Ухвала суду № 139484688, 04.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.09.2026

Справа № 137/574/23

Провадження № 1-в/334/109/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі

Головуючого судді ОСОБА_1

При секретарі ОСОБА_2

За участі прокурора ОСОБА_3

Представника пробації ОСОБА_4

Захисника ОСОБА_5

Засудженого ОСОБА_6 ,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 року ОСОБА_6 , визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 11.2024 року апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 залишена без задоволення. Апеляційна скарга з доповненнями прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_7 задоволена частково.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2024 року змінено.

Доповнено вирок вказівкою, що початок іспитового строку, на який звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, рахувати з моменту проголошення вироку суду. В решти вирок залишено без змін.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2024 року набрав законної сили 28.11.2024 року.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Із пункту 1 частини 3 статті 81 КК України слідує, до умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

На момент подачі даного клопотання, а саме, на початок серпня 2026 року, засуджений ОСОБА_6 вже відбув більше половини строку додаткового покарання, призначеного судом.

Відповідно до положень ч 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запорожжя від 16.07.2026 р. звільнено ОСОБА_6 , засудженого 21.06.2024 р. Літинським районним судом Вінницької області за ч 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, від відбування призначеного покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку.

06.01.2025 року вирок Літинського районного суду Вінницької області надійшов на виконання до Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, заведено особову справу № 09/2025.

Під час іспитового строку ОСОБА_6 на реєстрацію з`являвся вчасно.

Згідно довідки сектору інформаційної підтримки Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 22.06.2026 р. ОСОБА_6 нового злочину не вчинив, не притягувався до адміністративної відповідальності, заборону суду щодо керування транспортними засобами не порушує. За місцем проживання характеризується позитивно.

Засуджений ОСОБА_6 є пенсіонером за вислугою років. Досягнення пенсійного віку та набуття статусу пенсіонера за вислугою років свідчить про його багаторічну попередню соціально корисну працю на користь держави.

Засуджений ОСОБА_6 вперше скоїв дорожньо-транспортну пригоду, за відсутності обставин, які обтяжують покарання - не перебував у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Засудженим ОСОБА_6 під час відбування покарання були повністю відшкодуванні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертиз.

Під час відбування додаткового покарання правила відбування додаткового покарання не порушував.

Просить звільнити ОСОБА_6 умовно-достроково від відбування транспортним засобом строком на додаткового покарання у виді позбавлення права керування 3 роки, призначеного вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 року за ч 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заперечувала щодо можливості задоволення клопотання. Вказала, що засуджений не працює, а отже не можна стверджувати, що він сумлінною працею довів своє виправлення. Обставини, які сторона захисту зазначає підставою для умовно-дострокового звільнення, вже були враховані судом при звільненні засудженого від відбування покарання через закінчення іспитового строку.

Представник пробації у вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду.

Захисник підтримала заявлене клопотання.

Засуджений в судовому засіданні вказав, що він не працює, оскільки на цей час вийшов на пенсію за вислугою років. Внаслідок важкої праці він отримав професійне захворювання, в зв`язку із чим він виключений з військового обліку та не може працювати, оскільки є обмеження за здоров`ям.

Дослідивши матеріали подання, заслухавши думку учасників провадження, суд приходить наступного.

Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 року ОСОБА_6 , визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 , звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 11.2024 року апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 залишена без задоволення. Апеляційна скарга з доповненнями прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_7 задоволена частково.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2024 року змінено.

Доповнено вирок вказівкою, що початок іспитового строку, на який звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, рахувати з моменту проголошення вироку суду. В решти вирок залишено без змін.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 21 червня 2024 року набрав законної сили 28.11.2024 року.

06.01.2025 року вирок Літинського районного суду Вінницької області надійшов на виконання до Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, заведено особову справу № 09/2025.

17.01.2025 року ОСОБА_6 було здане посвідчення водія на виконання вироку суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запорожжя від 16.07.2026 р. звільнено ОСОБА_6 , засудженого 21.06.2024 р. Літинським районним судом Вінницької області за ч 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, від відбування призначеного покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку.

Під час іспитового строку ОСОБА_6 на реєстрацію з`являвся вчасно.

Згідно довідки сектору інформаційної підтримки Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 22.06.2026 р. ОСОБА_6 нового злочину не вчинив, не притягувався до адміністративної відповідальності, заборону суду щодо керування транспортними засобами не порушує. За місцем проживання характеризується позитивно.

Засуджений ОСОБА_6 є пенсіонером за вислугою років. Досягнення пенсійного віку та набуття статусу пенсіонера за вислугою років свідчить про його багаторічну попередню соціально корисну працю на користь держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 81 КК України засуджений може бути звільнений умовно-достроково від відбуття призначеного покарання після фактичного відбуття певного строку покарання та за умови якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення суд враховує різні показники сумлінної поведінки саме під час відбування покарання засудженою особою.

Суд враховує поведінку засудженого, який після постановлення вироку протягом іспитового строку виконав покладені на нього вироком суду обов`язки, не вчинив нового злочину чи адміністративне правопорушення, погасив витрати за проведення експертиз у справі.

Слід рахувати, що засуджений став на позитивний шлях виправлення, та своєю сумлінною поведінкою та ставленням до наслідків вчиненого прагнув до залагодження своєї вини.

Реальне позбавлення права керування транспортним засобом не мало б дійсної перешкоди у керуванні транспортними засобами без сумлінного ставлення засудженого до виконання покладених не неї обмежень, проте він не допустив цього.

Заявлення стороною захисту для обґрунтування можливості умовно-дострокового звільнення засудженого обставин тотожних обставинам, які враховувалися для звільнення ОСОБА_6 від основного покарання через закінчення іспитового строку, на думку суду не суперечить вимогам закону, оскільки підтверджують послідовність поведінки засудженого та відсутність негативних змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.537, 539 КПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_6 умовно-достроково на 9 місяців 2 дні від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, призначеного за вироком Літинського районного суду Вінніцької області від 21.06.2024 року за ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів.

Повний текст 4.09.2026 року.

Суддя: ОСОБА_1