Постанова № 13948871, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 р. о 10:35 Справа №2а-787/11/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой

про стягнення 415,38 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой про стягнення невідшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 415,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за вересень 2010 року, які виплачені позивачем ОСОБА_1; положеннями ст. ст. 21, 24, 25 Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон №1105), ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (тут і далі - нормативно правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Ухвалами суду від 11.01.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, направили письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, відповідно до вимог ст. 122 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки та підписанням актів щомісячної звірки за вересень 2010 року. Сторони підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вказаний період (а.с. 17).

Разом із тим, відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 в розмірі 415,38 грн. за вказаний період, в тому числі основний розмір пенсії – 150,00 грн., витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії – 2,34 грн., державна адресна допомога - 259,00 грн., витрати на доставку державної адресної допомоги - 4,04 грн. що підтверджується довідкою і розрахунком заборгованості (а.с. 5).

Перевіряючи наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 судом було встановлено наступне.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Суд підкреслює, що відшкодування витрат Фондом здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Суд зазначає, що пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів:

- акту про нещасний випадок;

- трудової книжки;

- довідки МСЕК.

Правомірність призначення пенсії підтверджується наявними у справі документами.

За пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 (далі – Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом – суми що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення сум основного розміру пенсії, а також витрат на виплату і доставку вказаних сум підлягають задоволенню.

Обчислюючи розмір суми витрат на виплату і доставку пенсії, що належить до стягнення, суд виходив з того, що відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 «Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги» розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у селі становить 1,56 % від її суми.

Таким чином загальна сума витрат позивача належних до відшкодування становить 152,34 грн.

При цьому суд зазначає, що перелік, вказаний у п. 4 Порядку є вичерпним, до нього не внесено «державну адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Зазначений перелік також не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги, тож у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой (АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, 48; п/р 37170040200105 в Джанкойському відділенні Державного казначейства України, МФО 824026, ЗКПО 25872043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, п/р 25601010045001 в КРУ «Державний ощадбанк України»м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО20727218) суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання ОСОБА_1 у розмірі 152,34 грн.

3.          В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Циганова Г.Ю.