№ 139487294, 04.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/10467/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/10467/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення.

За наслідками розгляду зазначеної справи, суд прийняв рішення від 07 липня 2026 року, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2024 №UA101000/2024/000483/2 та від 24.12.2024 №UA101020/2024/000208/1.

Крім того, суд стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7001,02 гривень.

Після прийняття вищезазначеного рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" було подано до суду заяву від 13.07.2026 (вх.№52000/26 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до змісту якої позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26590,40 гривень та витрат на здійснення перекладу документів в розмірі 2900,00 гривень.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).

Враховуючи те, що рішення у справі №240/10467/25 було прийнято судом 07.07.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення позивач подав 13.07.2026, суд приходить до висновку, що строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивачем не пропущений.

Житомирська митниця подала до суду клопотання (вх.№86841/25 від 05.12.2025), в якому зазначила, що вважає витрати на професійну правничу допомогу та витрати на здійснення перекладу документів завищеними та не підтвердженими, а тому просить відмовити в їх стягненні.

Враховуючи, що рішення суду від 07.07.2026 у справі №240/10467/25 було прийнято в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення також в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та витрати на здійснення перекладу документів, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме: неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Крім того, нормами ч. 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, тобто у разі якщо за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, вирішуються питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу, що сплачений позивачем судовий збір у розмір 7001,02 гривень за подання вказаної позовної заяви було стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці, про що зазначено в рішенні суду від 07.07.2026 у справі №240/10467/25.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача заявлених позивачем судовим витратам на професійну правничу допомогу в розмірі 26590,40 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" надало до суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 11.05.2021 №85, укладеного між ним та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Голдрейн Партнерс";

- копію ордеру від 06.05.2004 серії АІ №1605572 на надання адвокатом Лисовим Єгором Михайловичем правничої (правової) допомоги;

- копію акту виконаних робіт від 23.04.2025 №001397, згідно якого Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Голдрейн Партнерс" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" послуги з підготовки та подачі до суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2024 №UA101000/2024/000483/2 та від 24.12.2024 №UA101020/2024/000208/1 загальною вартістю 19896,00 грн (3316,00 грн/год х 6 год = 19896,00 грн);

- копію акту виконаних робіт від 11.06.2025 №001434, згідно якого Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Голдрейн Партнерс" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" послуги з підготовки відповіді на відзив загальною вартістю 6694,40 грн (3347,00 грн/год х 2 год = 6694,40 грн);

- рахунок від 02.04.2025 №001387 на оплату послуг з професійної правової допомоги (послуг підготовки та подачі до суду адміністративного позову) вартістю 19896,00 грн;

- рахунок від 11.06.2025 №001434 на оплату послуг з професійної правової допомоги (послуг підготовки та подачі до суду відповіді на відзив) вартістю 6694,40 грн;

- платіжну інструкцію від 04.04.2025 №2876 про здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" оплати послуг з професійної правової допомоги по рахунку від 02.04.2025 №001387 в розмірі 19896,00 грн;

- платіжну інструкцію від 12.06.2025 №3172 про здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" оплати послуг з професійної правової допомоги по рахунку від 11.06.2025 №001434 в розмірі 6694,40 грн.

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується понесення ним судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, в загальному розмірі 26590,40 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.

Дослідивши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також із урахуванням позиції відповідача щодо зменшення розміру витрат, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.

Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними.

У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності;

- дана справа є типовою в категорії «митні спори» та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- позовна заява містить лише два епізоди щодо коригування митної вартості та відмову в прийнятті митної декларації;

- спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та правова позиція - усталеними.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 року у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 26590,40 грн є завищеними, а тому такі витрати не відповідають принципам є співмірності та розумності.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суд вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 гривень.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення судових витрат в розмірі 2900,00 гривень, понесених позивачем у зв`язку із здійсненням перекладу документів, доданих до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частина 5 статті 137 КАС України передбачає, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося.

В свою чергу, надання учасником справи до матеріалів судової справи письмових доказів з їх перекладом мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, не є тотожним поняттю залучення перекладача до справи в розумінні ст. 71 КАС України.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача витрат на переклад документів в розмірі 2900,00 гривень не підлягає задоволенню.

Таким чином, заява ухвалення додаткового рішення для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на переклад документів підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 243, 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" (вул.Яблунська, 84, м. Буча, Київська область, 08294; код ЄДРПОУ 43536537) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 44005610) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на здійснення перекладу документів - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень).

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" в частині стягнення з Житомирської митниці витрат на здійснення перекладу документів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

ухвалено додаткове судове рішення, в тому числі за ініціативою суду