Рішення № 139485405, 03.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5928/26

Провадження № 2/466/3883/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

01 липня 2026 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1513-6477 від 16.02.2025 р., в розмірі 5 319 грн. та судовий збір.

В обґрунтування вимог зазначає, що 16 лютого 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1513-6477.

Кредитний договір укладено відповідно до вимог законодавства України про електронну комерцію шляхом вчинення відповідачем передбачених інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця дій та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4910.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 1 000,00 грн строком на 365 календарних днів. Базовий період становив 15 календарних днів. Договором передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 відсотків від суми кредиту та сплату процентів за користування кредитом за ставками, погодженими сторонами.

Крім цього, Додатковою угодою №1 від 17.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1513-6477 сторони домовились про надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1 000,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок, зазначений відповідачем при оформленні кредиту.

Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення виконання грошових зобов`язань та не повернув кредитні кошти і передбачені договором платежі у встановлені строки.

Позивач зазначає, що відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, які враховані у наданому суду розрахунку.

Станом на 06.05.2026 року позивач визначив загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором у сумі 5 319,00 грн, з яких: 1 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 3 169,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 1 000,00 грн - проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України; 150,00 грн - заборгованість за комісією. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзиву на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1513-6477.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А4910.

Укладення договору передбачало проходження відповідачем процедури реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, ознайомлення з умовами кредитування, зазначення реквізитів банківської картки та підтвердження волевиявлення шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Такий спосіб укладення електронного договору відповідає вимогам законодавства, а без здійснення відповідних дій зі сторони позичальника укладення договору та одержання ним кредитних коштів було б неможливим, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії №1513-6477 від 16.02.2025 року був укладений сторонами у належній формі та створив для них відповідні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання кредитного договору недійсним або оспорювання відповідачем факту його укладення матеріали справи не містять.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем свого зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів. Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі або неправильності проведених позивачем нарахувань у частині основного боргу, договірних процентів та комісії відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає доведеними вимоги про стягнення з відповідача 1 000,00 грн заборгованості за кредитом, 3 169,00 грн заборгованості за договірними процентами та 150,00 грн комісії, тобто в загальному розмірі 4 319,00 грн.

Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 1 000,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено спеціальне регулювання відповідальності позичальника у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Спірний кредитний договір укладено 16.02.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а заявлені до стягнення проценти на підставі ст. 625 ЦК України також нараховані за період дії відповідного спеціального правового режиму.

Норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має спеціальний характер відносно загальної норми ст. 625 цього Кодексу та прямо звільняє позичальника від передбаченої зазначеною статтею відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання протягом визначеного законом періоду.

Відтак заявлення позивачем до стягнення з відповідача 1 000,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоволенню: з відповідача слід стягнути 4 319,00 грн заборгованості, з яких 1 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 3 169,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 150,00 грн - заборгованість за комісією, а в задоволенні вимоги про стягнення 1 000,00 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України - відмовити.

Крім того, в силу дії ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись: ст. ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1513-6477 від 16.02.2025 року у загальному розмірі 4 319 грн. (чотири тисячі триста дев`ятнадцять) з яких: 1 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 3 169,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 150,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається поивачем протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима