Рішення № 139489818, 27.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"27" серпня 2026 р. Справа № 363/1893/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

26 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103753058 від 19.01.2024 року в загальному розмірі 20 550 грн, а також судових витрат, зокрема судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 103753058, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 6 000 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах і в строки, визначені договором.

28 травня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103753058 від 19.01.2024 року.

Заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 550 грн, з яких: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 13 950 грн заборгованість за процентами; 600 грн заборгованість за комісією.

Процесуальні дії та рішення у справі.

19 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо зарахування кредитних коштів.

24 та 29 червня 2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані матеріали.

27 серпня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі документів та доказів, що містяться в матеріалах справи.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Направив до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, а також висловив згоду на ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законодавством підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», а також оголошеннями про виклик до суду на офіційному вебпорталі «Судова влада».

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18, листи, що повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або якщо причину його неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки в судове засідання без поважних причин, неподання відповідачем відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» із анкетою-заявою на кредит № 103753058.

Згідно з довідкою ТОВ «МІЛОАН» від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 19.01.2024 року надано одноразовий ідентифікатор 417372.

19 січня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103753058.

Відповідно до п.п. 1.11.4 кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4 договору, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах і в строки (терміни), визначені договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 6 000 грн.

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 19.01.2024 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, починається з дати видачі кредиту та завершується 03.02.2024 року (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, починається з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується 03.05.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 03.02.2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 03.05.2024 року (останнього дня строку кредитування).

Комісія за надання кредиту становить 600 грн та нараховується за ставкою 10,00 відсотка від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).

Відповідно до п.п. 1.5.21.6 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1 530 грн та нараховуються за ставкою 1,70 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 12 420 грн та нараховуються за ставкою 2,30 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 договору.

Згідно з п.п. 2.12.2.2, 2.3.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у п.п. 1.5.11.5.3 договору, в один із термінів (дат), вказаних у п. 1.4 договору.

У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору, у сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору та/або відповідним додатком/додатковою угодою.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил.

Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі, що визначається змістом додатка/додаткової угоди, яка підписується позичальником у зв`язку з пролонгацією, та певну частку заборгованості за договором (якщо це передбачено додатком/додатковою угодою).

Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додатка/додаткової угоди. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, а також максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначаються як відсоток від суми наданого кредиту, наведені в таблиці.

Умовами додатка/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв`язку з пролонгацією, можуть передбачатися інші (індивідуальні) умови пролонгації, не передбачені цим пунктом.

Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору, якщо інше не буде встановлено додатком/додатковою угодою, що підписується у зв`язку з пролонгацією.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103753058 від 19.01.2024 року є графік платежів, згідно з яким реальна річна процентна ставка становить 7 121,00 % річних, а загальна вартість кредиту 20 550 грн.

З платіжного доручення № 81011908 від 19.01.2024 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 суму в розмірі 6 000 грн із призначенням платежу: «Кошти згідно договору № 103753058 на карту НОМЕР_1 ».

Згідно з листами АТ «Універсал Банк» від 24.06.2026 та 29.06.2026 року на ім`я ОСОБА_1 за період з 19.01.2024 по 26.01.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 зараховано платіж у сумі 6 000 грн. Отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів за відповідний період.

28 травня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір № 108-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 103753058.

Також 28.05.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено акт приймання-передачі Реєстру боржників від 28.05.2024 року, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 103753058.

З витягу з Реєстру боржників від 10.09.2025 року до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 року, відомостей про щоденні нарахування та погашення, а також виписки з особового рахунка за кредитним договором № 103753058 від 19.01.2024 року вбачається, що заборгованість за договором № 103753058 становить 20 550 грн, з яких: залишок за тілом кредиту 6 000 грн, залишок за процентами 13 950 грн, залишок за комісією 600 грн.

02 березня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором.

Застосовані норми права.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, яка підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом для такого виду договорів ця форма не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Частину п`яту цієї статті доповнено згідно із Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (тобто з 24.12.2023 по 22.04.2024) 2,5 %; протягом наступних 120 днів (тобто з 23.04.2024 по 19.08.2024) 1,5 %; з 20.08.2024 року 1 %.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Мотиви та висновки суду.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір. Відповідач не виконував свої зобов`язання, не здійснював платежів за кредитом та не погасив кредит у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530, 1048 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк, а кредитодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики.

Досліджуючи розрахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом, суд встановив, що позивач визначив розмір заборгованості за нарахованими процентами в сумі 13 950 грн, обчисливши їх за період з 20.01.2024 по 03.02.2024 року за ставкою 1,7 %, а за період з 04.02.2024 по 03.05.2024 року за ставкою 2,3 %.

Визначаючи розмір заборгованості в частині процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування, суд, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», виходив із того, що максимальний розмір денної процентної ставки становить: з 24.12.2023 року не більше 2,5 %, з 22.04.2024 року не більше 1,5 %, з 20.08.2024 року не більше 1 %.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами за період з 22.04.2024 року не відповідає вимогам зазначеного Закону.

За власними розрахунками суд встановив, що сума процентів, яка підлягає стягненню, становить:

за період з 20.01.2024 по 03.02.2024 року 1 530 грн (6 000 грн х 15 днів х 1,7 %);

за період з 04.02.2024 по 21.04.2024 року 10 764 грн (6 000 грн х 78 днів х 2,3 %);

за період з 22.04.2024 по 03.05.2024 року 1 080 грн (6 000 грнх? 12 днівх? 1,5 %).

Отже, загальна сума заборгованості за процентами становить 13 374 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 19 974 грн, з яких: 6 000 грн заборгованість за кредитом, 13 374 грн заборгованість за процентами, 600 грн заборгованість за комісією.

Щодо судових витрат.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт № Д/18881 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг від 09.03.2026 року до акта № Д/18881 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, ордер серії ВС № 1408806 від 20.10.2025 року, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 року.

Разом із цим суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критеріям реальності й розумності таких витрат у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак адвокат не брав участі в судових засіданнях. Враховуючи принципи розумності та справедливості, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, заявленої до стягнення суми та складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу враховано, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори зазначеної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складання позовної заяви.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має враховувати критерії їх реальності, необхідності та розумності, а не лише розмір, визначений договором між адвокатом і клієнтом.

Аналогічний підхід висловлено й Європейським судом з прав людини, який зазначає, що компенсації підлягають лише фактичні, необхідні та розумні витрати, зокрема у рішеннях у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії».

Оцінивши подані докази, суд враховує, що ця справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а обсяг виконаних адвокатом робіт фактично обмежувався підготовкою позовної заяви та аналізом документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності, а тому підлягає зменшенню до 3 000 грн як обґрунтованого та необхідного розміру. Саме така сума відповідає критеріям розумності та співмірності і ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 18186 від 19.03.2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки із заявлених позовних вимог у сумі 20 550 грн судом задоволено 19 974 грн, що становить 97,19 % від їх загального розміру, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 587 грн 58 коп. (2 662,40 грн х 97,19 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 915 грн 70 коп. (3 000,00 грн х 97,19 %).Решта судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 263265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 974 грн, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 587 грн 58 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 915 грн 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник