Рішення № 139488128, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Київ № 320/24233/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "ОХОРОННО-ДЕТЕКТИВНЕ АГЕНСТВО "БЕЗПЕКА-СЕРВІС" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до ТОВ "ОХОРОННО-ДЕТЕКТИВНЕ АГЕНСТВО "БЕЗПЕКА-СЕРВІС" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127 519,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявний борг із сплати податків та штрафних санкцій, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, а тому звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННО-ДЕТЕКТИВНЕ АГЕНСТВО "БЕЗПЕКА-СЕРВІС" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 33586623 відомостями, адреса місця знаходження Україна, 07300, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 14.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС» у 2022 році було роботодавцем, на якого поширювався встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відомості щодо чисельності працівників відповідача та кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю були сформовані на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, до якого відповідна інформація надходила, зокрема, із поданих самим відповідачем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску за відповідні звітні квартали 2022 року.

Згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, сформованим щодо ТОВ «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС», середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік становила 43 особи, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, 1 особу. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, становив 2 робочі місця. Таким чином, за даними, що містилися у відповідних державних реєстрах та були використані при формуванні розрахунку, одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, залишалося незайнятим такою особою.

Судом також встановлено, що зазначені показники були відображені безпосередньо у звітності відповідача. Так, у податкових розрахунках ТОВ «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС» за 2022 рік у рядку 102 відповідачем самостійно зазначено середньооблікову чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність, у кількості однієї особи.

На підставі отриманої від Пенсійного фонду України інформації Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем у 2022 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказаний розрахунок було сформовано в автоматизованому режимі із використанням відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

17.04.2023 електронний документ розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій було розміщено в електронному кабінеті ТОВ «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС» на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується відповідною квитанцією про розміщення документа. Отже, з 17.04.2023 відповідачу був доступний розрахунок нарахованих йому адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, 06.06.2023 Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на офіційну електронну адресу відповідача було направлено лист, у якому повідомлено про нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату у зв`язку з невиконанням у 2022 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, надано правові роз`яснення щодо застосування таких санкцій та запропоновано у найкоротший строк сплатити відповідні боргові зобов`язання.

Разом з тим після отримання зазначеного розрахунку та направлення відповідного листа відповідач протягом тривалого часу не вжив заходів щодо внесення змін до поданої ним звітності.

Лише 14 та 15.09.2023 ТОВ «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС» подало уточнюючі податкові розрахунки за 2022 рік, в яких було виправлено раніше подані відомості. Відповідач зазначав, що у первинній звітності ним була допущена помилка, оскільки працівника ОСОБА_1 не було задекларовано як особу з інвалідністю.

При цьому уточнюючі розрахунки подані відповідачем уже після того, як 17.04.2023 у його електронному кабінеті було розміщено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, після направлення позивачем 06.06.2023 відповідного листа щодо необхідності сплати санкцій та пені, а також після звернення Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду і відкриття провадження у справі. Зокрема, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 320/24233/23.

Таким чином, на момент звернення Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду, а також станом на момент відкриття провадження у справі, в офіційних відомостях Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо відповідача містилася інформація про працевлаштування у 2022 році лише однієї особи з інвалідністю при нормативі у дві особи, а тому ТОВ «Охоронно-детективне агентство «БЕЗПЕКА-СЕРВІС» за наявними на той час офіційними даними вважалося таким, що не виконало норматив робочих місць для працевлаштування однієї особи з інвалідністю.

У зв`язку з невиконанням такого нормативу відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції за одне не зайняте особою з інвалідністю робоче місце у розмірі 119 939,12 грн. У зв`язку з несплатою зазначених санкцій у встановлений строк нараховано пеню у розмірі 7 580,05 грн. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені, заявлена Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до стягнення з відповідача, становить 127 519,17 грн.

Відтак з метою стягнення заборгованості позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 875) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Такі заходи спрямовані на створення можливостей для інтеграції та економічної незалежності осіб з інвалідністю. Підприємства та організації також повинні активно співпрацювати з державною службою зайнятості, надаючи необхідні дані та сприяючи реалізації індивідуальних програм реабілітації, щоб забезпечити не лише формальне виконання законодавчих вимог, а й реальну підтримку інклюзивного працевлаштування.

Нормами ст. 18 та 19 Закону № 875 встановлено обов`язок підприємств, установ та організацій створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначено норматив таких місць, порядок їх розрахунку, забезпечення умов праці та відповідальність за невиконання цього нормативу.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч. першою цієї ст. та з урахуванням вимог ст. 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу" (ч. 2 та 3 ст. 19 Закону № 875).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону №875 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону № 875 Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого ч. першою цієї статті.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї ч. не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 20 Закону № 875).

Тобто санкції обчислюються як певна сума за кожне непрацевлаштоване місце в межах нормативу (залежно від розміру середньої заробітної плати).

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону № 875 отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону № 875 фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з ч. першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до ст. 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Як випливає з матеріалів справи позивачем у відповідності до вимог Закону № 875 в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за 2022 рік склала 43 особи, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону складає - 2 особи, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 1 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Внаслідок цього, відповідачу надіслано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 119 939,12 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 ст. 20 Закону № 875).

На час розгляду справи в суді відповідачем згідно розрахунку позивача сума адміністративно-господарських санкцій не сплачена.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказува на те, що при поданні відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітний період - 2022 рік, ним було допущено технічну помилку , а саме вказано лише одну застраховану особу з інвалідністю.

Щодо аргументів відповідача суд зазначає наступне.

З 06.11.2022 Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої ст. 20 Закону № 875.

Згідно з ст. 6 Закону № 2464-VI роботодавець (платник єдиного внеску) зобов`язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.

Пункт 3 Розділу IV. "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1.

Суд наголошує, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06.11.2022) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.

Вказане узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 у якій суд дійшов наступних висновків:

«…з 06.11.2022, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні. Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70…».

Отже, наведене свідчить про те, що позивач мав всі підстави вважати, що норматив не виконано, а тому правомірно наклав на відповідача санкції відповідно до ст. 20 Закону № 875, оскільки відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації, і несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

Під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Таким чином, обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу.

Такі висновки також узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23.

Зокрема у вказаній постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 зазначено наступне:

« 74. Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до ст. 20 Закону № 875.

75. Верховний Суд підкреслює, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06.11.2022) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату до 10 березня року, наступного за звітним.

76. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 20 Закону № 875, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

77. Під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

78. Таким чином, обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу.

81. Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (набрав чинності 15 грудня 2023 року; далі - Закон № 2073-IX) адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

82. Частина 2 ст. 53 Закону № 2073-IX визначає, що засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути, зокрема, дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів (пункт 3); результати обробки (перевірки) даних в автоматичному режимі (пункт 4).

83. Стаття 62 Закону № 2073-IX передбачає, що у випадках та порядку, визначених законом, адміністративне провадження повністю або частково здійснюється адміністративним органом в автоматичному режимі (за допомогою програмних засобів, без втручання людини). Адміністративний орган зобов`язаний вживати заходів для розгляду справ в автоматичному режимі. Адміністративний орган несе відповідальність за адміністративні акти, прийняті в автоматичному режимі.

84. У силу положень ст. 74, 75, 76 КАС України докази оцінюються судом за їхньою достовірністю, допустимістю та достатністю.

85. Використання даних національних електронних інформаційних ресурсів та результатів їхньої автоматичної обробки як засобів доказування узгоджується з принципом об`єктивності судового розгляду.».

Суд встановив, що наказом №2-К від 21.08.2023 на роботу було прийнято ОСОБА_2 , а наказом №7-К від 30.10.2023 на роботу було прийнято ОСОБА_3 .

Суд проаналізував вказані накази та зазначає, що у вказаних наказах жодним чином не зазначено, що вказані особи приймаються на місця для інвалідів, а також що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є інвалідами.

Нічого не зазначено про інвалідність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і в повідомленнях про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.

Наведене підтверджує те, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю.

Суд встановив, що середньооблікова кількість штатних працівників: 9 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність: 0 осіб; норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: 1 особа.

Відповідно норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2024 року Відповідачем не виконано на 1 особу.

Вказане підтверджується також відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітний період - 2024 рік, в яких відповідач вказав двох осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з відміткою код застрахованої особи (ЗО) - 1 (22 % від доходу), а не код (ЗО) - 2 (8,41 % від доходу).

Відтак, суд зазначає, що виправлення відомостей у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованому банку даних з проблем інвалідності було здійснено лише 14 та 15 вересня 2023. Тобто такі зміни внесено вже після подання позовної заяви до суду, а також після спливу встановленого законодавством строку для внесення уточнених відомостей до 10 березня року, що настає за звітним. Таким чином, виправлення даних не може бути враховане при визначенні фактичного виконання Відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2022 рік.

При цьому суд не переглядає результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Су враховує, що роботодавець не вживав належних заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, отже діяв не сумлінно.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про сплату заявленого боргу або спростували його існування, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННО-ДЕТЕКТИВНЕ АГЕНСТВО "БЕЗПЕКА-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 33586623) за невиконання нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХII, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 127 519,17 грн (сто двадцять сім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 17 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.