Ухвала суду № 139489543, 03.09.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/107/26

Провадження №1-кп/452/238/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у приміщенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області у судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в судовому засіданні 03 вересня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

14 січня 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , котрій 19 листопада 2025 року остаточно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.

Підготовче судове засідання у справі проведено 15 січня 2026 року та справу призначено до судового розгляду на певну дату, котре в подальшому неодноразово було відкладено та під час проведення якого неодноразово оголошувались перерви, востаннє на 03 вересня 2026 року о 12 год. 00 хв..

04 серпня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в якому останній просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав подане власне клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на обставини та факти, викладені у ньому.

При проведенні судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , прохала застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави.

Процесуальний прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 застави, посилаючись на те, що на даний час судовий розгляд не завершено, допит обвинуваченої не проведено, при цьому просила врахувати особу обвинуваченої, можливість вчинення нею іншого кримінального правопорушення, а також можливість обвинуваченої уникнути відповідальності шляхом переховування від суду, зокрема покинути межі України різними способами, оскільки її чоловік є працівником Державної прикордонної служби України, що свідчить про наявність ризиків, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Вислухавши думку учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи в обсязі, що стосуються клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які істотно впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.

Відтак, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід може бути змінений, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу. Тож, загальною вимогою щодо змісту клопотання про зміну запобіжного заходу є зазначення в ньому нових обставин, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст.194 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави, строк дії якого продовжено ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року та від 20 листопада 2025 року до 23 листопада 2025 року, включно, без визначення розміру застави, та до 18 січня 2026 року, включно, без визначення розміру застави, відповідно. Надалі, ухвалами судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 січня 2026 року, від 12 березня 2026 року, від 05 травня 2026 року, від 01 липня 2026 року та від 29 липня 2026 року термін дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено до 15 березня 2026 року, включно, до 10 травня 2026 року, включно, до 03 липня 2026 року, включно, до 29 серпня 2026 року включно, та востаннє до 26 вересня 2026 року, включно, в кожному випадку без визначення розміру застави.

При цьому, судом враховано, що під час постановлення вказаних вище судових рішень було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до обвинуваченої відповідного запобіжного заходу, зокрема обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та особу обвинуваченої.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

На переконання суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави застосовано до обвинуваченої ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та даних про її особу, а також для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а тому більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків.

При цьому, суд зазначає, що, обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, сторона захисту не надала доказів, які б давали суду підстави зробити висновок про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час зменшилися, а наведені стороною захисту соціальні фактори не дають переконання в тому, що такі справлять стримуючу дію та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченої, так само як і не наведено мотивів відсутності ризику переховування від суду, оскільки, хоча у справі і розпочато судовий розгляд справи по суті, однак судовий розгляд не завершено, в тому числі не допитано самої обвинуваченої.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, як на підставу зміни запобіжного заходу, не може бути взято судом до уваги оскільки, зазначене питання першочергово вже було досліджено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова під час застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Крім цього, вказане питання, у тому числі питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, було предметом перегляду апеляційною інстанцією, та, як наслідок, ухвалами Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, 09 жовтня 2025 року та 16 червня 2026 року було залишено без змін, зокрема, ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , а також подальші ухвали слідчого судді про продовження терміну дії застосованого відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

На переконання суду, питання доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину можливе лише за результатами розгляду кримінального провадження по суті.

Водночас, суд зауважує, що законність затримання ОСОБА_4 та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, перевірялась слідчим суддею під час застосування щодо останньої запобіжного заходу.

Твердження сторони захисту, що обвинувачена має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає із сім`єю - чоловіком ОСОБА_6 та двома дітьми, один з яких є малолітнім, має міцні соціальні зв`язки, працювала продавцем, отримувала стабільний дохід, який був єдиним джерелом для утримання дітей, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, тощо, не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою без визначення розміру застави.

Крім цього, судом взято до уваги, що чоловік обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_6 є працівником державної прикордонної служби України, і в разі звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з під варти, є високий ризик переховування останньої від суду, у тому числі шляхом перетину державного кордону України як в законний спосіб через прикордонні пункти пропуску, так і у спосіб, не передбачений законодавством України поза межами таких пунктів пропуску. Крім того, на переконання суду, є висока ймовірність вчинення ОСОБА_4 інших подібних кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, оскільки, як встановлено із обвинувального акту, ОСОБА_4 поширювала інформацію про розташування підрозділів Збройних Сил України саме з корисливих мотивів.

Судом також враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, санкція якого передбачає лише покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років та яке вчинено проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану.

Відтак, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає не лише особі обвинуваченої, а і характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, а також не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченої від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо, тобто зазначені вище ризики, передбачені відповідними пунктами частини першої статті 177 КПК України, на даний момент є реальними та дійсними, відтак, на переконання суду, на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу дійсно продовжують існувати ризики, на які посилалася процесуальний прокурор, достатніх та переконливих доказів, що вони значно зменшились з плином часу, суду стороною захисту надано не було.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись стст.331,350,370-372,376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1