Рішення № 139485665, 02.09.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/657/26

Провадження № 2-а/669/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Хитрун А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7614528 від 26 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскільки поліцейський не встановив технічні характеристики електроскутера, його потужність і відповідну категорію, а також не зазначив їх у постанові, в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а сама постанова є необґрунтованою та недоведеною відповідно до ст. ст. 251, 280 КУпАП.

Відповідач проти позову заперечив, 14 серпня 2026 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підтвердженням порушення п. 2.1 (а) ПДР України є надані поліцейськими відеозаписи: на відео з автореєстратора «26.07.2026 (1)» (00:00:4000:01:00) зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Corso GTS RR PRO 1500W, а на відео з нагрудного реєстратора «26.07.2026 (2)» (00:02:4400:03:00) його особисте зізнання у відсутності посвідчення водія відповідної категорії.

Під час оформлення правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та строк оскарження за ст. 289 КУпАП (зафіксовано на відео «26.07.2026 (2)»). Позивач не скористався правом подати клопотання чи пояснення, що свідчить про згоду з правопорушенням. Оцінивши сукупність належних і допустимих доказів за своїм внутрішнім переконанням, поліцейський правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

21.08.2026 року Позивач надав відповідь на відзив в якому зазначив що, доводи відповідача, викладені у відзиві від 05.08.2026 року, є юридично необґрунтованими, оскільки визнана ним та підтверджена фотодоказами (гравіюванням на мотор-колесі та табличкою на рамі) потужність електродвигуна ТЗ Corso GTS RR PRO 1500W становить 1.5 кВт (1500 Вт), що відповідно до п. 1.10 ПДР України не перевищує межу в 3 кВт і виключає належність цього транспортного засобу до механічних (зокрема, категорії «А1»), а отже, спростовує наявність у Позивача обов`язку мати посвідчення водія за п. 2.1 (а) ПДР України та свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

24.08.2026 року представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 1.10 ПДР України, мопед це двоколісний ТЗ з електродвигуном потужністю до 4 кВт (без нижньої межі), тому ТЗ Corso GTS RR PRO 1500W (1.5 кВт) відноситься до мопедів. Хоч цей ТЗ і не є механічним, оскільки потужність двигуна менша за 3 кВт, обов`язок бути водієм та мати посвідчення поширюється і на керування немеханічними ТЗ цього типу. Відтак, на підставі п. 2.13, п. 2.4 (а) ПДР та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», позивач зобов`язаний мати та пред`являти на вимогу поліцейського посвідчення водія категорії «А1».

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі, надав пояснення в яких обґрунтував заявлені ним в позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник в судове засідання не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Із змісту оскаржуваної постанови від 26 липня 2026 року ЕНА № 7614528, що 26 липня 2026 року близько 10 год 18 хв в м. Ланівці по вул. Вишнівецька, 95, водій керував електроскутером мари «Корса», не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а. ПДР.

Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.13 Правил № 1306 транспортні засоби класифікуються, залежно від категорій, зокрема:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.с м або електродвигун потужністю до 4кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4кВт і більше.

Крім того, п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1-мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см, або електродвигун потужністю до 4кВт.

Згідно з пунктами 2 та 3 Положення №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.

З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Саме такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.

Отже, враховуючи що в електроскутері (мопеді) яким керував ОСОБА_1 наявний електродвигун потужністю 1.5 кВт, суд приходить до висновку, що він не може вважатись механічним транспортним засобом в розумінні норм визначених вище.

Разом з тим, п.п. «а» п.2.1 Правил №1306, як норма, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , передбачає обов`язок мати при собі посвідчення на право - керування транспортним засобом для водіїв саме механічних транспортних засобів, а тому вказано норма має застосовуватись системно разом з п.2.13 Правил №1306.

При цьому, з системного аналізу положень п. 1.10 та п. 2.13 Правил №1306 випливає, що пристрої (електровелосипед, електроскутер і т.д.) у яких потужність електромотора до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п.1.10 Правил №1306, а значить на них не розповсюджуються вимоги п.2.13 Правил №1306 стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю двигуна від 3 кВт до 4кВт тільки при наявності «посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією».

Таким чином, у відповідності до визначень, закріплених у Правилах №1306 мопед (скутер) обладнаний електричним двигуном потужність 1.5 кВт не може визнаватись механічним транспортним засобом.

Враховуючи зазначене, особа, яка керує таким транспортним засобом, не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1 «а» Правил №1306 України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер не є.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене, провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП слід закрити, оскільки згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Тернопільській області необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 229, 242, 244-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 26 липня 2026 року серії ЕНА № 7614528, винесену поліцейським ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом Блажейчуком Русланом Петровичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, та провадження у даній справі закрити.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (ЄДРПОУ: 40108720), місцезнаходження: 46001, Україна, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Валова, будинок 11.

Повний текст рішення суду складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Суддя:Василь ВИШНЕВСЬКИЙ