Ухвала суду № 139487661, 04.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" вересня 2026 р. справа № 300/6987/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також ОСОБА_1 , позивачка), звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої зарплати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03.2024), 1,115 (з 01,03.2025);

2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області провести індексацію та перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 шляхом послідовного збільшення показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення мені пенсії при її призначенні у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі:

1,11 з 01.03.2021відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021;

1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022;

1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023;

1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 185 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024;

1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести перерахунок (індексацію) та виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021;

3) зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області встановити загальний розмір пенсії відповідно до нового перерахунку (індексації) станом на 01.03.2025.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої зарплати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03.2024), 1,115 (з 01,03.2025). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 шляхом послідовного збільшення показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення мені пенсії при її призначенні у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 відповідно до п. 1 Постанови КМ України №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; 1,14 відповідно до п. 1 Постанови КМ України №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; 1,197 відповідно до п. 1 Постанови КМ України №168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМ України №185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; 1,115 відповідно до п. 1 Постанови КМ України №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести перерахунок (індексацію) та виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 30.03.2025.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року по справі № 300/6987/25 залишено без змін.

В касаційному порядку дане рішення суду не оскаржувалося.

Судове рішення набрало законної сили 22 січня 2026 року.

18.05.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/6987/25 шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/6987/25 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у шістдесятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 300/6987/25.

27.07.2026 до відділу документального забезпечення канцелярії від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду в даній справі. У своєму звіті відповідач зауважує, що на виконання рішення ним проведено перерахунок пенсії позивачки. В результаті перерахунку пенсії, позивачці нараховано доплату в розмірі 32398,74 грн, яка була частково виплачена позивачці. Станом на дату подання звіту залишок заборгованості становить 15569,46 грн. Відповідач звертає увагу на те, що порядок виплати заборгованості після набрання законної сили рішенням суду врегульований постановою Кабінету Міністрів України № 821, відповідно до якого здійснюватиметься виплата залишку заборгованості перед позивачкою. Також просить не застосовувати штраф до керівника територіального управління, оскільки питання саме виплати пенсії не є виключною юрисдикцією та компетенцією керівника органу, який може тільки забезпечити організацію виконання рішення суду та формувати запити на відповідне фінансування.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

27.08.2026 до відділу документального забезпечення канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивачки надійшли заперечення проти звіту про виконання рішення суду в даній справі. У своїх запереченнях позивачка зазначила, що вона продовжує отримувати пенсію в розмірі, який був їй призначений до набрання законної сили рішенням суду, а заборгованість з виплати пенсії в повній мірі не виплачена. В силу застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 821, заборгованість з виплати пенсії постійно збільшуватиметься, що свідчить про невиконання відповідачем рішення суду. Просить у прийнятті звіту відмовити.

Враховуючи предмет спору, а також те, що адміністративна справа № 300/6987/25 була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду звіту про виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до частини 3 статті 382-2 КАС України, до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

За приписами статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до змісту частини 3 цієї статті, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Розглядаючи питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, суд враховує, що виконання рішення суду у даній справі ускладнено з об`єктивних причин і відповідачем вжито належних заходів для виконання рішення суду від 14.11.2025 року, що, в свою чергу, є підставою для звільнення відповідача від накладення штрафу.

Однак, вживання відповідачем наведених заходів станом на момент розгляду поданого звіту не призвело до виконання рішення суду у даній справі.

В силу приписів частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що відповідно до змісту заяви позивачки про встановлення судового контролю, підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду було те, що відповідачем не здійснювалось жодних дій направлених на виконання рішення суду.

Судом досліджено подані позивачкою заяви та надані відповідачем документи до звіту про виконання рішення суду. У своїх заявах позивачка вказувала, що відповідачем проведено неналежний розрахунок пенсії, зокрема в частині періоду березень 2025 року лютий 2026 року, зважаючи на надані позивачці на її запит розрахунки.

Суд зазначає, що відповідачем до звіту про виконання рішення суду від 27.07.2026 долучено розрахунок суми доплати до пенсії, зокрема з щомісячною деталізацією сум нарахованої позивачці пенсії.

Проаналізувавши наданий відповідачем розрахунок, суд констатує що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачці на виконання рішення суду в даній справі, та, відповідно, виконання рішення суду в даній частині.

Стосовно доводів позивачки про зміну виду пенсії та страхового стажу, то суд зауважує, що за змістом протоколу за пенсійною справою позивачки від 26.02.2025, наявного у матеріалах справи, позивачці було призначено пенсію за віком, шифр пенсії 101, розмір страхового стажу 27 років 01 місяць 06 днів. В долученому до звіту про виконання рішення суду протоколі за пенсійною справою позивачки така інформація є аналогічною, у зв`язку з чим доводи позивачки з цього приводу не знайшли свого підтвердження.

З приводу доводів відповідача про проведення виплати пенсії позивачці в розмірі до виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Виплата заборгованості здійснювалась відповідно до Порядку затвердженого Постановою № 821. В подальшому виплата заборгованості буде здійснюватися в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку (пункт 7 Порядку).

Невиплата у повному обсязі нарахованої за минулий період доплати пов`язана з бюджетним фінансуванням відповідних видатків та відсутністю після втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України № 821 нормативного механізму їх здійснення.

Суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не є органом, уповноваженим самостійно визначати порядок використання бюджетних коштів чи джерела фінансування виплат за судовими рішеннями.

При цьому Пенсійним фондом України вживаються заходи щодо врегулювання відповідного питання, про що свідчать звернення до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

За таких обставин суд не встановив свідомого ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що право особи на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18.

Однак, у відповідача відсутні достатні та належні повноваження для забезпечення виплати пенсії позивачці без надходження відповідних коштів та відповідного бюджетного призначення.

Суд зауважує, що відповідачу слід забезпечити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 в розмірі, визначеному після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 300/6987/25, оскільки такий наслідок є основною метою проведення перерахунку пенсії.

Щодо виконання рішення суду в частині виплати позивачу заборгованості за проведеним перерахунком пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідачем та позивачкою підтверджується часткове погашення заборгованості з виплати перерахованої пенсії.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже нараховані суми пенсії не виплачені позивачці у зв`язку з відсутністю бюджетного асигнування.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 року у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19 та від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13.10.2021 року у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 року у справі № 360/4705/20 неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому суд звертає увагу на приписи статті 80 КАС України.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до частини 7 цієї статті, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

За змістом частини 8 цієї статті, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника фізичної особи;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків).

Враховуючи поданий звіт щодо виконання рішення суду від 14.11.2025 року у справі № 300/6987/25, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вчиняються дії щодо його виконання, однак рішення суду від 14.11.2025 року залишається невиконаним в повному обсязі.

У зв`язку із цим, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту шістдесят днів з дня отримання цієї ухвали суду та звільнити його керівника від сплати штрафу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 248, 256, 370, 382, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.07.2026 про виконання судового рішення від 14.11.2025 по справі № 300/6987/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій відмовити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати Івано-Франківському окружному адміністративному суду новий звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року у справі № 300/6987/25 протягом шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

3.1. Звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу за невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року у справі № 300/6987/25.

3.2. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що у випадку невиконання обов`язків покладених судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 149 КАС України.

4. Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

6.1. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

6.2. Відповідачу копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".

6.3. Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

7.1. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7.2. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

8. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.