Рішення № 139485795, 04.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/504/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - ТОВ «ФК «Процент») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №24591 від 07.12.2024, а саме: у розмірі 30800 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 07.12.2024 по 20.02.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 14000,00 грн. -штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності).

Вказує, що не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.

Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «ФК «Процент» та відповідач уклали кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а тому має заборгованість.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.05.2026 розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими документами направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак поштова кореспонденція не була вручена адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19.

Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактний номер телефону відповідача, наявний у справі, однак оператор повідомив, що абонент не може відповісти на дзвінок.

Додатково копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано на електронну адресу, наявну у матеріалах справи.

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву на позов, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

07.12.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24591 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 283535.

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2, 1.3 пункту 1 кредитного договору товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені договором; процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00 %) користування кредитом; процентна ставка є фіксованою; строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку № 1 до цього договору; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Також, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент», які розміщені на сайті https://procent.com.ua (пункт 1.5 договору).

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту до кредитного договору від 07.12.2024 № 24591, умови описані в якому відповідають умовам кредитного договору).

Після підписання вказаного кредитного договору на картку відповідача перераховано кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджується листом про виплату та відповіддю банківської установи про надходження таких коштів на рахунок відповідача.

Таким чином, ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу фінансовий кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач у свою чергу умови кредитного договору належним чином не виконує, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Як убачається з детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 24591 від 07.12.2024, станом на 20.02.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 51800,00 грн, у тому числі: 7000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 30800,00 грн прострочена заборгованість по невиплаченим процентам за користування кредитом, 14000,00 штрафні санкції.

Однак позивач просить стягнути з відповідача на його користь 30800,00 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 07.12.2024 року по 20.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; та 14000,00 грн. штрафів за порушення умов Кредитного договору (за наявності).

ІV. Оцінка суду.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кошти, а останній зобов`язався, зокрема, повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Дослідженні судом докази щодо переказу коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

Вказані обставини відповідач не заперечив, доказів на спростування зазначеного не надав.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 30800,00 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 07.12.2024 по 20.02.2026.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені за невиконання/ неналежне виконання зобов`язання.

Неустойкою, штрафом, пенею, за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума штрафу, пені нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 30800,00 грн.( 44800-14000).

V. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1830,40 грн. (30800 х 100 : 44800 = 68,75%; 2662,40 х 68,75%: 100 = 1830,40).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Правничу допомогу позивачеві надавав ФОП ОСОБА_2 на підставі Договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 та довіреності ТОВ «ФК «Процент», якою адвоката Руденка К.В. уповноважено представляти інтереси товариства в судах України.

Згідно копії Акта приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, виконавцем ФОП ОСОБА_2 надані послуги з правничої допомоги на загальну суму 100 000,00.

Як слідує з копії витягу з реєстру № 1 до Акта приймання-передачі наданих послуг № 103, ФОП-ом надано послуги зі складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 24591 від 07.12.2024 та клопотання про витребування доказів у даній справі, що у вартісному вираженні становить 9000,00 грн, а також складання адвокатського запиту, що вартує 1000,00 грн.

Хоча ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак відповідний договір ним укладений з позивачем, саме як ФОП.

Відповідно до п.1, 2, 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- адвокат це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність це - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

- договір про надання правничої допомоги це - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з п.п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Чинне законодавством не забороняє адвокату бути зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, але правничу допомогу саме як адвокат він може надавати лише як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У даному випадку всі документи з приводу надання правничої допомоги складені між позивачем та ОСОБА_2 саме як ФОП, а не адвокатом, а тому стверджувати, що ці послуги надані саме в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за договором про надання правової допомоги адвокатом, суд не може.

Позиція про те, що договір з клієнтом про надання правової допомоги має бути укладеним саме як з адвокатом, а не ФОП, відображена також в роз`ясненнях «Щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності», які затверджені рішенням Ради адвокатів України 15.10.2020 № 98.

Таким чином, адвокат як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може здійснювати таку діяльність, як фізична особа-підприємець. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою підприємцем.

За вимогами ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки суду були надані докази надання правової допомоги ОСОБА_2 , як фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.

Послуги ФОП не відносяться до складу судових витрат у розумінні процесуального закону та не можуть бути покладені на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №24591 від 07.12.2024 у розмірі 30800 (тридцять тисяч вісімсот) грн.,яка складається із заборгованості по процентах за період з 07.12.2024 по 20.02.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 40 коп. судового збору.

Відмовити позивачеві у присудженні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, адреса: 03124, Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 04.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв