Єдиний державний реєстр судових рішень ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
м. Запоріжжя
Іменем України
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
03 вересня 2026 рокуСправа № 331/5979/26 Провадження № 1-кс/331/1493/2026
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_8 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2026 за №12026082020000509, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пролетарськ Ростовської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
13.07.2026 судом отримано вищезазначене клопотання, в якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Клопотання було подано до суду одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу.
02.09.2026 ОСОБА_6 було затримано, у зв`язку з чим розгляд вищезазначеного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було призначено на 03.09.2026.
В обґрунтування клопотання зазначено таке.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та непогашена у встановленому законом порядку, скоїв корисливий злочин на території Олександрівського району за наступних обставин.
19 червня 2026 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля буд. АДРЕСА_2 , під вигаданим приводом матеріальної допомоги ОСОБА_9 як особі похилого віку, запропонував останньому прийняти в дар 1000 гривень.
Так, ОСОБА_6 , скориставшись тим, що ОСОБА_9 є особою похилого віку та відволікаючи його увагу, під приводом надання грошової допомоги, отримав доступ до гаманця потерпілого.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_9 не контролював його дії, заволодів грошовими коштами в сумі 3600 гривень, залишивши натомість купюру номіналом 1000 гривень з написом «Сувенір».
Після чого, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому майном потерпілого на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 3600 гривень.
Таким чином, встановлено достатню кількість доказів для повідомлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке кваліфікується як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженць міста Пролетарськ, Ростовської області, українець, громадянин України, який має неповну середню освіту, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 06.04.2010 Кам`янобрідським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 353, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. 23.09.2011 звільнений на підставі ЗУ «Про амністію»;
- 15.11.2013 Сніжнянським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років;
- 18.06.2020 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнився 12.01.2024 зі Стрижавської ВК № 81 Вінницької області по відбуттю строку покарання;
- 13.05.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 3 роки. 26.06.2025 поставлений на облік Дніпровському РВ філії ДУ «Центр пробації» Запорізькій області.
24.03.2026 Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 190 КК України.
27 червня 2026 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке оголошено 27 червня 2026 року його рідному брату ОСОБА_10 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування вважає наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з вищенаведених підстав.
ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Водночас підозрюваний визнав вищезазначені обставини, викладені у повідомленій йому підозрі, пояснив, що він дійсно «обміняв» потерпілому гроші, а саме надав йому сувенірні банкноти номіналом 1000 гривень та отримав справжні банкноти номіналом 500 гривень, тим самим обманувши його.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, стверджував, що підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, посилаючись зокрема на те, що він своєчасно з`являвся на розгляд іншого кримінального провадження, що розглядається Дніпровським районним судом міста Запоріжжя.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Положеннями ст.ст. 132, 183 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відділом поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2026 за № 12026082020000509, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2026.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім наданих ним пояснень, також підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 19.06.2026; протоколом огляду речі від 20.06.2026; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 від 20.06.2026 та 25.06.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2026 за участю потерпілого, який упізнав підозрюваного; протоколом огляду речі від 23.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.06.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2026 за участю свідка ОСОБА_11 , яка упізнала підозрюваного; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.06.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2026 за участю свідка ОСОБА_12 , яка упізнала підозрюваного; письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 22.06.2026.
Про ризик переховування від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, насамперед свідчить той факт, що підозрюваний усвідомлює суворість покарання яке йому загрожує, в разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Про існування цього ризику свідчить і остання поведінка підозрюваного, оголошення його у розшук під час досудового розслідування.
Твердження захисника про те, що обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування, слідчий суддя відхиляє, оскільки участь обвинуваченого у кримінальному провадженні, що розглядається судом, не позбавляє його можливості ухилятися від явки на виклик органу досудового розслідування у іншому провадженні.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визнає недоведеним, адже у клопотанні не обґрунтовано у який спосіб підозрюваний зможе впливати на потерпілого чи свідків, а також не наведено обставини, які б свідчили про наявність у підозрюваного відповідних намірів.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в частині можливості вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_6 , засуджений за вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2025 у справі № 337/1027/25 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, підозрюється у вчиненні нового умисного кримінального правопорушення під час іспитового строку, а також відсутність у підозрюваного стабільного джерела доходу, наявність попередніх судимостей за аналогічні кримінальні правопорушення, що підтверджує його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання ставати на шлях виправлення.
Отже, висока ступінь ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та факт переховування підозрюваного від органу досудового розслідування є доведеними. Прокурором також доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру (ч. 1 ст. 219 КПК України), отже, враховуючи повідомлення ОСОБА_6 про підозру 27.06.2026, а також зупинення досудового розслідування в період з 10.07.2026 по 02.09.2026, слідчий суддя визнає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 45 днів в межах строку досудового розслідування, які слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного, а саме, з 02.09.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Обставин, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України, у даному випадку не вбачається.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів з визначенням застави.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 192 194, 197, 369 372, 392, 532 КПК України,
ухвалив:
1. Клопотання слідчого задовольнити частково.
2. Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 45 днів, які відраховуються з 02.09.2026.
3. Виконання ухвали доручити слідчому і начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
4. Встановити строк дії ухвали до 16.10.2026 включно.
5. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № UA928201720355289002015001205, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження № 1-кс/331/1493/2026, номер справи 331/5979/26, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Роз`яснити наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139484493, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/5979/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: