Рішення № 139490143, 04.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/58323/25-ц

2-др-118/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Римської Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2026 позов задоволено.

24.02.2026 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витра, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом у відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву, додані до неї докази, оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до нормам ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Установлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2026 в цивільній справі за позов ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНФОРС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Даним рішенням не було вирішено питання про розподіл судових витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи.

На підтвердження понесених витрат представник позивача ОСОБА_2 адвокат Жмуркова В. Ю. додала до заяви про ухвалення додаткового рішення ордер від 11.08.2025, - копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0608-25/2 від 06.08.2025, п. 4.1. якого визначений гонорар, копію акту виконаних робіт № 1 від 23.02.2026.

Зі змісту наведених вище документів установлено, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у межах цієї судової справи становить 9000 грн.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з урахуванням вимог, передбачених ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом зазначених робіт та значенням справи для позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. В. Єрмічова