Рішення № 139487515, 03.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2026 року Справа № 280/5428/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В.., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» 969067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 73, ЄДРПОУ: 40297125) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №13775972/40297125 від 15 травня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 09 квітня 2026 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №5 від 09 квітня 2026 року;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були складено податкову накладну № 5 від 09 квітня 2026 року реєстрацію якої зупинено відповідачем 1 з підстав відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем надано податковому органу всі необхідні документи для підтвердження змісту господарських операцій, проте, оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних вказаних накладних. Позивач вважає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально, та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідачів 16 червня 2026 року до суду надано до суду відзив на позовну заяву. Представник відповідачів заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Відповідачем було надане повідомлення про надання додаткових пояснень із конкретним визначенням питання та документів, які необхідно надати Комісії, проте, платником не спростовано інформацію зазначену у квитанції. Рішення від 15 травня 2026 року № 13775972/40297125 прийнято у зв`язку з тим, що платником не надано запитувані копії документів: список працівників залучених при виконанні робіт, перепустки на працівників та ТМЦ, відображення придбання ТМЦ на бухгалтерських рахунках; не підтверджено документально використання в господарській діяльності ТМЦ невластивих для основного виду діяльності підприємства, які формували реєстраційний ліміт; що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено то вони є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позову.

16 червня 2026 року від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

У період з 03 серпня 2026 року по 02 вересня 2026 року суддя Татаринов Д.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальність «Запорізький тепловозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 40297125) (далі - ТОВ «ЗТРЗ») зареєстроване як юридична особа 24 лютого 2016 року. Місцезнаходження юридичної особи за даним и Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Україна, 69067, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 73.

Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності за КВЕД позивача зазначено: 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (основний).

12 грудня 2025 року між ТОВ «ЗТРЗ» (далі - Підрядник) та АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі Замовник), укладено Договір за №265 відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню наступних робіт:

- Поточного ремонту тепловоза ТЕМ-2УМ №848 (інв. 5067748) в обсязі ПР-3.

Обсяг робіт, вартість устаткування і матеріалів визначається згідно фактичним витратам, відомостям обсягів робіт та калькуляціям (Додатки №1, № 2), підписаними Сторонами.

Згідно підпункту 1.3 пункту 1 Договору: роботи з поточного ремонту тепловоза виконуються на території Замовника.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Договору передбачено, що вартість робіт з поточного ремонту тепловоза ТЕМ-2УМ №848 складає 745 000,00 (Сімсот сорок п ять тисяч гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ 124 166, 67 грн. Договірна ціна є твердою та перегляду в бік підвищення не підлягає протягом усього терміну дії Договору.

Згідно підпункту 4.1. пункту 4 Договору Замовник здійснює оплату робіт за Договором у наступному порядку: - після фактичного виконання робіт з розбирання та дефектування обладнання тепловоза, шляхом перерахування грошових коштів на суму 372 500,00 грн. з ПДВ на поточний рахунок Підрядника впродовж 20 робочих днів від дати підписання Акту дефектування деталей та вузлів тепловоза. - за фактом виконання поточного ремонту тепловоза та прийняття робіт з боку Замовника, шляхом перерахування грошових коштів на суму 372 500,00 грн. з ПДВ на поточний рахунок Підрядника впродовж 20 робочих днів від дати підписання Акту виконаних робіт з поточного ремонту тепловоза.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Договору термін виконання робіт з поточного ремонту тепловоза складає -45 робочих днів, в тому числі 15 робочих днів для виконання розбирання та дефектування обладнання тепловозу. Початок виконання робіт з розбирання та дефектування обладнання тепловоза визначається датою підписання Акту приймання передачі тепловоза в ремонт, а дата завершення - датою підписання Акту дефектування деталей та вузлів тепловоза.

З матеріалів справи вбачається, що Акт приймання передачі тепловоза в ремонт було підписано сторонами 11 лютого 2026 року.

Для виконання ремонтних робіт на спеціалізованому обладнанню Підрядника, а саме: обточення профілю бандажу колісних пар для тепловозних візків та виконання дефектоскопії, ремонту і нанесення клеймування для автозчепних пристроїв Замовник передав, а Підрядник прийняв відповідне обладнання, про що свідчить акт приймання передавання вузлів в ремонт від 11 лютого 2026 року.

Про доставку вузлів на виробничу базу Підрядника свідчать товарно-транспортні накладні № 10-31 від 11 лютого 2026 року, № 11-41 від 11 лютого 2026 року. та № 11-5Т від 11 лютого 2026 року.

Послуги з перевезення обладнання надані найманим перевізником ОСОБА_1 ФОП ( ІПН НОМЕР_1 ), про свідчать наявні в матеріалах справи акти № 12 від 11 лютого 2026 року в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 000,00 грн., № 13 від 11 лютого 2026 року в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 000,00 грн. та № 14 від 11 лютого 2026 року в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 000,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснена 13 лютого 2026 року (платіжна інструкція № 130 в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 000,00 грн. та № 131 в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000,00 грн. та № 132 в сумі 6 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 000,00 грн.) Податкова накладна №12 від 11 лютого 2026 року., податкова накладна №13 від 11 лютого 2026 року та податкова накладна №14 від 11 лютого 2026 року виписані на адресу Позивача ОСОБА_1 ФОП відповідно до наданих послуг, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства: своєчасно та в повному обсязі. Про завершення виконання робіт з розбирання та дефектування обладнання тепловоза свідчить Акт дефектування деталей та вузлів тепловоза від 03 березня 2026р. підписаний Сторонами.

Кошти, з урахуванням умов Договору перераховані позивачу на підставі наступних документів: Акт приймання - передачі тепловоза від 11 лютого 2026 року, Акт дефектування деталей та вузлів тепловоза 03 березня 2026 року, Рахунок № 5 від 03 березня 2026р. наданий Замовнику для проведення оплати.

30 березня 2026 року на розрахунковий рахунок №UA883348510000000002600119819, відкритий в Запорізькому ПУМБ "РЦ ЦЕНТРАЛЬНИЙ" на ім`я ТОВ «ЗТЗ», по рахунку фактурі № 5 від 03 березня 2026 року від Замовника - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшли грошові кошти в якості передплати в сумі 372 500,00 грн., в тому числі ПДВ 62 083,33 грн., про що свідчить інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 421880.

Матеріали та запчастини для проведення робіт закуплені позивачем у наступних постачальників: ОСОБА_2 ФОП, ОСОБА_3 ФОП, Нематуллаєвим Айдером Енверовичем ФОП.

Відповідно до Договору після виконання робіт Виконавець надав Замовнику підписаний зі свого боку акт здачі-приймання виконаних робіт № 15 від 09 квітня 2026 року на суму 745 000,00 грн. (Сімсот сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 124 166,67 грн., а Замовник прийняв виконані роботи та підписав зазначений акт.

За фактом надання послуг ТОВ «ЗТРЗ» була виписана податкова накладна № 5 від 09 квітня 2026 року на суму на суму 372 500,00 грн., в тому числі ПДВ 62 083,33 грн., яка відправлена на реєстрацію в ЄРПН 22 квітня 2026 року.

Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 квітня 2026 року реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідачем вказано. Повідомлення СМКОР про зупинку: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 09 квітня 2026 року № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=2.1747%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Позивач скористався своїм правом та 06 травня 2026 року надав на розгляд Комісії повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з документами у кількості 65 штук, перелік яких вказаний у повідомленні.

За результатом розгляду, наданих позивачем пояснення та копій документів, Комісією 11 травня 2026 року було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН № 13715930/40297125 в якому зазначено, що для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН пропонується надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування: «первині документи, які стали підставою, відповідно до статті 187 ПКУ, для виникнення податкового зобов`язання та складання податкової накладної ; акт прийому- передачі устаткування з ремонту; відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5 договору № 265 від 12 грудня 2025 року список працівників залучених при виконанні робіт на території Замовника, визначеного в підпункті 1.3 пункту 1 вищезазначеного договору; перепустки на працівників та ТМЦ, обумовлені підпунктом 5.4.5 пункту 5 вищезазначеного договору, які оформлені для входу-виходу представників Підрядника, в`їзду-виїзду транспорту Підрядника на територію Замовника; придбання ТМЦ з відображенням на бухгалтерських рахунках, яке відповідає додатку №2 (1) до вищезазначеного договору. Пояснити: відповідність суми з/плати виробничих робітників, зазначеної в Плановій калькуляції дод.№ 2 до вищезазначеного договору та сумам зазначеним у податковій звітності підприємства за відповідний період; формування реєстраційного ліміту з ПДВ за рахунок придбання ТМЦ невластивих для основного виду діяльності.».

Позивач 12 травня 2026 року надав на розгляд Комісії повідомлення про надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у кількості 3 штук: АКТ 15 від 09 квітня 2026, додаткові пояснення до ПН 5 від 09 квітня 2026 року, Акт приймання тепловозу з ремонту 09 квітня 2026 року.

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №13775972/40297125 від 15 травня 2026 року відмовлено в реєстрації ПН № 5 від 09 квітня 2026 року в ЄРПН у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримані повідомлення про необхідність для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація: в повідомленні про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні запитувані копії документів, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №13775972/40297125 від 15 травня 2026 року позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалося.

Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації податкових накладних звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі Порядок № 1165, (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520, (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29 грудня 2010 року.

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набула чинності з 01 лютого 2020 року, затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 10 млн. гривень;

значення показника D становить більше 0,05;

значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД (згідно переліку).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»;

6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;

7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.

Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пункт 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року зупинена у зв`язку з відповідністю платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком № 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 8 якого зазначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За таких обставин, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Проте, отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач послався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряду інших Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Додатком № 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд вказує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Поряд з цим, жодних доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

Водночас, документального підтвердження обставин, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, здійснення позивачем ризикових операцій відповідачем не доведено, обов`язку щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття оспорюваного рішення, - не виконано.

Крім того, у рядку "Податкова інформація" не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

У свою чергу, обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, як це передбачено пунктом 6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості, так і обов`язкового розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, відсутність конкретизації підстав для прийняття рішення призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначеного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосуються саме поданої на реєстрацію податкової накладної №1 від 09 квітня 2026 року, а не будь-яких інших операцій, щодо якої (яких) вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, контролюючим органом під час зупинення реєстрації ПН в ЄРПН рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яке могло бути прийняте по господарських операціях, що відбулися до оформлення податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року.

Тобто, визначення ризиковості здійснення господарської операції за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків не відбувалося щодо операцій, які стосувалися поданих податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року.

Суд зауважує, що хоча відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку і є передумовою для зупинення реєстрації податкової накладної, проте не створює безумовних підстав для відмови у реєстрації наданих ним спірних податкових накладних.

Статтею 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищезазначені правові норми, платник податків має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації податкової накладної та про відмову у реєстрації останньої, на думку суду, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», та «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, на виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та копії документів по відмовленій у реєстрації податковій накладній, складеній під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.

Водночас, відповідачами не обґрунтовано неприйняття наведених позивачем у поясненнях доводів та не наведено конкретний перелік необхідних додаткових документів і обставини, які необхідно встановити у спірних правовідносинах, а також, підстави не врахування інших наданих позивачем документів.

Також, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд, дослідивши доводи відповідачів, доходить висновків, що вони жодним чином не стосуються змісту та реальності досліджуваної у межах даної справи господарської операції.

Виявлені відповідачем «недоліки» та «не відповідності» документів базуються виключно на суб`єктивному сприйнятті і неповному розумінні посадовими особами податкового органу наданих позивачем первинних документів.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Таким чином, процедура розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З матеріалів справи судом встановлено, що комісія регіонального рівня направила позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в яких позивачу запропоновано надати додаткові документи.

Разом з цим, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно усталеної судової практики Верховного Суду в сфері реєстрації податкових накладних вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 14 грудня 2022 року у справі №560/11825/21, від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22, що враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та чіткого переліку необхідних документів.

Проте, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної податковим органом не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію з урахуванням суті господарських відносин.

Суд зазначає, що на розгляд відповідачу позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Тобто, суд дійшов висновку, що надані первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковій накладній № 5 від 09 квітня 2026 року засвідчують факт виконання позивачем зобов`язань за договором.

З матеріалів справи судом також встановлено, що платник надав додаткові пояснення та документи у відповідності до вимог Порядку №520 в повному обсязі.

Наведене свідчить про те, що відмова в реєстрації податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року в ЄРПН з підстав ненадання/часткового надання додаткового запитаних документів є безпідставною та необґрунтованою.

Верховний Суд у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку №520, є застосовними у спірних правовідносинах, оскільки в оскаржуваному рішенні контролюючим орган не навів жодних мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження не були враховані, та не обґрунтував необхідність надання тих документів, факт ненадання яких покладено в основу мотивації оскаржуваного рішення. У відзиві на позовну заяву також не наведено обґрунтованих підстав відхилення (не врахування) наданих позивачем пояснень та поданих документів.

Також слід зазначити, що 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами 1-3 статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржуване рішення, яке є адміністративним актом, вказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить належної мотивації його висновку, зокрема встановлення обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єкти візує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими ПК України пов`язує виникнення обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року в ЄРПН.

Водночас, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Крім того, як зазначалось вище, за змістом пункту 5 Порядку №520 у разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Також, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20 тощо.

Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18.

Крім цього, при винесенні спірного рішення про ризиковість позивача податковим органом регіонального рівня не враховано, що у податкових відносинах необхідно дотримуватимуся принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

Згідно ст.61 Конституції України принцип індивідуальної юридичної відповідальності.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив таке. Якщо держава за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховуються при операціях постачання, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карає покупця товарів (послуг), що повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза контролем одержувача і щодо якого не було коштів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі й порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Виходячи із правової позиції Верховного суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 22 листопада 2019 року у справі №804/15820/15 та від 16 жовтня 2019 року у справі 815/3870/16, платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами свої зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, то платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Тобто судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Сам лише факт віднесення контрагентів до таких, що є ризиковим не створює підстав для висновків, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

Таким чином, зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 09 квітня 2026 року, з огляду на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції, та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року на підставі поданих позивачем документів, підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року були відсутні, а тому спірне рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13775972/40297125 від 15 травня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 09 квітня 2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відтак, оскільки рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19 - 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначений податкову накладну.

Суд вважає хибним твердження податкового органу, що вимога зареєструвати податкову накладну № 5 від 09 квітня 2026 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу (ДПС України) та є передчасною.

Суд зазначає, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18 (постанова від 15 грудня 2021 року).

В зв`язку з протиправністю рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, у ДПС України є тільки один варіант рішення реєстрація спірної податкової накладної, що не передбачає іншого варіанту дій (рішення), а отже не є дискреційними повноваженнями податкового органу.

Також, законодавством не передбачений інший спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 5 від 09 квітня 2026 року в ЄРПН, а тому дана вимога не є передчасною.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений статтею 139 КАС України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення - Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №13775972/40297125 від 15 травня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 09 квітня 2026 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №5 від 09 квітня 2026 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов