Ухвала суду № 139489959, 04.09.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1117/26

Провадження №2/525/708/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року селище Велика Багачка

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Великобагачанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и л а:

До Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Великобагачанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає передачі до іншого суду, оскільки територіально не підсудна Великобагачанському районному суду Полтавської області, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, главою 2 «Цивільна юрисдикція». При цьому, параграф 3 цієї глави визначає, зокрема, підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України). Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (із змінами) також надані роз`яснення щодо застосування підсудності цивільних справ.

Так, за загальним правилом позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде установлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.

Згідно позовної заяви відповідачем у справі є громадянка ОСОБА_3 , яка, відповідно до довідки Відділу соціального захисту населення №1 №06-205 від 31.08.2026, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо-переміщених осіб у Березівському районі Одеської області з 29.01.2026.

04.09.2026 судом було отримано інформацію про внутрішньо-переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, з якої установлено, що відповідач у справі ОСОБА_3 значиться зареєстрованою, як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце її проживання на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду, з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування можуть звертатися особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як ВПО. У свою чергу, особи, які не стали на облік як ВПО мають звертатись з позовами до судів, на яких була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації.

Таким чином, місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Частиною 1 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. З аналізу вказаної норми слідує, що під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів з відповідача не є окремою позовною вимогою та вирішується судом в обов`язковому порядку у разі задоволення позову про позбавлення батьківських прав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення аліментів є похідними вимогами від основної вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав.

Зі змісту позовної заяви не установлено обставин, що дозволяють позивачеві обрати альтернативну підсудність справи за місцем свого проживання (перебування), або підстав для застосування правил виключної підсудності, а відтак, підсудність справи має визначатись за місцем проживання (перебування) відповідача.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3ст. 31 ЦПК, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Суд зазначає, що згідно положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом ( ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин вважаю, що дана справа не підсудна Великобагачанському районному суду Полтавської області, у зв`язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Іванівського районного суду Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, 187, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Цивільну справу №525/1117/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Великобагачанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, передати на розгляд до Іванівського районного суду Одеської області (адреса: вул. Центральна, 81 А, селище Іванівка, Одеська область), як таку, що не підсудна Великобагачанському районному суду Полтавської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Я.В. Прасол