Рішення № 139487418, 04.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/3300/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ТзОВ "ЮМАКС ХАБ" (вул. Свободи, буд. 18А, с. Розівка, Ужгородський район, Закарпатська область, 90222) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000), про визнання дій протиправними, про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" (далі позивач, ТОВ «ЮМАКС ХАБ») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), яким просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Держмитслужби № UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з метою здійснення митного оформлення придбаного товару 28.11.2025 року позивач подав до Закарпатської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № 25UA305130023572U2, відповідно до якої вартість товару була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і становила 29 700,00 євро, що відповідає вартості, яка була погоджена сторонами у інвойсі №EXP-250887.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Закарпатською митницею Держмитслужби прийнято: рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025 р. про корегування вартості товару MAKROLON NT-WARE-B 000000 до вартості 39 041,20 євро (графа 30 рішення) із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості товару.

Прийняте Закарпатською митницею Держмитслужби рішення аргументоване наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, оскільки: 1. документи, подані до митного оформлення товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2. обраний декларантом метод визначення митної вартості не відповідає умовам, наведеним у ст.58 МК України в частині достовірності відомостей , що підтверджу-ють числові значення складових митної вартості, зокрема, ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3. неподання на запит митного органу додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість. Прийняте відповідачем рішення аргументовані наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, оскільки документи, подані до митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної декларації.

В результаті митним органом застосовано метод 6 (резервний) визначення митної вартості у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості подібних товарів (за митними деклараціями №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р. та №25UA305130018985U0 від 24.09.2025 р.).

ТОВ «ЮМАКС ХАБ» вважає таке рішення митного органу протиправним, прийнятим всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим, звернулося з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

05 червня 2026 року відповідач надав відзив на позов, в якому зазначено, що за наявності обґрунтованих підстав митним органом використано своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-яких відомостей, поданих для цілей визначення митної вартості, з метою уможливлення виконання митним органом передбаченого статтею 54 Кодексу обов`язку з контролю митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, тобто, перевірки розрахунку такого числового значення.

На запит митного органу декларантом не було надано жодних додаткових документів, право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав (лист-відповідь декларанта б/н від 28.11.2025 додається.) Таким чином обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої ст.54 МКУ було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025 (копія додається) за наступних підстав: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) неподання на запит митного органу додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості подібного товару (полікарбонат марки MAKROLON, виробник Covestro, Бельгія, обсяг поставки 22000 кг) за митними деклараціями: № 25UA305130017199U9 від 29.08.2025 (фактурна вартість - 1,72 євро/кг, митна вартість визначена за першим методом 1,7747 євро/кг, умови поставки FCA Blonie); № 25UA305130018985U0 від 24.09.2025 (митна вартість 1,7745 євро/кг, митна вартість визначена за резервним методом за наступним розрахунком: 1,72 євро/кг +вартість транспортних витрат до кордону, умови поставки FCA Blonie).

Для розрахунку митної вартості взято фактурну вартість 1,72 євро/кг наведених вище товарів за кілограм з урахуванням заявлених та документально підтверджених пропорційно розподілених транспортних витрат на оцінюваний товар у сумі 58737,9600 грн. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом становить: 1,72 євро/кг * 22000 кг + 58737,9600 грн = 39041,2 євро. Резервний метод базується на методі щодо аналогічних товарів (оскільки відрізняються артикули товарів в оцінюваних товарах вказано артикул «MAKROLON NT-WARE-B 000000», а в порівнюваних деклараціях артикул «MAKROLON ET 3117 550115», тобто, вони не є повністю ідентичними за фізичними характеристиками і метод за ціною ідентичних товарів не може бути застосований) з гнучким застосуванням передбаченого статтею 60 МКУ критерію щодо того, що час експорту порівнюваних товарів збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Декларант з рішенням митниці не погодився і використав право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу. Товар було випущено у вільний обіг за МД від 28.11.2025 №25UA305130023630U3 (копія додана до позовної заяви)під гарантійні зобов`язання у сумі 79556,84 грн.

Також зазначено, що при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів митним органом застосовано резервний метод відповідно до положень статті 64 МКУ за наявності відповідної інформації. Резервний метод ґрунтується на методі щодо подібних (аналогічних) товарів (оскільки відрізняються артикули товарів в оцінюваних товарах вказано артикул «MAKROLON NT-WARE-B 000000», а в порівнюваних деклараціях артикул «MAKROLON ET 3117 550115», тобто, вони не є повністю ідентичними за фізичними характеристиками і метод за ціною ідентичних товарів не може бути застосований) з гнучким застосуванням передбаченого статтею 60 МКУ критерію щодо того, що час експорту порівнюваних товарів збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Митним органом здійснено коригування на вартість транспортування, у зв`язку з наявністю відповідного документального підтвердження, та наведено детальний розрахунок числового значення визначеної митної вартості. Таким чином, всупереч твердженням позивача, в тексті оскаржуваного рішення належним чином наведена максимально можлива докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом, у тому числі наведено розрахунок числового значення митної вартості з урахуванням коригування на її складові.

11 червня 2026 року позивач надав відповідь на відзив на позов, в якому виклав свої заперечення на відзив. Зазначає, що відповідач фактично дублює власне рішення про корегування митної вартості №UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025 р., яке оскаржується позивачем в даній справі. Свої сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту) і, відповідно, правомірність прийнятих рішень про корегування митної вартості відповідач обґрунтовує обставинами, які, на переконання позивача, не мають жодного відношення до числових значень складових митної вартості, які зазначені позивачем у поданих до митного оформлення митних деклараціях та підтверджені належними документами. Так, відповідач вважає, що обставиною, що викликає обґрунтований сумнів у правильності визначення всіх числових значень складових заявленої позивачем митної вартості є відсутність замовлення, як товаросупровідного документа, передбаченого п.4.1 контракту. Дане твердження відповідача не ґрунтується на п.4.1 Договору №09122024- MIS, оскільки означеним пунктом визначаються порядок та терміни поставки, визначення митного посту, момент переходу права власності на товар та вантажовідправник товару.

Як зазначено у позовній заяві і не спростовано у відзиві, при визначенні митним органом числового значення митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості товарів, зокрема, за митними деклараціями №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р. та №25UA305130018985U0 від 24.09.2025 р. При цьому митним органом самостійно підтверджено, що виробником товару за цими митними деклараціями є фірма Covestro. Зазначене свідчить про необгрунтованість сумнівів митного органу щодо відомостей про виробника товару, зазначених в документах, поданих Позивачем разом з митною декларацією № 25UA305130023572U2, оскільки при митному оформленні товарів за митними деклараціями, взятими Відповідачем за основу для використання резервного методу визначення митної вартості, таких сумнівів чи є фірма Covestro виробником товару, у Відповідача не було. Крім того, при оформленні товару за митною декларацією №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р., яка згідно з оскаржуваним рішенням взята Відповідачем за базу для визначення митної вартості, також було додано Сертифікат аналізу б/н від 06.08.2025 р., в якому також зазначено, що виробником полікарбонату є фірма Covestro, Німеччина (копія сертифікату додана до позовної заяви). Зазначене свідчить про необґрунтованість даного доводу митного органу щодо його впливу на митну вартість товару.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не наведені належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити.

Обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що позивачем, з метою митного оформлення товару, подано до Закарпатської митниці митну декларацію №25UA305130023572U2.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації №25UA305130013546U3 за ціною контракту разом з митною декларацією було подано:

- проформа-інвойс № PLA00000107, в якому зазначено кількість, ціну та вартість товару: MAKROLON NT-WARE-B 000000 у кількості 22 215,00 кг по ціні 1,350 євро/кг, вартістю 29 990,25 євро;

- інвойс № EXP-250887, де зазначена ідентична з проформа-інвойсом № PLA00000107 інформація щодо ціни одиниці товару 1,350 євро/кг, а також кількість та вартість товару, що фактично поставляється: MAKROLON NTWARE-B 000000 у кількості 22 000,00 кг вартістю 29 700,00 євро, що відповідає графі 22 «Валюта і загальна фактична вартість» декларації №25UA305130023572U2 29 700,00 євро;

- пакувальний лист № EXP-250887 на відпуск ТОВ «ЮМАКС ХАБ» 22000 кг товару;

- сертифікат EUR.1 PL/MF/AU 0187613, згідно з яким товар походить з Європейського союзу (графа 4 сертифіката);

- сертифікат аналізу б/н від 18.11.2025 р. на товар MAKROLON NT-WARE-B 000000, який виданий виробником цього товару німецькою компанією Covestro AG, розташованою в місті Леверкузен, і який підтверджує, що означений товар класифікується як некондиційний (off-grade). Позначення «off-grade» вказує на те, що продукт має незначні відхилення від специфікацій вищого сорту;

- банківський документ про оплату товару СВІФТ №251125/000366177 від 25.11.2025 про оплату 29 700,00 євро по Договору № 09122024-MIS та Проформа-інвойсу №PLA00000107 (рядок 70);

- документи, що підтверджують транспорті витрати з перевезення товару за межами України, в тому числі довідку про транспортні витрати № 25 на суму витрат на перевезення за межами України 58 737,96 грн.;

- автотранспортну накладну (CMR).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025 року.

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено наступне:

« В рамках реалізації положень статей 52. 53. 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) неподання на запит митного органу додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу орган достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно додо ст.54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами аналізу поданих до митного оформлення товаросупровідних документів було встановлено наступне.

Відповідно до п.4.1. Зовнішньоекономічного договору №09122024-MIS від 09.12.2024 (далі - Договір) передбачено, що одним з товаросупровідних документів є Замовлення на Товари, проте до митного оформлення таке Замовлення не подавалось. У пункті 3 Договору передбачено, що якість товарів повинна відповідати сертифікату якості Виробника. Згідно рахунку-фактури № ЕХР-250887 від 25.11.2025 та відповідно до митної декларації Виробником вказано фірму Covestro Бельгія. Проте Сертифікат якості на продукт №б/н від 18.11.2025, виданий фірмою Covestro, Hiмеччина, що суперечить умовам Договору (не можна вважати виданим саме Виробником). Згідно до п. 6.2. Договору продавця до місця вивантаження на передбачено, що Продавець нестиме в повному обсязі всі витрати щодо перевезення товарів зі складу Продавця складі Покупця, при здійсненні перевезення автомобільним транспортом, а також страхування товарів під час транзиту, що викликає суперечність з визначеними Додатком №33 від 14.11.2025 до Договору умовам поставки FCA згідно з міжнародними правилами Інкотермс, Оскільки води передбачають, що обов`язки по перевезенню та страхуванню належать саме Покупцю. Згідно . Згідно п. 11.8. Договір складено та підписано в двох примірниках українською та англійською мовами, які мають однакову юридичну силу, водночас, Додаток №33 від 14.11.2025 складено всупереч вимогам Контракту та відмінною мовою від тих, що мають юридичну силу. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень но, що рівень митної 3 вартості оцінюваного товару с суттєво нижчим за митну вартість подібних товарів. З огляду на викладене вище, заявлена митна вартість викликає сумнів у своїй достовірності. Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУКУ, необхідно надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обгрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом не було надано жодних додаткових документів, обгрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного Використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечить законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано Метод 6 (резервний) у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄAIC Держмитслужби інформація щодо митної вартості подібного товару (полікарбонат марки МАКROLON, Виробник -Сovestro, Бельгія, об`єм поставки 22000 кг) за митними деклараціями № 25UA30513001719909 від 29.08.2025 (фактурна вартість 1,72 євро/кг, митна вартість визначена за першим методом - 1,7747 євро/кг, умови поставки FCA Blonie): № 25UA305 30018985U0 від 24.09.2025 (митна вартість 1,7745 євро/кг, митна вартість визначена за резервним методом за наступним розрахунком: 1,72 євро/кг вартість транспортних витрат до кордону, умови поставки FCA Blonie). Для розрахунку митної вартості взято ставку 1,72 євро/кг наведених вище товарів за кілограм з урахуванням заявлених та документально підтверджених розподілен транспортних витрат на оцінюваний товар у сумі 58737,9600 грн. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом становить: 1,72 євро/кг * 22000 кг + 58737,9600 грн = 39041,2 євро. Декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний біг товарів, що декларуються: у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 ст. 55 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави МКУ або до суду.».

Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Із змісту ст.52 МК України видно, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 4, ч.5 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові №380/1221/20 від 20.06.2023.

Відповідно до ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. ч.1,ч.2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Крім того, відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.1-3 ст.54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В той же час, витребування додаткових документів стосовно сплаченого товару, а також твердження, що заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість подібних товарів, та витребування якісної та вартісної експертизи товару не свідчить про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, який є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, митному органу на його запити Позивачем надано повний перелік витребовуваних документів, що фактично підтвердили обгрунтованість розрахунку митної вартості за першим методом.

Суд також зазначає, що саме ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом та лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В той же час, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Митний орган не навів жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Позивач надав вичерпні документи на підтвердження митної вартості товару, у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Усі документи, надані до митного оформлення позивачем не містять розбіжностей та визначають єдину ціну товару.

Щодо визначення митної вартості щодо подібних товарів, суд зазначає

Як встановлено з матеріалів справи, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості товарів (полікарбонат Macrolon ET 3117 550115, країна виробництва Бельгія, виробник Covestro AG, обсяг поставки 22000 кг) за митнитми деклараціями №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 в розмірі 1,72 євро/кг та №25UA305130018985U0 від 24.09.2025 р. в розмірі 1,7745 євро/кг) з урахуванням заявлених та документально підтведжених транспортних витрат пропорційно розділених на товар, митна вартість якого корегується, у сумі 58 737,96 грн.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу. У спірних правовідносинах предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Основними та єдиними документами у цій справі які визначають вартість товару є: Додаткова угода № 33 до Договору № 09122024-MIS, проформа-інвойс №PLA00000107, інвойс № ЕХР-250887, банківський документ про оплату вартості товару СВІФТ № 251125/000366177, довідка про транспортні витрати № 25.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Дані (інформація) з іншої митної декларації, взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін, може змінюватися в залежності від умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, валютних коливань, воєнних дій тощо.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митного органу, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При визначенні митним органом числового значення митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості товарів, зокрема, за митними деклараціями №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р. та №25UA305130018985U0 від 24.09.2025 р. При цьому митним органом самостійно підтверджено, що виробником товару за цими митними деклараціями є фірма Covestro.

Зазначене свідчить про необгрунтованість сумнівів митного органу щодо відомостей про виробника товару, зазначених в документах, поданих позивачем разом з митною декларацією № 25UA305130023572U2, оскільки при митному оформленні товарів за митними деклараціями, взятими відповідачем за основу для використання резервного методу визначення митної вартсоті, таких сумнівів чи є фірма Covestro виробником товару, у Відповідача не було.

Крім того, при оформленні товару за митною декларацією №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р., яка згідно з оскаржуваним рішенням взята Відповідачем за базу для визначення митної вартості, також було додано Сертифікат аналізу б/н від 06.08.2025 р., в якому також зазначено, що виробником полікарбонату є фірма Covestro, Німеччина.

Стосовано аргументу в оскаржуваному рішенні, що сертифікат якості на продукт б/н від 18.11.2025 року, видано фірмою Covestro, яка не є виробником цього продукту і, як наслідок, це суперечить п.3 Договору і завадило митному органу упевнитись у правильності визначення декларанотом всіх числових значень складових митної вартості, необхідно зазначити наступне.

Як зазначено вище, при визначенні митним органом числового митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості товарів, зокрема, за митними деклараціями №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р. та №25UA305130018985U0 від 24.09.2025 р. При цьому митним органом самостійно підтверджено, що виробником товару за цими митними деклараціями є фірма Covestro.

Зазначене свідчить про необгрунтованість сумнівів митного органу щодо відомостей про виробника товару, зазначених в документах, поданих позивачем разом з митною декларацією № 25UA305130023572U2, оскільки при митному оформленні товарів за митними деклараціями, взятими відповідачем за основу для використання резервного методу визначення митної вартості, таких сумнівів чи є фірма Covestro виробником товару, у відповідача не було.

З приводу того, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за подібні товари, розмитнення яких вже проводилося, суд зазначає, що то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що « доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.». В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Суд вважає, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, поданій декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданій декларації та доданих до неї документах.

Наявність права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), не позбавляє необхідності доведення підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Таким чином позивач для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Наявність права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), не позбавляє необхідності доведення підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. При цьому заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Отже, суд дійшов висновку, що, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, а відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" (вул. Костянтинівська, буд. 32, оф. 4, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44830589) до Закарпатської митниці Державної митної служби України (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Держмитслужби № UA305000/2025/000098/2 від 28.11.2025.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 43985560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" (вул. Костянтинівська, буд. 32, оф. 4, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44830589) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова