Рішення № 139483360, 21.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4505/25

Номер провадження 2/541/316/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,\

за участю представника позивача - Докійчука В.Ю., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовною заяою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку у подальшому було уточнено. В обґрунтування позову зазначив, що 08.09.2016 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26257030914503, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами та комісією. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/05/25, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за вищезазначеним кредитним договором на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. У зв`язку з викладеним ТОВ «Цикл Фінанс» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 26257030914503 від 08.09.2016 у розмірі 17831,00 грн та судові витрати: зі сплати судового в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

27 січня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому виклав свої заперечення проти позову. Зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Сума позову істотно перевищує тіло кредиту. Відсутній детальний та зрозумілий розрахунок заявлених сум. Звернув увагу, що Закон України №2120-IX забороняє нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану. Відповідно до ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки. Позивачем не доведено його належного повідомлення та правомірності всіх заявлених нарахувань, що суперечить вимогам ст.ст. 7780 ЦПК України щодо доказування. Вказав, що визнає лише основну суму боргу та не ухиляється від виконання своїх зобов`язань. Просив суд: відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення нарахованих штрафів, пені та відсотків; у разі встановлення судом наявності заборгованості на підставі ст.551 ЦК України та Закону України №2120-ІХ зменшити загальний розмір суми, що підлягає стягненню, до фактичного розміру тіла кредиту.

24 березня 2026 року позивач надав додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що твердження відповідача, про те, що вимога про стягнення заборгованості за відсотками по кредитному договору є необґрунтованою та безпідставною, є хибним. Відповідно до розділу 9 Кредитного договору Клієнт просить Банк надати йому кредитні кошти в межах кредитної лінії без пільгового періоду зі строком кредитування 12 місяців з наступною автопролонгацією на кожні 12 місяців, у випадку відсутності повідомлення від Банку про закінчення строку Кредиту. Процентна ставка діє згідно з умовами встановленими Тарифами Банку. Договір в частині надання кредиту є укладеним в дату отримання повідомлення від Банку про встановлення ліміту кредиту, право на отримання кредиту з`являється після отримання відповідного повідомлення Банку про встановлення ліміту Кредиту. Розрахунок суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до Кредитного договору №26257030914503 підтверджується наданим ТОВ «Цикл Фінанс» розрахунком заборгованості за Кредитним договором та виписками по особовому рахунку відповідача. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Вказали, що відповідач може бути звільнений від сплати на користь кредитодавця відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України та неустойки (штрафу, пені), а не відсотків, оскільки відсотки є компенсацією за користування кредитними коштами, а не штрафною санкцією. Звернули увагу, що відповідач визнає факт укладення кредитного договору. Йому в повній мірі відомо про факт наявності заборгованості за Кредитним договором, більше того, відповідач вчиняє дії щодо уникнення сплати заборгованості, яка склалась у зв`язку з його відмовою виконувати взяті на себе зобов`язання. Просили задовольнити позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнав частково заявлені до нього позовні вимоги. Не заперечував факту укладення кредитного договору № 26257030914503 від 08.09.2016 та отримання кредитних коштів у розмірі 8100,00 грн. Пояснив, що спочатку сплачував відсотки за кредитним договором, а у 2022 році зв`язку зі скрутним матеріальним становищем припинив здійснювати оплату за кредитом. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих пені та відсотків. Крім того, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 вересня 2016 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Комплексний договір про надання банківських послуг № 26257030914503-КР (опитувальник) , відповідно до якого Клієнт приєднався до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua.

Згаданий договір викладений в паперовій формі та підписаний сторонами власноручним підписом.

28 травня 2025 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/05/25, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора, в тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26257030914503 від 08.09.2016.

Із наданої позивачем довідки про стан заборгованості за Кредитним договором №26257030914503 від 10.03.2017, вбачається, що станом на 27 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 по ньому становить 17831,00 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту 7795,23 грн; заборгованості по відсоткам 7921,86 грн; заборгованості по комісії 2113,91 грн.

При вирішенні спору про стягнення вищевказаних сум із відповідача, суд виходить із того, що за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 26257030914503 від 08.09.2016 у загальному розмірі 17831,00 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту 7795,23 грн; заборгованості по відсоткам 7921,86 грн; заборгованості по комісії 2113,91 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не спростовував наявності у нього кредитних правовідносин з AT «Банк Кредит Дніпро», а також не оспорював відкриття AT «Банк Кредит Дніпро» рахунків на його ім`я, отримання ним платіжної картки та користування нею.

АТ «Банк Кредит Дніпро», на виконання ухвали суду від 26.05.2026, надав інформацію про розмір процентної ставки, порядок її нарахування та тарифи Банку, які діяли на момент укладення Кредитного договору №26257030914503 від 08.09.2016: базова ставка 48%; на прострочку 56%; з 01.03.2020 на прострочку 48% (підвищена ставка не застосовується); метод розрахунку факт/факт на залишок заборгованості (а.с.89).

Разом з тим, зі змісту доданих до позовної заяви документів, а також інформації витребуваної судом, визначити суму заборгованості за Комплексним договором про надання банківських послуг № 26257030914503-КР від 08 вересня 2016 року, в т.ч. із зазначенням окремо сум основного боргу, відсотків за користування коштами та комісій за користування коштами, не видається за можливе.

Отже, позов ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у розмірі 7795,23 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту 7795,23 грн, яка була визнана позивачем.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «Цикл Фінанс»» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1059,00 грн, виходячи з розрахунку: 7795,23 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 17831,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).

В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено Договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.03.2025, укладений між позивачем та адвокатом Дорошенко М.А.; Додаткову угоду № 26257030914503 від 28.10.2025 до Договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.03.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко А.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 25000,00 грн; платіжну інструкцію від 30.10.2025 №138 про оплату гонорару адвоката в розмірі 3000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 3000,00 грн.

Відповідач заперечуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу вказав, що їх розмір є неспівмірним з складністю справи, а тому просив зменшити розмір витрат, що підлягають стягненню.

Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу завищеними та непропорційними відносно позовних вимог, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Цикл Фінанс» на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на його користь до 2000,00 грн.

Згідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За вказаних обставин, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 874,32 грн (7795,00 х 2000,00 : 17831,00).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265,280, 352, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26257030914503 від 08.09.2016 у розмірі 7795 (сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 23 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог: зі сплати судового збору в розмірі 1059,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 874,34 грн, а всього стягнути - 1933 (одну тисячу дев`ятсот тридцять три) грн 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. М. Дністрян