Рішення № 139489906, 01.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3144/26

провадження №: 2/398/3367/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27307,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 13.09.2025-100000378, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах зворотності, строковості та платності, строком на 217 днів, із фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом (процентна ставка «Економ» - 0,5 %), та комісії, пов`язаної із наданням кредиту у розмірі 9% від суми кредиту, що складає 2700,00 грн, комісії за обслуговування кредити 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим, крім того вказаним договором обумовлено штрафні санкції за невиконання/неналежного виконання окремого зобов`язання. 17.09.2025 року та 18.09.2025 року сторони уклали додаткові угоди, якими домовились про збільшення суми кредиту до 4300,00 грн та до 7200,00 грн, відповідно.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на час звернення позивача до суду утворилась заборгованість у розмірі 27307,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7200,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 10963,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 648,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 1296,00 грн, 7200,00 грн - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 22.05.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

08.08.2026 року представник відповідача - адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, подала до суду відзив на позовну заяву, просить суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково, а саме в розмірі тіла кредиту, що складає 7 200 грн. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим, з огляду на наступне. У матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанція, платіжне доручення, меморіальний ордер, виписка по рахунку), які підтверджують виконання кредитором ТОВ «Споживчий центр» умов кредитного договору №13.09.2025-100000378 від 13.09.2025 року щодо перерахунку коштів у розмірі 3 000,00 гривень, від 17.09.2025 року щодо перерахунку коштів у розмірі 1300, 00 грн., від 18.09.2025 року щодо перерахунку коштів у розмірі 2900, 00 грн, саме на банківський рахунок ОСОБА_1 . Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 648,00 грн, та додатковою комісією за надання кредиту у розмірі 1296,00 грн є незаконним. Як вбачається зі змісту договору №13.09.2025-100000378 від 13.09.2025 року про надання кредиту сторони погодили комісію «за надання кредиту», тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Стягнення неустойки у розмірі 7 200,00 гривень вважає безпідставним та незаконними в силу дії ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Разом з тим зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем отже стягнення штрафних санкцій, пені та нарахованих відсотків є необґрунтованим в силу ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

15 липня 2026 року та 17 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наводить обґрунтування щодо укладення кредитного договору між сторонами, обставини на підтвердження видачі кредитних коштів, обґрунтування нарахування процентів та комісії за кредитним договором. Зазначає, що оскільки відповідач не надав документів, що підтверджують його участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь у в антитерористичній операції станом на час дії вказаного кредитного договору, тому права на відповідну пільгу , як особа, прийнята на військову службу за контрактом, він не має. Позовні вимоги просив задовольнити.

Справа призначена до судового розгляду.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 13.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 13.09.2025-100000378 (кредитної лінії), відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Сума кредиту 3000,00 грн, строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання, дата повернення 17.04.2026 року, процентна ставка «стандарт» у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів відповідно до графіку платежів, процентна ставка «економ» у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом , яка застосовується протягом наступних за черговими періодами відповідно до графіку платежів, комісією за надання кредиту 9 % від суми кредиту, комісією за обслуговування кредиту 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим відповідно до графіку платежів, узгодженому сторонами. Також умовами договору передбачено відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань позичальником.

Договір споживчого кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

17.09.2025 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору № 13.09.2025-100000378, за умовами якої збільшено суму кредиту до 4300,00 грн, узгоджено витрати пов`язані з наданням та користуванням кредитом з урахуванням другого траншу, погоджено графік платежів.

та 18.09.2025 року сторони уклали додаткові угоди до кредитного договору № 13.09.2025-100000378, за умовами якої збільшено суму кредиту до 7200,00 грн, узгоджено витрати пов`язані з наданням та користуванням кредитом з урахуванням третього траншу, погоджено графік платежів.

Кредит наданий відповідачу шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок, за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника № 5168745110953442.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3000,00 грн, 2900,00 грн, 1300,00 грн підтверджується відомостями про перерахування вказаних сум за договором № 13.09.2025-100000378 за допомогою системи іPAY на платіжну карту НОМЕР_1 , вказану позичальником в договорі.

Згідно з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 13.09.2025-100000378, розмір заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором становить 27307,00 грн, що складається з 7200,00 грн основного боргу, за користування кредитом 10963,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 648,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 1296,00 грн, 7200,00 грн - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України.

Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та за обслуговування кредиту.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає не частіше одного разу на місяць. Умовами договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1296,00 грн задоволенню не підлягають.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог щодо суми заборгованості за основним боргом, проценти за користування позичальником кредитними коштами нараховано позивачем в межах строку кредитування відповідно до узгодженого сторонами графіку платежів, узгоджені сторонами умови щодо сплати комісії за надання кредиту відповідають вимогам Закон України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що оскільки відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого і утворилася заборгованість, тим самим порушено майнові права позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 7200,00 грн, відсотків в розмірі 10963,00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 648,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем, суд зазначає наступне.

Відсотки в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 7200,00 грн грн нараховано позивачем за 2025 рік, в той час як згідно з пунктом 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується пільг відповідача, як військовослужбовця, суд зазначає наступне.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців:

- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову;

- інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії РФ проти України.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено довідку від 07.05.2026 року № 115/717 та військовий квиток серії НОМЕР_2 , зі змісту яких вбачається, що відповідач являється курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба з 31 липня 2023 року.

Проте відомостей, що ОСОБА_1 у період з дати укладення кредитного договору до закінчення строку дії кредитного договору був призваним за мобілізацією на військову службу, перебував у цей період у зоні бойових дій, а також про участь відповідача в АТО чи відсічі збройної агресії РФ проти України матеріали справи не містять. Отже положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування відсотків по кредиту та пені військовослужбовцям, на відповідача не поширюються.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 18811,00,00 грн, з яких: 7200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на день подання позовної заяви), 10963,00 грн - проценти за кредитом, 648,00 грн комісія за надання кредиту.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1296,00 грн та 7200,00 грн відсотків, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1834,13 грн (68,89 % від 2662,40 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13,76, 81,141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 13.09.2025-100000378 від 13.09.2025 в загальному розмірі 18811 (вісімнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн 13 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01.09.2026 року.

Суддя І.П.Шинкаренко