Рішення № 139485143, 03.09.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/70/25

Провадження №2/452/208/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

04 січня 2025 року згідно штампу на поштовому конверті ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу між сторонами, який зареєстровано 18 серпня 2017 року у виконавчому комітеті Михайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області, відповідний актовий запис №04. Позивач вказала, що від даного шлюбу сторони не мають спільних дітей. Позивач вважає одруження з відповідачем невдалим через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння. Зазначає, що між ними втрачено почуття любові, взаємоповаги та підтримки один до одного, фактично сім`я припинила своє існування, сторони сьомий рік проживають окремо та не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, між подружжям взагалі втрачені контакти, що, на переконання позивача, позбавляє можливості розірвання шлюбу відповідно до вимог ст.106 Сімейного кодексу України (далі СК України). За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить їх інтересам (а.с.1,2,29-30).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областівід 16 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб без їх виклику та вперше було призначено розгляд справи по суті на 14 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв.. (а.с.14,28), який в подальшому декілька раз було відкладено у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи по суті, останній раз на 03 вересня 2026 року о 09 год. 00 хв. (а.с.21,23).

Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.33,36). При цьому, заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала.Разом з тим, у відповідних письмових заявах, поданих до суду 30 липня 2026 року та 31 серпня 2026 року, в кожній окремо, зазначила, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохала суд провести розгляд справи без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.34,38). При цьому, інших заяв з процесуальних питань, зокрема, заяви про відкладення розгляду справи, відмови від позову чи залишення позову без розгляду від позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.32,37), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

Суд, з`ясувавши позицію позивача ОСОБА_1 , викладену в позовній заяві та у додаткових заявах, поданих нею до суду 30 липня 2026 року та 31 серпня 2026 року, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 18 серпня 2017 року у виконавчому комітеті Михайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області, про що 18 серпня 2017 року складено відповідний актовий запис №04 (а.с.3,31).

Від даного шлюбу сторони не мають спільних дітей (а.с.1-2,29-30).

З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння. Подружжя втратило почуття любові, взаємоповаги та підтримки один до одного, тривалий час проживають окремо один від одного та не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, фактично сім`я припинила своє існування, шлюб існує формально, подружжя не спілкується між собою, у зв`язку з чим відсутня можливість розірвати шлюб в позасудовому порядку в органах реєстрації актів цивільного стану. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.1-2,4-6,29-30,34,38).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.

Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно положень статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач ОСОБА_1 за змістом позову та у додаткових заявах, поданих нею до суду, прохала позов задовольнити, письмово заперечувала проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-2,29-30,34,38).

Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв.

За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.

Спору про поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу своє дошлюбне прізвище не змінювала (а.с.3).

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (із змінами та доповненнями) (далі Закон), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), серії НОМЕР_1 , виданого 07 жовтня 1992 року Львівською облдержадміністрацією, вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак звільнена від сплати судового збору.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, суд в порядку ст.141 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі, визначеному на день подання позову, а саме в сумі 1211 грн. 20 коп. за пред`явлення до суду позовної вимоги про розірвання шлюбу, від сплати якої позивач ОСОБА_1 була звільнена на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону.

Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141, 247,259,263-268,274,279 ЦПК України, п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Погреби Броварського району Київської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області від 12 червня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Михайлевичі Самбірського району Львівської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 18 серпня 2017 року у виконавчому комітеті Михайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області, відповідний актовий запис №04 від 18 серпня 2017 року, які не мають спільних дітей.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) гривень 20 (двадцяти) копійок, рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ