Ухвала суду № 139487692, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року справа № 320/56754/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання представника Селянського (Фермерського) Господарства «Пролісок» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у адміністративній справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Пролісок» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (Фермерське) господарство «Пролісок» з позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо відновлення в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерського) господарства «Пролісок» реєстраційного ліміту у розмірі 597581,00 грн - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство «Пролісок» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування ПДВ Селянського (Фермерське) господарство «Пролісок» реєстраційний ліміт у розмірі 597581,00 грн - суми, на яку Селянське (Фермерське) господарство «Пролісок» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справи, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Селянського (Фермерського) господарства «Пролісок» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо відновлення в Системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційного ліміту Селянського (Фермерського) господарства «Пролісок» у розмірі 597 581,00 грн; зобов`язання Державної податкової служби України відновити/збільшити вказаний реєстраційний ліміт та відобразити відповідне збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана позивачем заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Однак, позивачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на характер спірних правовідносин і предмет доказування та потребу у повному та всебічному встановленні обставин справи, що не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки наведені позивачем доводи не містять посилань на конкретні обставини, які б унеможливлювали повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contr ele Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу. Так, Указом Президента України від від 27 квітня 2026 року № 342/2026, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 №4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4травня 2026 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги предмет позову та суб`єктний склад учасників, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника Селянського (Фермерського) господарства «Пролісок» про проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Селянського (Фермерського) Господарства «Пролісок» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.