Ухвала суду № 139490140, 04.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.09.2026 Справа № 756/2305/25

Унікальний номер 756/2305/25

Провадження номер 2-п/756/146/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Венгерський В.М.

за часті відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року позовні вимоги КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 320667,46 грн., судовий збір у розмірі 4810,01 грн., витрати, пов`язані з отриманням інформації у розмірі 43,00 грн.

08 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду, у якій він просить поновити пропущений строк на подання заяви, переглянути заочне рішення суду, скасувати заочне рішення суду і призначити справу до розгляду в загальному порядку, зупинити виконавче провадження №81047808.

В обґрунтування заяви зазначає, що про вказане рішення відповідачу було невідомо. Відповідач перебував за межами України, тому не міг бути проінформований про розгляд справи. Про наявність рішення суду відповідачу стало відомо після арешту його банківських рахунків. Відповідач зазначає, що було встановлено та експлуатуються лічильники, послуги гарячого водопостачання та постачання теплової енергії не надавалися.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року заяву передано на розгляд судді Майбоженко А.М.

Ухвалою судді від 16 червня 2026 року заяву залишено без руху.

Протоколом повторного розподілу справи між суддями заяву передано для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою від 14 серпня 2026 року заяву залишено без руху.

25 серпня 2026 року заявник ОСОБА_1 усунув недоліки.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04 вересня 2026 року.

Представник позивача до суду не з`явився про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив скасувати заочне рішення. Пояснив, що він в квартирі не проживає, це майбутня інвестиція, улаштував в квартирі лічильники тепла та гарячого водопостачання. На запитання головуючого відповів , що покази лічильників не передавав, до постачальника із заявою про переахунок не звертався.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року позовні вимоги КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 320667,46 грн., судовий збір у розмірі 4810,01 грн., витрати, пов`язані з отриманням інформації у розмірі 43,00 грн

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З наявних у справі сповіщень та розписок, встановлено що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, безпосередньо та (або) через представника, поважні причини неподання відзиву також відсутні.

Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідач в судові засідання, призначені на 12 червня та 28 липня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом надіслання судової повістки та копії ухвали за останнім зареєстрованим місцем проживання. Конверт повернувся на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній» (а.с.115,123,124).

Отже, поважні причини не надання відзиву у визначений судом строк стороною відповідача не надано, як і не надано доказів поважності неявки в судове засідання.

Як на підставу для скасування заочного рішення відповідач посилається, зокрема, на те, що на час розгляду справи перебував за межами України, послуги не отримував, так як в квартирі улаштовані лічильники. Проте, будь-яких доказів, які б спростовували правильність висновків суду, до заяви про перегляд заочного рішення стороною відповідача не додано.

Сукупності обставин, визначених ст. 288 ЦПК України, судом встановлено не було, а відповідачем їх наявність не доведена.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, жодних доказів про причину неподання відзиву не надано та зважаючи на ту обставину, що заявником не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при постановленні заочного рішення, а відтак суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений 04 вересня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик