Рішення № 139488006, 03.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Київ справа №810/3721/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор Агро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №810/3721/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор Агро» до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007182200 від 07.11.2016, №0007202200 від 07.11.2016, №0000932202 від 30.05.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0007182200 від 07.11.2016.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0007202200 від 07.11.2016.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000932202 від 30.05.2016.

Стягнуто судовий збір у розмірі 55584 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 82 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор Агро» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2021 постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14 червня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

При вирішенні справи, судом враховано, що відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019, №26, ст.900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно з вищезазначеними положеннями Державної фіскальної службою дані функції припинили здійснюватись.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну - податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Згідно з Положенням Головне управління ДПС у Київській області затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Отже, з 01.01.2021 відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

Отже, враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем у даній справі є саме Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

У судовому засіданні 24.09.2025 подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 19.04.2016 по 12.05.2016 (термін проведення перевірки продовжувався з 05.05.2016 по 12.05.2016), на підставі направлень від 19.04.2016 № 159, № 160, № 161, № 162, № 163, № 164, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на квітень 2016 року, посадовими особами відповідача була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ Амбасадор Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 19.05.2016 № 455/10-02-14-01/37800058/24 та встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.1 статті 198, абзаців 1,2 пункту 198.6 статті 198, абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2 225 677 грн, податку на додану вартість на загальну суму 2 510 856 грн та завищено значення ряд. 24 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на 27 196 грн;

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту а) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині здійснення операцій з поставки товарів, отриманих ТОВ «Амбасадор Агро" від ТОВ «Санфлавер» (2013 рік), ТОВ «Рекорд Трейд», ТОВ «Торг Агро Україна», ТОВ «Агропромислова компанія Дніпроагро» (2015 рік) по ланцюгу постачання до покупців ТОВ "Ясенсвіт", ТОВ "Подільська аграрна виробнича група", ПРАТ "Київ-Атлантік Україна", ТОВ "Птахофабрика Оленка", ТОВ "АПФ Родник Плюс", ТОВ ВКФ "Варто", ТОВ"Малинський бекон", ТОВ НВП "Біокор-Агро, ТОВ "Зоотехнологія"; ТОВ „Амбасадор Агро" та безпідставно сформовано доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2013 рік на суму 822 850 грн, безпідставно сформовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік в сумі 10 741 249 грн, безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинах за 2013 рік на загальну суму 756 065 грн, безпідставно зменшено прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 9 482 069 грн.

Виявлено відсутність об`єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 11 564 090 грн, задекларованого у податкових деклараціях з ПДВ та відповідно податкові зобов`язання на загальну суму 2 312 818 грн по покупцях ТОВ «Ясенсвіт», ТОВ «Подільська аграрна виробнича група», ПРАТ «Київ-Атлантік Україна», ТОВ «Птахофабрика Оленка», ТОВ «АПФ Родник Плюс», ТОВ ВКФ «Варто», ТОВ «Малинський бекон», ТОВ НВП «Біокор-Агро», ТОВ «Зоотехнологія» є такими, що не відповідають дійсності та вважаються відсутніми: пункту 198.1 статті 198, абзаців 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено безпідставне формування податкового кредиту в результаті проведення безтоварних операцій з ТОВ «Санфлавер», ТОВ «Рекорд Трейд», ТОВ «Торг Агро Україна», ТОВ «Агропромислова компанія Дніпроагро» на загальну суму 2 047 627 грн.

На підставі акту перевірки Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області 30.05.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000942202, яким зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на 27 196,00 грн, № 0000912202, яким збільшено суму 2 266 903,00 грн грошового зобов`язання за платежем із податку на прибуток та № 0000932202 на суму 3 132 254,00 грн за платежем із податку на додану вартість.

За результатом адміністративного оскарження ТОВ «Амбасадор Агро», Державною фіскальною службою України скарга позивача частково задоволена.

На підставі часткового задоволення скарги відповідачем було прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016 № 0007182200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 703 338,00 грн; № 0007202200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 975 121,00 грн, в тому числі 2 380 097 грн - за основним платежем та 595 024 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0000942202 на суму від`ємного значення з ПДВ - 27 196,00 грн залишене без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг..

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Відповідно до вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції з об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Так, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерновими культурами та сільськогосподарською сировиною.

Між ТОВ «Амбасадор Агро» та ТОВ «Софтпро-технололжі» був укладений договір поставки № 02-06/14 від 02.06.2014 року, згідно якого Постачальник передає, а Покупець (Позивач) приймає, на умовах СРТ- макуху соєву у кількості 43,490 тонн.

З ТОВ «Санфлавер» був укладений договір поставки № 67 від 26.09.2013 відповідно до договору Постачальник передав, позивач прийняв макуху соєву у загальній кількості 217,820 тонн.

Між позивачем та ПП «Дармар» було укладено договір поставки № 26 від 26.09.2013 та договір на транспортно-експедиторські послуги № 9 від 26.09.2013. Відповідно до вказаних договорів ПП «Дамар» було передано сільськогосподарську продукцію та надано автотранспортні послуги на суму 9 250 647,07 гривень.

З ТОВ «Дармар» було укладено договір № 5 від 29.12.2014 року. Відповідно до вказаних договорів ПП «Дамар» було передано сільськогосподарську продукцію та надано автотранспортні послуги на суму 4 487 851,08 гривень.

Між позивачем та ТОВ «Рекорд Трейд» був укладений договір поставки № 23012015 від 23.01.2015 року. Відповідно до договору Постачальник передав, Позивач прийняв шрот соняшниковий (соєвий) у на загальну суму 5 998 500,00.

Також, між позивачем та ТОВ «Торг Агро Україна» був укладений договір поставки № 0709152 від 07.09.2015 року. Відповідно до договору Постачальник передав, Позивач прийняв шрот соняшниковий (соєвий) у на загальну суму 1 764 492,00.

З ТОВ «Агропромислова Компанія Дніпроагро» був укладений договір поставки № А220915 від 22.09.2015 року. Відповідно до договору Постачальник передав, Позивач прийняв шрот соняшниковий у на загальну суму 3 476 991,00.

Оцінка реальності господарських операцій здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів. При цьому, така оцінка повинна здійснюватися з урахуванням обставин місця та часу надання послуг, реальної можливості ведення господарської діяльності контрагентами-постачальниками, пов`язаності укладених договорів з господарською діяльністю позивача, фактичним рухом активів тощо. Платник податків при виборі контрагента та в подальшому укладенні з ним договору повинен керуватися в тому числі «належною обачністю», оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та задоволення кінцевої ділової мети. Первинні документи надані платником податків повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Повертаючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що заперечуючи щодо реальності господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, податковий орган вказував на відсутність документів, які засвідчують факт транспортування товару та документів, які підтверджують якість продукції, вказував на дефектність видаткових накладних, на розбіжності в номенклатурі товарів контрагентів позивача тощо. Між тим судами не було надано належну оцінку таким доводам відповідача.

У контексті таких висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.

Як вже вказувалось вище, між ТОВ «Амбасадор Агро» та ТОВ «Софтпро-технололжі» був укладений договір поставки № 02-06/14 від 02 червня 2014 року, згідно якому Постачальник передає, а Покупець (Позивач) приймає, на умовах СРТ- макуху соєву у кількості 43,490 тонн.

Також, між позивачем та ТОВ «Санфлавер» був укладений договір поставки № 67 від 26 вересня 2013 року відповідно до договору Постачальник передав, позивач прийняв макуху соєву у загальній кількості 217,820 тонн.

Між тим, факт транспортних перевезень макухи соєвої на склад ТОВ "Амбасадор Агро" не підтверджується, оскільки товарно-транспортні накладні не надані підприємством під час проведення перевірки.

У видатковій накладній не вказано посади осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, відсутня адреса одержувача товару.

Також, до перевірки підприємством не надано свідоцтв про якість макухи соєвої та ветеринарних свідоцтв макухи соєвої (форма M2), внаслідок чого підтвердити походження товару немає можливості.

ТОВ "Амбасадор Агро" отримано від ТОВ "Софтпро-Технолоджі" у період з 01.06.2014 по 30.06.2014 видаткову та податкову накладну на придбання макухи соєвої на загальну суму 312693,1 грн., у т.ч. ПДВ 52115,52 грн.

Водночас, по даній господарській операції видаткова та податкова накладні є дефектними, оскільки не містять повний перелік обов`язкових реквізитів, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про якість макухи соєвої та ветеринарні свідоцтва макухи соєвої (форма №2) відсутні, тому не можливо підтвердити факт здійснення господарської операції по придбаному товару.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2015 згідно з автоматизованим співставленням податкових зобов`язань та податкового кредиту обсяг придбання макухи соєвої, шроту соняшникового та транспортних послуг складає 7708872,57 грн., у т.ч. ПДВ 1541774,5 грн.

В актах прийому-передачі виконаних робіт, які виписані ПП "Дармар" на адресу ТОВ "Амбасадор Агро", зокрема, зазначена номенклатура робіт, які пов`язані з наданням транспортних послуг по маршрутах, а також сума ПДВ та загальна сума з ПДВ, які завірені підписами та печатками, але не вказана кількість виконаних робіт (км) та ціна за одиницю послуг, посади і прізвища замовника і виконавця, марка автомобіля, назва вантажу, конкретний пункт навантаження/розвантаження товару.

Також, позивачем не надано документів, що підтверджують факт надання транспортних послуг, а саме, акти прийому-передачі виконаних робіт.

Крім того, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні (ф. №1-ТН) не містять повний перелік обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а саме, конкретний пункт навантаження, пункт розвантаження, при наявності-переадресування, ціну вантажу, суму, код вантажу, клас вантажу, відмітки щодо відпущення вантажу, загальну суму відпущеного вантажу; посада, п.і.б, підпис та штамп особи, яка здала вантаж; п.і.б. та підпис водія, який прийняв вантаж; відмітки щодо одержання вантажу вантажоодержувачем-п.і.б., посада та підпис вантажоодержувача, штамп особи, яка прийняла вантаж; реквізити доручення на отримання товару.

У видаткових накладних, виписаних ПП "Дармар" не вказано посади осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, відсутня адреса одержувача товару.

Позивачем не надано свідоцтв про якість макухи соєвої і шроту соняшникового та ветеринарних свідоцтв макухи соєвої і шроту соняшникового (форма №2), тому підтвердити походження товару немає можливості.

По даних господарських операціях є лише накладні та ТТН, які не містять повний перелік обов`язкових реквізитів, а тому суд констатує відсутнє підтвердження вивезення товару і неможливо підтвердити факт здійснення господарської операції по придбаному товару.

Також, судом досліджено первинні документи, виписані ТОВ "Дармар" на адресу ТОВ "Амбасадор Агро": акти виконаних робіт по наданню; транспортних послуг по перевезенню вантажу.

Так, в актах прийому-передачі виконаних робіт, які виписані ТОВ "Дармар" на адресу ТОВ "Амбасадор Агро", зокрема, зазначена номенклатура робіт, які пов`язані з наданням транспортних послуг по маршрутах, а також сума ПДВ та загальна сума з ПДВ, які завірені підписами та печатками, але не вказано кількість виконаних робіт (км) та ціна за одиницю послуг, посади і прізвища замовника і виконавця, марка автомобіля, назва вантажу, конкретний пункт навантаження/розвантаження товару.

Також, позивачем не надано первинні документи, що підтверджують факт надання транспортних послуг, а саме: акти виконаних робіт від 24.10.15 на загальну суму 13246,8 грн., від 03.12.15 на загальну суму 33090,9 грн, від 28.12.15 на загальну суму 42733,2 грн., від 28.12.15 на загальну суму 3 8449,2 грн., від 29.12.15 на загальну суму 3 8127,6 грн., від 31.12.15 на загальну суму 24497,1 грн.

Факт транспортних перевезень для ТОВ "Амбасадор Агро" не підтверджується, оскільки відповідні товарно-транспортні накладні суду не надані.

У видаткових накладних, виписаних ТОВ "Дармар", не вказано посади осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, відсутня адреса одержувача товару.

Позивачем не надано свідоцтв про якість шроту соняшникового та ветеринарних свідоцтв макухи соєвої (форма №2), тому підтвердити походження товару немає можливості.

Факт перевезення макухи соєвої для ТОВ "Амбасадор Агро" не підтверджується, оскільки товарно-транспортні накладні не надані.

По даній господарській операції видаткові та податкові накладні не містять повний перелік обов`язкових реквізитів, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про якість макухи соєвої та ветеринарні свідоцтва макухи соєвої (форма №2) відсутні, тому відсутнє підтвердження перевезення товару і не можливо підтвердити факт здійснення господарської операції по придбаному товару.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов`язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентом, обставин їх дійсного виконання.

Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаним контрагентом, та які були проаналізовані у даному рішенні. А тому, відповідно, обґрунтованими є і викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Амбасадор Агро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.