Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 453/1729/26
№ провадження 1-кс/453/416/26
У Х В А Л А
03 вересня 2026 року
слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе в залі суду клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2026 року за № 42026142330000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
в с т а н о в и в:
Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт з забороною відчуження на земельну ділянку із кадастровим номером 4624580800:04:000:0430 площею 0,25 га, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство з іноземними інвестиціями «ГОРАРИ», код ЄДРПОУ: 33505963, що визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42026142330000102 від 05 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Дослідивши матеріали та зміст вказаного клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Приписами ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Одним із складових елементів такої засади як «верховенство права» є застосування належної процедури - «fair procedure» (у європейській системі) та «dut procyes» (у американській системі), дотримання якої, серед іншого, передбачає, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України визначається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В силу ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати такі аспекти як: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За правилами частин 1-3 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, вказана норма кримінального процесуального закону, котра визначає поняття третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є спеціальною нормою та підлягає обов`язковому застосуванню поряд з положеннями статей 170-172 КПК України.
Натомість, ані заступник начальника СВ ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , ані прокурор Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , подаючи та погоджуючи дане клопотання про арешт майна, положень ст. 642 КПК України, котра у даному випадку є спеціальною нормою, не врахували, що має наслідком подання такого клопотання неуповноваженою особою.
Виходячи з наведених положень КПК України, слідчий суддя вважає, що очевидні власники зазначеного у клопотанні майна на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні беруть участь у статусі третіх осіб, що обумовлено необхідністю звернення з подібним клопотанням про арешт майна не слідчим/дізнавачем, а прокурором, як того вимагають приписи ч. 2 с. 642 КПК України, вочевидь порушення чого, повинно бути підставою для постановлення процесуального рішення, передбаченого ч. 3 ст. 172 КПК України, щодо повернення прокурору матеріалів клопотання.
Отже, згідно з приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги наведене, прокурору необхідно усунути недоліки поданого клопотання про арешт майна, означені у мотивувальній частині цієї ухвали, та після цього прокурору слід безпосередньо подати його в Сколівський районний суд Львівської області, як суб`єкту звернення з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 100, 107, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
п о с т а н о в и в:
Клопотання заступника начальника слідчого відділу відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, - повернути прокурору Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 та встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання, наведених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що в силу приписів ч. 2 ст. 172 КПК України, після спливу встановленого слідчим суддею строку та у разі не усунення недоліків клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню.
Копію ухвали слідчого судді скерувати Стрийській окружній прокуратурі, - для усунення недоліків клопотання.
Ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна, в силу приписів ч. 3 ст. 309 КПК України, оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139485188, Сколівський районний суд Львівської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 453/1729/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: