Ухвала суду № 139487676, 04.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" вересня 2026 р. справа № 300/3089/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з позовною заявою до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, Комісія з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якій просить:

визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління Держаної фіскальної служби в Івано-Франківській області, щодо відмови підготувати довідку та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2026 року, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадовою окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2026 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додатковим видів грошовою забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Комісію з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір мого грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років відсотків, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, робіт в умовах режимних обмежень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо відмови у видачі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 29-30).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

05.06.2026 до відділу документального забезпечення канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2026 до відділу документального забезпечення канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін. Мотиви та обґрунтування даного клопотання не наведені.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у задоволенні клопотання про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовлено.

Суд, дослідивши подане відповідачем клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням сторін за правилами спрощеного позовного провадження та матеріали адміністративної справи, зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу відповідача, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, заявлене клопотання не обґрунтовано жодними мотивами. Будь-яких доказів наявності поважних підстав та складності спірних правовідносин суду не надано.

Дана справа не є справою значної складності, чи такою, яка передбачає необхідність участі сторін для надання ними пояснень щодо предмета спору чи доказів безпосередньо в залі судового засідання.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, враховуючи зміст позовних вимог, заявлених позивачем, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаній справі не спонукають до розгляду справи з проведенням судового засідання та викликом сторін.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання слід відмовити.

Суд також вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (надалі, також ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі, також Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю сторін.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд адміністративної справи № 300/3089/26 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.