Рішення № 139487572, 04.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Справа № 280/6285/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2026 року № 083850025143 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 02.02.1999 року по 31.10.2024 року, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 28.05.2026 № 02-35/93, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), виданої Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 28.05.2026 № 02-35/92, починаючи з 02.06.2026 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача 1 про відмову в перерахунку пенсії від 05.06.2026 № 083850025143 вирішено відмовити позивачу в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказує, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач досяг віку, який дає право на призначення даного виду пенсії, станом на 01.05.2016 року стаж державної служби позивача складав 17 років 02 місяці 29 днів, а отже, це більше ніж 10 років, станом на 01.05.2016 року позивач обіймала посаду в органах місцевого самоврядування, станом на 02.06.2026 року стаж державної служби позивача складав 25 років 08 місяців 29 днів, а отже, це більше ніж 20 років. Вказує, що законодавством, яке діяло як в період роботи (служби) позивача, так і станом на теперішній час, визначено, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву вх. № 38796 від 09.07.2026 де вказує, що заяву позивача від 02.06.2026 щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в порядку екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Звертає увагу суду, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не переведення пенсії позивачки та ніяким чином не порушувало її права на пенсійне забезпечення. Вказує, що посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ після 04.07.2001. Стверджує, що право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача відсутнє. Покликається на те, що відповідно до частини 7 статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6285/26 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення (перехід) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2026 № 083850025143 за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та відмовлено у переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача 1, з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

01.05.2016 набрав чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Підпунктом 1 п. 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з п. 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII.

Водночас, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 вказаного Закону України і п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV регламентовано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд звертає увагу, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII), а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).

Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, розмір якого, серед іншого (страхового стажу, віку особи), впливає на наявність в особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.

Водночас, суд установив, що позивач працювала на посадах:

в період з 02.02.1999 по 01.01.2002 на посаді економіста І категорії бюджетного відділу Шевченківського районного фінансового відділу;

02.02.1999 прийняла присягу державного службовця;

17.07.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;

в період з 02.01.2002 по 28.02.2004 на посаді заступника завідуючого начальника бюджетного підвідділу з кадрового резерва;

в період з 01.03.2004 по 10.05.2011 на посаді заступника начальника фінансового управління Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради;

в період з 11.05.2011 по 01.07.2012 на посаді головного спеціаліста відділу економічного розвитку та підприємництва Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району;

в період з 02.07.2012 по 31.01.2023 на посаді начальника відділу економічного розвитку та підприємництва Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району;

в період з 01.02.2023 по 31.10.2024 на посаді начальника відділу бюджетування галузей освіти, культури, молоді та спорту управління фінансів соціально-культурної сфери департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради.

Зазначені обставини підтверджуються трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 22.08.1986; довідкою Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської Документ сформований в системі ради від 29.05.2026 № 01.1-01/1021.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).

Служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (стаття 1 Закону №2493-III)

Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні статті 2 Закону №2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (надалі Порядок №229), який є чинним на даний час та діяв на час звільнення позивача з органів місцевого самоврядування.

Так, за змістом пункту 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який необхідно застосовувати у даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17, від 10.04.2019 у справі №607/2474/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17, від 19.03.2019 у справі № 357/1457/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування (сім категорій).

Посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад віднесено до 7 категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців затверджений Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі - Порядок №239).

Пунктом 1 Порядку №239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до:

- сьомої категорії, зокрема, посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.

Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 4 червня 2008 р. № 794-р Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад до сьомої категорії віднесено посади головного бухгалтера виконавчого органу сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради.

Крім того, абзацом 3 пункту 2 даного Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, а саме, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Тобто, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України Про державну службу поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд в постанові від 10.05.2018, справа №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, суд вважає, що ці обставини вказують на безпідставність дій відповідача щодо не зарахування до стажу державної служби стажу роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування.

Суд приходить до висновку про те, що позивач має право на зарахуванням періоду роботи з 02.02.1999 до 31.10.2024 до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що станом на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016), стаж державної служби позивача становив більше 10 років, крім цього позивач продовжував працювати на відповідній посаді, що повністю відповідає вимогам пунктів 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2026 № 083850025143, яким відмовлено в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині здійснити призначення пенсії позивача, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 28.05.2026 № 02-35/93, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 28.05.2026 № 02-35/92, суд зазначає таке.

У спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця має здійснюватися з урахуванням приписів Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622).

Так, за змістом пункту 5 цього Порядку для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII видаються довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1- 6.

У таких довідках (додатки 1- 6 до Порядку №622) зазначаються складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Так, за змістом пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Оскільки в органі місцевого самоврядування класифікація посад державної служби не проводилася, пункти 4-1 і 4-2 Порядку №622 до позивача не застосовуються, що прямо передбачено в абзаці 7 пункту 4 цього Порядку.

Водночас, форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) затверджена у Додатку 4 до Порядку №622.

Форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням затверджена у Додатку 2 до Порядку №622.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що до заяви про признчення пенсії державного службовця позивачем долучалися довідки, видані Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради:

- довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.05.2026 № 02-35/93 за формою, наведеною у Додатку 4 до Порядку №622;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд) від 28.05.2026 № 02-35/92, за формою, наведеною у Додатку 5 до Порядку №622.

Із зазначених довідок слідує, що вони складені за відповідною формою, видані належним державним органом, їх зміст відображає всі належні складові оплати праці, жодних зауважень щодо таких довідок пенсійним органом не висловлено.

Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово вирішував питання про належний спосіб захисту порушених прав позивачів, зазначаючи, що у таких випадках слід зобов`язати відповідача (пенсійний орган) з дати звернення позивача із заявою про переведення на пенсію державного службовця призначити та здійснити нарахування й виплату йому пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Такі висновки Верховний Суд викладав, зокрема у постановах від 01.04.2026 у справі № 280/6785/25, від 12.02.2025 у справі №580/6600/24, від 28.01.2025 у справі №560/2123/24 та від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, і вони узгоджуються з висновками, які сформулювала Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18.

В постанові від 01.04.2026 у справі № 280/6785/25, правовідносини у якій є близькими до тих, що склалися у розглядуваній справі, Верховний Суд щодо доводів пенсійного органу про дискреційність його повноважень у межах спірних правовідносин та висновків суду апеляційної інстанції про передчасність аналогічних позовних вимог, зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки цього органу - призначити пенсію, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

За наведеного правового регулювання та обставин розглядуваної справи Верховний Суд вважає, що в цьому випадку немає підстав розуміти повноваження відповідача як дискреційні, тобто такі, що передбачають наявність у нього вибору рішення чи дії серед кількох варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

В світлі викладеного, Верховний Суд у справі № 280/6785/25 дійшов висновків про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо передчасності позовних вимог в частині зобов`язання пенсійного органу здійснити позивачу розрахунок пенсії, виходячи з 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках про складові заробітної плати.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з урахуванням обставин справи та з метою належного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 02.06.2026 (з дати звернення) на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідок Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 28.05.2026 № 02-35/93, від 28.05.2026 № 02-35/92, зарахувавши при цьому до його стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування 02.02.1999 року по 31.10.2024 року.

Суд одночасно зауважує, що дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на інший вид пенсії та зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував попередньо це питання та розглядав заяву від 09.01.2026, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Проте, суд зазначає, що пунктом 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1) передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Враховуючи, що за положеннями Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається до територіального органу Пенсійного фонду, а електронна пенсійна справа після призначення пенсії передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, обов`язок щодо виплати призначеної позивачу пенсії слід покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довівправомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону. З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у розмірі 1064,96 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким прийнято спірне рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2026 № 083850025143.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 02.06.2026 на пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідок Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.05.2026 № 02-35/93, та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 28.05.2026 № 02-35/92, зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування 02.02.1999 по 31.10.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити з 02.06.2026 виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.09.2026.

Суддя Л.Я. Максименко