Згурівка Броварського району Київської області, 07601.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Ківало Ірина Володимирівна, адреса: вул. Молодіжна, буд. 16, селище Згурівка Броварського району Київської області, 07601.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова