Рішення № 139483080, 01.09.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6005/26

Провадження № 2/524/5343/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15 750,00 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1457835 від 23.02.2024. Між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт відступив, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача. Своїх зобов`язань відповідач не виконав.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач відзив не надіслав.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

23.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1457835 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умовами якого товариство зобов`язалось надати кошти в сумі 1500 грн, строком на 360 днів; стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до умов договору 23.02.2024 відповідачу надано кошти в сумі 10000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції.

24.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №24122024.

Згідно з витягом первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 13687,50 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 1457835, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 1500 грн, суми заборгованості за відсотками 11437,50 грн, пеня 750 грн.

В період із 25.12.2024 до 17.02.2025 позивачем нараховані відсотки в сумі 2 062,50 грн.

НОРМИ ПРАВА

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Кредитні відносини передбачають наявність певних зобов`язань між сторонами, зокрема обов`язку кредитора надати кошти, а позичальника повернути кошти та сплатити проценти.

Факт укладення договору відповідачем не оспорювався.

Враховуючи те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості із позичальника підтверджуються належними доказами, в тому числі розрахунком заборгованості, суд вважає їх обґрунтованими та доведеними.

Однак відповідно до п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з урахуванням наведених вимог законодавства в період з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки мав становити 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 1,5%, а з 21.08.2024 1%.

Враховуючи положення п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ «Про споживче кредитування» розмір відсотків за договором № 1457835 становить за період з 23.02.2024 до 22.04.2024 - 2212,50 грн; за період 23.04.2024 до 20.08.2024 2700 грн; з 21.08.2024 до 17.02.2025 2700 грн.

Отже, загальний розмір відсотків становить 7612,50 грн.

Суд приймає до уваги положення п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Подібний правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23).

Суд враховує те, що спірний кредитний договір було укладено під час дії в Україні воєнного стану і відповідно до умов ЗУ «Про споживче кредитування». Однак, на думку суду, положення ЗУ «Про споживче кредитування» та положення ЦК України не суперечать між собою.

З цих підстав, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 750 грн.

Отже, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов`язань перед позивачем, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами № 1457835 від 23.02.2024 в розмірі 9112,50 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1540.46 грн, які складаються з судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(57.86%).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 15 750 грн, що становить приблизно 4,73 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питання стягнення заборгованості.

Разом із тим, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн є пропорційним.

Оскільки позов судом задоволено частково(57.86%) суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в сумі 2893 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2) заборгованість в розмірі 9112,50 грн та судові витрати в сумі 4433,46 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ