Рішення № 139485368, 02.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2296/26

Провадження № 2/466/2299/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники справи

секретар Гураш М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

19.03.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6751516 від 11.05.2025 в розмірі 19 850,00грн. та 2 662,40 грн. судового збору.

Позивач зазначає, що 11.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 6751516. Договір укладено через особистий кабінет позичальника із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився з умовами кредитування та зобов`язався повернути кредит і виконати інші передбачені договором грошові зобов`язання.

18.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №18092025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за кредитним договором № 6751516 на загальну суму 19 850,00 грн, у тому числі: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 0,00 грн - проценти за користування кредитом; 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту; 5 600,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн - неустойка (штраф, пеня).

Зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісного кредитора. При цьому з 18.09.2025 позивач, за його твердженням, не нараховував нових штрафних санкцій.

Позивач просить суд розглянути справу у спрощеному позовному провадженні, стягнути з ОСОБА_1 19 850,00 грн заборгованості за кредитним договором № 6751516, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 23.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 30.03.2026 за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зіславшись на обставини, викладені в позові та додаткових письмових поясненнях від 01.04.2026.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 23.04.2026 та 13.05.2026 проти позову заперечив. В судове засідання 12.08.2026 о 10.00год не з`явився повторно, причину неявки не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що 11.05.2025р. між ТзОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №6751516. Цей договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання кредитного договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у кредит, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Договір про споживчий кредит укладений Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Товариства, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникли цивільні права та обов`язки.

Зобов`язання за цим договором відповідач не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості в розмірі 19 850,00 грн.

В подальшому ТОВ «Мілоан» за договором факторингу №18092025 від 18.09.2025р. передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новому кредитору, право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №6751516. У зв`язку з цим позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення його персональних даних до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. Проте ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу ні на рахунки ТОВ «Мілоан», ні ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 850,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою кредиту; 0,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 250,00грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5 600,00грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000,00грн. сума заборгованості за нустойкою (штраф, пеня). Цю суму позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Договір про споживчий кредит №6751516 від 11.05.2025 був підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надіслані на номер мобільного телефону відповідача.

У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору позики в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтями 11, 12 цього Закону, які суд застосовує при вирішенні спору.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що верифікація та ідентифікація позичальника відбулася в електронній формі. Відповідачем підписано кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Суд вважає, що між сторонами були укладений кредитний договір, позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним в межах строку кредитування суд визнає обґрунтованим.

Щодо вимоги про стягнення неустойки (штраф, пеня) в розмірі 8 000,00 грн. за кредитним договором суд зазначає наступне.

Заявляючи вимогу про стягнення неустойки (штраф, пеня), позивач не надав належного та обґрунтованого його розрахунку.

Крім того, відповідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у стягненні неустойки (штраф, пеня) в сумі 8 000,00 грн. за кредитним договором слід відмовити.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за надання кредиту та обслуговування кредиту в розмірі 1 250,00грн. та 5 600,00 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту в розмірі 1 250,00грн. та 5 600,00грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: за Договором про споживчий кредит №6751516 від 11.05.2025: 5000,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за основним зобов`язанням по кредитному договору № 6751516 від 11.05.2025 року в розмірі 5000,00грн., а також 2662,40грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення комісій та неустойки (пені, штрафу) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 вересня 2026р.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська