Рішення № 139487903, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Київ № 320/52639/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.09.1956 по 20.07.1959 (2 роки 10 місяців 1 день) та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1959 по 06.10.1963 (половина строку навчання - 2 роки 18 днів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.09.1956 по 20.07.1959 (2 роки 10 місяців 1 день) та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1959 по 06.10.1963 (половина строку навчання - 2 роки 18 днів), здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди, починаючи з 03.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.09.1956 по 20.07.1959 (2 роки 10 місяців 1 день) та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1959 по 06.10.1963 (половина строку навчання - 2 роки 18 днів), та у зв`язку із цим на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди, починаючи з 03.10.2024, проте відповідачем безпідставно відмовлено в реалізації названого права.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує з 01.11.2002 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що у період з 20.09.1956 по 20.07.1959 позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР 2 роки 10 місяців 1 день, що підтверджено військовим квитком НОМЕР_1 .

У період з 01.09.1959 по 25.12.1963 позивач навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті, тож виходячи з початку навчання 01.09.1959 по 06.10.1963 половина строку навчання становить 2 роки 18 днів.

Крім того, з 18.01.1971 по 17.10.1979 позивач працював на посаді заступника завідуючого відділом юстиції, що підтверджено записами у трудовій книжці, копія якої наявна у матеріалах справи.

03.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій просив: зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції (посада у розумінні статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів», безпосередньо пов`язана із керівництвом та контролем за діяльністю суддів) з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), період проходження строкової військової служби 2 роки 10 місяців 1 день (з 20.09.1956 по 20.07.1959) та половину строку навчання на денній формі у вищому юридичному навчальному закладі Харківського юридичного інституту з 01.09.1959 по 06.10.1963 (2 роки 18 днів), визначивши загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 43 роки 11 днів; здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням загального стажу для його обрахунку 43 роки 11 днів (96% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до чинного законодавства).

У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 24.10.2024 № 41122-41534/К-02/8-2600/24 відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у запропонований позивачем спосіб та зазначив, що стаж роботи на посаді судді, зазначений у зверненні (період навчання, період строкової військової служби та період перебування на посаді замісника завідуючого відділом юстиції), не передбачений нормами чинного законодавства. У випадку позивача, розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 66% за 28 років 5 місяців 22 дні стажу роботи на посаді судді.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечення права кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VІІІ).

За нормами статті 137 Закону № 1402-VІІІ, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

За приписами абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

VI. Оцінка суду

Судом з`ясовано, що на час обрання позивача на посаду судді судової колегії у кримінальних справах судової палати з кримінальних справ Верховного суду України 30.11.1993 та весь період його перебування на цій посаді до 31.10.2002, питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, було регламентовано Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

За нормами частин першої та третьої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку із закінченням строку повноважень.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражі України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях за діяльністю арбітражі у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової

військової служби.

За правилами частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді попередня назва Закону «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до

стажу державної служби.

Судом установлено та не заперечується учасниками справи, що у період з 20.09.1956 по 20.07.1959 позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР 2 роки 10 місяців 1 день, що підтверджено військовим квитком НОМЕР_1 .

Крім того, у період з 01.09.1959 по 25.12.1963 позивач навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті, тож виходячи з початку навчання 01.09.1959 по 06.10.1963 половина строку навчання становить 2 роки 18 днів.

Судом також установлено, що з 18.01.1971 по 17.10.1979 позивач працював на посаді заступника завідуючого відділом юстиції, що підтверджено записами у трудовій книжці, копія якої наявна у матеріалах справи та досліджена судом.

За нормами пунктів 1 та 2 Положення про Міністерство юстиції Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.09.1972 № 416, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Міністерство юстиції УРСР здійснює організаційне керівництво обласними судами і районними /міськими/ народними судами, проводить роботу по систематизації та підготовляє пропозиції про кодифікацію законодавства, здійснює методичне керівництво правовою роботою в народному господарстві, методичне керівництво і координацію роботи державних органів і громадських організацій по пропаганді правових знань і роз`ясненню законодавства серед населення, керівництво нотаріатом, судово-експертними установами, а також загальне керівництво діяльністю органів запису актів громадянського стану і адвокатурою, здійснює в установленому порядку міжнародні зв`язки з правових питань.

Головними завданнями Міністерства юстиції УРСР є: забезпечення організаційного керівництва судами, підвищення рівня цієї роботи, всемірне сприяння здійсненню мети правосуддя і завдань суду при суворому додержанні принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону.

Суд зазначає, що посада заступника завідуючого відділом юстиції знаходиться над іншими посадами працівників відділу юстиції і передбачає керівництво, контроль та забезпечення виконання усіх функцій відділу, враховуючи безпосередньо пов`язані з керівництвом та контролем за діяльністю судів.

Отже, відповідно до змісту частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, час роботи позивача на названій посаді повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в його постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 20.12.2018 у справі № 482/684/17, від 18.01.2019 у справі № 137/173/17, від 14.03.2019 у справі № 490/7796/17, від 15.01.2020 у справі № 683/600/17, від 14.05.2021 у справі № 592/3354/17, від 23.12.2021 у справі № 686/16953/17.

Із урахуванням викладеного, зважаючи періоди роботи позивача на посаді судді більше 10 років, а саме 28 років 5 місяців 22 дні, зазначений період строкової військової служби, половина навчання у вищому юридичному навчальному закладі, а також період роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.

Таким чином, стаж роботи судді, що дає право позивачу на відставку і право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із урахуванням календарного періоду проходження військової служби 2 роки 10 місяців 1 день, половини строку навчання 2 роки 18 днів та часу роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції 8 років 9 місяців, становить 43 роки 11 днів.

За нормами частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У зв`язку із цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням положень частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІІ, становить 96% суддівської винагороди (50% за 20 років, а також 46% за повні 23 роки роботи на посаді судді понад 20 років), що свідчить про безпідставну відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.09.1956 по 20.07.1959 (2 роки 10 місяців 1 день) та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1959 по 06.10.1963 (половина строку навчання - 2 роки 18 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді заступника завідуючого відділом юстиції з 18.01.1971 по 17.10.1979 (8 років 9 місяців), календарного періоду проходження строкової військової служби з 20.09.1956 по 20.07.1959 (2 роки 10 місяців 1 день) та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті з 01.09.1959 по 06.10.1963 (половина строку навчання - 2 роки 18 днів), здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди, починаючи з 03.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.