Рішення № 139487638, 04.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. справа № 300/3673/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 адвокат Кардаш В`ячеслав Анатолійович звернувся до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.05.2026 № 092850024792 щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: архівної довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999; відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС; довідки про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданою ТОВ "Сургутская энергостроительная компания"; довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік; від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік; від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік; від 27.05.2025 за 2020 рік, та з урахуванням розрахунку стажу 36 років 5 місяців 17 днів, починаючи з моменту звернення, а саме з 23.05.2026.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу з 02.05.2024 було призначено пенсію за віком як працівнику зі стажем роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. 23.05.2026 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої в РФ та для перерахунку пенсії надані наступні документи: довідка про доходи та суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік; довідка про доходи фізичної особи від 04.02.2019 р. №32 за 2018 рік; довідка про доходи фізичної особи від 16.01.2018 р. №10 за 2017 рік; Відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи; довідка б/н від 29.03.2024 за період з 11.06.2020 по 12.03.2015, яку видано Товариством з обмеженою відповідальністю "Сургутська енергобудівна компанія" Тюменської області; довідка про доходи та суми податку фізичної особи від 27.05.2025 за 2020 рік; архівна довідка від 01.07.2008 № С/186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999, яку видано архівним відділом адміністрації міста Когалим. Однак рішенням № 092850024792 від 29.05.2026 відповідач відмовив в розрахунку та зазначив, що врахувати заробітну плату отриману в РФ немає законних підстав оскільки постановою КМУ № 461 від 18.04.2025 було припинено дію Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про пенсійне забезпечення від 15.01.1993 року. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 31.08.2026 задоволено частково клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача. Залучено до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385), як другого відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 22.06.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством.

04.09.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 092850024792 від 29.05.2026 про відмову у перерахунку пенсії згідно наданих документів, оскільки документи видані РФ, з якою припинено угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав, не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі № 300/5627/24, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Суд вийшов за межі позовних вимог. Вирішено "Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 092850024792 від 14.05.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 07.05.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, з застосуванням під час вирішення питання про призначення пенсії положень ст.1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, з зарахуванням у повному обсязі до загального страхового стажу та стажу роботи в районах Крайньої Півночі з зарахуванням у повному обсязі до загального страхового стажу та стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі періодів роботи з 01.01.1992 по 06.09.1994 (враховуючи часткове зарахування з 26.03.1991 по 31.12.1991), з 13.06.1996 по 20.06.1996, з 26.06.1996 по 11.01.1999, з 12.01.1999 по 30.09.2003, з 01.10.2003 по 21.01.2010, з 04.02.2010 по 03.02.2015, з 12.03.2015 по 22.02.2017, з 15.04.2017 по 11.04.2018, з 19.06.2018 по 11.06.2020, та прийняти обґрунтоване рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.".

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.05.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 17 днів (а.с. 21-22).

23.05.2026 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії, та доданими до заяви: довідкою про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік; від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік; від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік; від 27.05.2025 за 2020 рік; архівною довідкою від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999; відомостями про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС; довідкою про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданою ТОВ "Сургутская энергостроительная компания" (а.с. 7-16, 18-20).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 092850024792 від 29.05.2026, за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно наданих документів, оскільки документи видані РФ, з якою припинено угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав. Зазначено, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав" встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля, тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення. Видані в цих державах документи, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. З 01 січня 2023 року РФ припинила участь в угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (а.с. 23).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок від 25.11.2005 № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку від 25.11.2005 № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно частини 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Згідно з частини 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Отже, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.

У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного, оскільки у періоди роботи позивача на території РФ згідно довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999 та відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС та довідки про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданою ТОВ "Сургутская энергостроительная компания" та довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік від 27.05.2025 за 2020 рік Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною, а тому її положення підлягають застосуванню при розрахунку розміру пенсії позивача.

Зі змісту довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999 та відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС та довідки про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданою ТОВ "Сургутская энергостроительная компания" та довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік від 27.05.2025 за 2020 рік вбачається, що вони видані на підставі особових рахунків, довідки завірені печатками, містять відомості про фактичну суму заробітної плати позивача.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: "… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав" установлено, що: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Отже, під час дії воєнного стану, виготовлені на території РФ, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Оскільки до 24.02.2022 на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, надані позивачем довідки підлягали прийняттю та врахуванню на території України, то є безпідставними посилання відповідача на приписи Постанови № 107 як підставу для відмови у врахуванні вищевказаних документів, виданих на території РФ.

Суд зазначає, що аргументи відповідачів не містять належних та об`єктивно обумовлених обґрунтувань, які б спростовували відповідність вищевказаних: архівної довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999 та відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС та довідки про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданою ТОВ "Сургутская энергостроительная компания" та довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік від 27.05.2025 за 2020 рік, а сумніви відповідача самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при нарахуванні позивачу пенсії, тому неврахування при нарахуванні пенсії вищевказаних довідок про заробітну плату не може бути підставою для неврахування заробітної плати, яку отримував позивач для обчислення його пенсії.

Надаючи оцінку факту порушеного права позивача, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що слід: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.05.2026 № 092850024792 про відмову у перерахунку пенсії позивача; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням: архівної довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999; відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС; довідки про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданої ТОВ "Сургутская энергостроительная компания"; довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік, від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік, від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік, від 27.05.2025 за 2020 рік, та з урахуванням розрахунку стажу 36 років 5 місяців 17 днів, починаючи з моменту звернення, а саме з 23.05.2026.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.05.2026 № 092850024792 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: архівної довідки від 01.07.2008 № С186-187 за період роботи з 26.06.1996 по 11.01.1999; відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи форми СЗИ-ИЛС; довідки від 29.03.2024 про заробітну плату за період з 2015 року по 2020 рік виданої ТОВ "Сургутская энергостроительная компания"; довідок про доходи про суми податку фізичної особи від 06.02.2020 за 2019 рік, від 04.02.2019 № 32 за 2018 рік, від 16.01.2018 № 10 за 2017 рік, від 27.05.2025 за 2020 рік, та з урахуванням розрахунку стажу 36 років 5 місяців 17 днів, починаючи з 23.05.2026.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.