Рішення № 139493973, 04.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/262/26

№ провадження 2/196/801/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС",

відповідачка ОСОБА_1 ,

представник відповідачки - адвокат Єременко Карина Віталіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 30.09.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачкою за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1093-4423.

Укладений кредитний договір, разом із правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ "Про споживче кредитування" був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідачці ОСОБА_1 був наданий одноразовий ідентифікатор А749 для підписання кредитного договору №1093-4423 від 30.09.2022 р. та підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів.

За умовами кредитного договору позичальнику наданий кредит на наступних умовах: сума кредиту 8700,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2.50 %, стандартна процентна ставка 3.00 % за кожен день користування кредитом.

Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказані у Договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору - перерахувавши кошти на картковий рахунок вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, в той час як відповідачка взятих на себе зобов`язань по договору не виконала, станом на 13.01.2026 р. загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 82 291.00 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 8700.00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 73 591.00 грн.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 42 891.00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 400.00 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 400.00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8700.00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30700.00 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.91).

Заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 39 400.00 грн., витрати по сплатісудового збору в розмірі 2 662.40 грн., а всього 42 062.40 грн. (сорок дві тисячі шістдесят дві грн. 40 коп.) (а.с.113-115).

Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду по цивільній справі № 196/262/26, яка подана її представником адвокатом Єременко К.В. (а.с.136-144).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.165-166).

Представник відповідачки - адвокат Єременко К.В. подала через систему "Електронний суд" відзив на позов (а.с.175-181).

В обґрунтування відзиву на позов зазначила, що позивачем заявлено до стягнення суму відсотків в розмірі 30 700.00 грн. за кредитним договором, яка в декілька разів перевищує тіло кредиту;

застосована програма лояльності щодо зменшення боргу не є доказом правильності розрахунку;

відповідачкою сплачено заборгованість в розмірі 4 100 грн., що має істотне значення для вирішення справи;

розрахунок позивача становить 82 291.00 грн. та є внутрішнім документом і не доводить безспірність боргу;

позивачем не доведено правомірність нарахування відсотків;

маска картки та внутрішня довідка кредитодавця не підтверджують перерахування коштів відповідачці;

максимальний розмір заборгованості за альтернативним розрахунком становить не більше 7 645.00 грн. / 8700-4100=4600 грн. - залишок тіла кредиту, проценти за перший базовий період становлять 3 045 грн., тому максимально можлива сума нарахування заборгованості становить 4600 грн. + 3045 грн. = 7645 грн./.

Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, у разі часткового задоволення позову - розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.199).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Єременко К.В. у судове засідання не з`явились. Від представника відповідачки - адвоката Єременко К.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача; у заяві від 13.07.2026 р. представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позовних вимог, або зменшити суму заборгованості (а.с. 158-159, 189-190).

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що 30.09.2022 р. відповідачка ОСОБА_1 /прізвище відповідачки " ОСОБА_2 " змінено на " ОСОБА_3 ", що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 09.03.2026 р. (а.с.100-101)/ звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим укладено в електронній формі за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1093-4423, що підтверджується копією даного договору, який підписаний відповідачем за допомогою електронного ідентифікатора. Таким же способом, тобто за допомогою електронного ідентифікатора відповідачка підписала Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що підтверджується копією даних правил (а.с.20-30, 66-72).

За умовами договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 4.8 договору строк кредитування складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 27.07.2023 р.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.6 договору загальний розмір кредиту складає 8700,00 грн., дата видачі кредиту 30.09.2022 р.; кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника згідно вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів та комісії. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка 3.00% за кожен день користування кредитом, протягом всього строку дії договору, пільгова процентна ставка 2.50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, знижена процентна ставка за кожен день користування кредитом як знижка на користування кредитом.

Згідно п.3.1. Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію".

Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А749».

Відповідачкою 30.09.2022 р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А749» підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови кредитного договору (а.с.31-32).

На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 8700 грн., що підтверджується квитанцією LiqPay про перерахування суми кредиту 30.09.2022 р. в розмірі 8700.00 грн. на картку НОМЕР_1 *52 та довідкою про перерахування суми кредиту №1093-4423 від 30.09.2022 р. (а.с.35-36).

Також факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується частковим виконанням нею своїх зобов`язань за кредитним договором, що вбачається із розрахунку заборгованості, з якого видно, що відповідачкою вносились кошти на погашення кредиту (а.с.37-65).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Тому твердження представника відповідачки щодо відсутності доказів переказу коштів судом не береться до уваги.

Згідно з умовами вказаного вище договору відповідачка зобов`язалась сплачувати проценти за користування кредитом. Проте, відповідачка порушила свої зобов`язання за договором та не сплачувала систематично щомісячно встановлені договором платежі.

Отже, між позивачем та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто зобов`язання з приводу кредиту, позики.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1093-4423 від 30.09.2022 р., станом на 13.01.2026 р. відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором щодо оплати боргу та не повернула позивачу борг за кредитом в розмірі 82 291.00 грн., що складається із тіла кредиту в розмірі 8700.00 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 73591 грн. (а.с.37-65).

Відповідно до п.6.8 кредитного договору №1093-4423 від 30.09.2022 р., Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 42891.00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39400.00 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 39 400.00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8700.00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30700.00 грн.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір про відкриття кредитної лінії №1093-4423 від 30.09.2022 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Підпис відповідачки під договором свідчить про її ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Підписавши кредитний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулась за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Укр кредит фінанс», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що прийняла в повному обсязі умови цього договору та зобов`язалась виконувати його умови.

Представник відповідачки зазначає, що застосована програма лояльності позивачем щодо зменшення боргу не є доказом правильності розрахунку та наданий позивачем розрахунок заборгованості є внутрішнім документом та створений односторонньо, не підтверджений первинними документами.

До позову додано розрахунок заборгованості за договором №1093-4423 від 30.09.2022 р., станом на 13.01.2026 р., згідно якого борг за кредитом становить 82 291.00 грн., що складається із тіла кредиту в розмірі 8700.00 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 73591 грн. (а.с.37-65).

Застосування програми лояльності передбачено п.6.8 кредитного договору №1093-4423 від 30.09.2022 р.

Відповідно до п.6.8 кредитного договору №1093-4423 від 30.09.2022 р., Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 42891.00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39400.00 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 39 400.00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8700.00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30700.00 грн.

Згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка надає фінансові послуги, зокрема надання кредитів у позику, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий позивачем розрахунок, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. відповідачкою сплачено частину боргу в розмірі 4100 грн., а саме 3400 грн. - 15.10.2022 р., 300 грн. - 01.11.2022 р., 100 грн. - 10.11.2022 р., 300 грн. - 15.11.2022 р. (а.с.37-65).

Судом враховується, сплата позивачкою суми заборгованості за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 4100 грн.

Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню в розмірі 4600 грн. /8700 грн. - 4100 грн./ за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р.

Представник відповідачки зазначає про нарахування надмірних відсотків за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. з урахуванням тіла кредиту в розмірі 8700 грн. та просить застосувати альтернативну суму заборгованості в розмірі 7 645 грн.

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором № 1093-4423 від 30.09.2022 р. суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідачки відсотки за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 30700.00 грн.

За змістом п.4.6 кредитного договору №1093-4423 від 30.09.2022 р. нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).

Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.5.5 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти за користування Кредитом за наступною ставкою:

Пільгова процентна ставка становить 2,50% (дві цiлих, п?ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що Позичальнику протягом першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільгової процентною ставкою. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює 2.50 %, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільгової процентною ставкою цим договором не передбачена (не була надана Позичальнику).

Знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цiлих, п?ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір Зниженої процентної ставки дорівнює розміру Пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за Пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.

- Базовий період сплати відсотків (далі Базовий період) проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця (п.1.1 Договору).

Згідно п.4.4 Договору, базовий період складає 14 днів.

Тобто згідно вказаного розрахунку заборгованості, відповідачці за період із 30.09.2022 р. по 13.10.2022 р. (14 календарних днів) застосовувалась відсоткова ставка в розмірі 2.5% згідно п.4.6 кредитного договору, в подальшому відсоткова ставка становила 3%.

Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, чим порушила умови договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Між первісним кредитором та відповідачкою дійсно було погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості з урахуванням програми лояльності нараховані кредитодавцем проценти у розмірі 30 700 грн. більш ніж вдвічі перевищують суму, отриману відповідачкою у кредит 8700 грн.

З цього приводу слід зазначити, що відповідачка, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ "Укр Кредит Фінанс", які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема, щодо розміру нарахувань за кредитом /кредитний договір №1093-4423 від 30.09.2022 р., паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача/ (а.с.20-34). А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 кредитного договору перетворюється на непомірний тягар для відповідачки, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Кредитодавець, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідачка не могла оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Тому суд виходить саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами за кредитним договором не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 8700.00 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачкою кредитних коштів.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за кредитним договором №1093-4423 від 30.09.2022 р. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 8700 грн.

У зв`язку із чим суд вважає, що позов ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4600 грн., відсотками в розмірі 8700 грн., що становить загальну суму 13 300 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджуєтьсяплатіжною інструкцією №10555 від 12.02.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2 662.40 грн. (а.с.1). Враховуючи те, що задоволено 33.76% позовних вимог (13300 грн. від 39400 грн. складає 33.76 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 898.83 грн. (2662.40 грн. х 33.76% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1093-4423 від 30.09.2022 р. в розмірі 13300.00 грн., витрати по сплатісудового збору в розмірі 898.83 грн., а всього 14 198.83 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто вісім грн. 83 коп.)

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева