Ухвала суду № 139486988, 04.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 вересня 2026 року Справа №160/26174/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004 ЄДРПОУ 37472104), треті особи: Дніпропетровська обласна державна адміністрація (49101, місто Дніпро, просп. Олександра Поля, будинок 1 ЄДРПОУ 00022467), Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (просп. Дмитра Яворницького, 39-А, м. Дніпро, 49044 ЄДРПОУ 01038699), Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49000 ЄДРПОУ 39835428), Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, будинок 92) про визнання протиправним та скасування дозволу

УСТАНОВИВ:

25.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства водних ресурсів України, треті особи: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл державного агентства водних ресурсів України на спеціальне водокористування від 22.07.2025 №171/ПДСХ/49д-25.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (абз.1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір).

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подає юридична особа (або фізична особа залежно від контексту), ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на сьогодні складає 1331,20 грн.

У позовній заяві вказано одну вимогу немайнового характеру.

Однак, суд встановив, що позивач не сплатив судовий збір за подання цього позову, не надав доказів звільнення та/або відстрочення від сплати судового збору.

Таким чином, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за вимогу немайнового характеру складає 1331,20 за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 ; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155 ; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

За таких обставин, позивачу необхідно надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

У позовній заяві позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання адміністративного позову до винесення рішення, суд розглянувши клопотання зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ч.1 ст.8 Закону України Закон України «Про судовий збір», де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі № К/800/18502/16, а саме: «Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, при визначенні майнового стану сторони, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування цієї обставини та ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.».

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору за подання даного заяви до суду, суд виходить із того, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає можливості задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, оскільки позивач не надав доказів скрутного майнового становища останнього.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно зі статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004 ЄДРПОУ 37472104), треті особи: Дніпропетровська обласна державна адміністрація (49101, місто Дніпро, просп. Олександра Поля, будинок 1 ЄДРПОУ 00022467), Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (просп. Дмитра Яворницького, 39-А, м. Дніпро, 49044 ЄДРПОУ 01038699), Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49000 ЄДРПОУ 39835428), Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, будинок 92) про визнання протиправним та скасування дозволу залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме

- надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно з вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук