Рішення № 139482899, 28.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2461/24

Провадження № 2/369/1150/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., секретаря судового засідання Лисяк К.О., представника позивача Жорової Н.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 369/2461/24 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості співвласника багатоквартирного будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання неправомірними дій ОСББ «Брест-Литовське» щодо нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

У лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками та платежами співвласника багатоквартирного будинку.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 363458442 від 26 січня 2024 року та № 276413935 від 23 вересня 2021 року, а відтак є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «Брест-Литовське».

Позивач зазначає, що утримання будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна, забезпечення співвласників, електричною енергію, опаленням та холодною водою ОСББ здійснює самостійно відповідно до рішень загальних зборів та затвердженого кошторису. У житловому комплексі функціонують, зокрема, дві дахові газові котельні, свердловина, каналізаційна насосна станція, трансформаторна підстанція, кабельні лінії, ліфти та інше інженерне обладнання, призначене для обслуговування більше одного приміщення.

Зазначає, що протягом періоду, заявленого до стягнення, в ОСББ «Брест-Литовське» діяли внески, затверджені рішеннями загальних зборів співвласників від 01 грудня 2018 (протокол від 16 грудня 2018 р.), від 12 січня 2020 (протокол від 27 січня 2020) та від 10 квітня 2021 (протокол від 25 квітня 2021 р.), а також відповідними рішеннями державних органів (постанови НКРЕКП та Кабінету Міністрів України), зокрема: 8,7411 грн/кв.м внесок на відшкодування витрат на управління будинком; тариф на електроенергію 1,68 грн/кВт·год, а з 01 червня 2023 року 2,64 грн/кВт·год; 10,564 грн/куб.м внесок на водопостачання; внесок на водовідведення у розмірі тарифу ПрАТ «АК «Київводоканал»; внески за вивіз сміття та внески на відшкодування витрат на опалення, що розраховуються за порядком, установленим рішеннями загальних зборів.

Вказує, що відповідно до законодавства та прийнятих в об`єднанні рішень внески і житлово-комунальні послуги підлягають оплаті щомісяця, у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, проте відповідач внески не сплачує.

За період з серпня 2022 року по грудень 2023 року на особовому рахунку № 2/172 відповідачу нараховано 28 315,28 грн, у тому числі: 10 817,95 грн внесок на відшкодування витрат на управління будинком; 5 291,28 грн електрична енергія; 3 370,63 грн холодна вода та водовідведення; 1 126,25 грн вивезення сміття; 7 709,17 грн внески на відшкодування витрат за опалення. У цей період органами соціального захисту населення перераховано на рахунок позивача 2 386,64 грн пільг, які зараховано на особовий рахунок відповідача, внаслідок чого основна заборгованість становить 25 928,64 грн.

Оскільки відповідач допустив прострочення грошового зобов`язання, позивач на підставі частини другої статті 625 ЦК України також заявив до стягнення 589,41 грн інфляційних втрат та 419,94 грн трьох процентів річних. Загальна ціна первісного позову становить 26 937,99 грн. Крім того, позивач просить стягнути понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання, встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті спору.

У червні 2024 року відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Мачульного О.І. подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав у повному обсязі.

Заперечуючи проти складу основної суми заборгованості (25 928,64 грн), відповідач зазначає, що вона включає 10 817,95 грн внеску на відшкодування витрат на управління будинком, 5 291,28 грн за електроенергію, 3 370,63 грн за холодну воду та водовідведення, 1 126,25 грн за вивіз сміття і 7 709,17 грн за опалення, та вважає нарахування кожної із цих складових безпідставним.

Вказує, що внески на водопостачання, водовідведення, вивіз сміття та опалення нараховані на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське» від 01 грудня 2018 року (протокол від 16 грудня 2018 р.), яке не є безспірним, оскільки оскаржується у судовому порядку в Господарському суді Київської області у справі № 911/20/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів за 2018 рік. З огляду на це, а також на приписи пункту 4 частини першої статті 75 ГПК України, відповідач вважає, що нарахування, здійснені на підставі оспорюваного рішення, є необґрунтованими.

Щодо внеску на опалення відповідач зазначає, що затверджена ОСББ «Брест-Литовське» формула не містить чіткого розрахунку вартості однієї Гкал, є незрозумілою для співвласників, а об`єднання самостійно визначає обсяг теплової енергії та її вартість, хоча фактично теплової енергії не виробляє, а використовує природний газ, вартість якого затверджена відповідними постановами НКРЕКП. За відсутності рішення загальних зборів про встановлення такого внеску відповідач вважає, що правових підстав для його нарахування немає.

Заперечуючи проти внеску на відшкодування витрат на управління будинком (10 817,95 грн), відповідач посилається на те, що загальними зборами співвласників не приймалося рішення про самозабезпечення в порядку статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та про фінансування відповідних витрат. Зазначає, що прибудинкова територія не оформлена у власність або користування співвласників, згоди співвласників на включення витрат на її обслуговування до кошторису не надано, право власності на земельну ділянку за ОСББ «Брест-Литовське» не зареєстроване, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не приймалося, а земельна ділянка перебуває у приватній власності, у зв`язку з чим включення цих витрат до розрахунку є неправомірним.

Щодо внесків за електроенергію (5 291,28 грн) відповідач вказує на суперечливість позиції позивача, який одночасно позиціонує себе колективним споживачем (що передбачає укладення договорів) і суб`єктом самозабезпечення (що передбачає наявність дозволів та ліцензій). Посилається на відсутність між ОСББ «Брест-Литовське» і ПрАТ «АК «Київводоканал» договірних відносин щодо централізованого водопостачання та водовідведення; на те, що послуги водовідведення по будинку № 2 надаються ТОВ «Екожитлосервіс» як колективному споживачу; що водопостачання здійснюється з артезіанської свердловини, а каналізаційна мережа не здана в експлуатацію; а також на договір про електропостачання № 220041260 від 16.06.2010, укладений між ЗАТ А.Е.С. «Київобленерго» та ТОВ «Екожитлосервіс». На думку відповідача, наведене свідчить про відсутність у ОСББ «Брест-Литовське» договірних відносин з енергопостачальною організацією та водоканалом, а тому нарахування за електроенергію є неправомірним.

Оспорюючи перебування будинку в управлінні ОСББ «Брест-Литовське», відповідач посилається на те, що акт приймання-передачі від 31 травня 2015 року підписаний лише двома особами директором ТОВ «Екожитлосервіс» та головою об`єднання без створення комісії, як того вимагає пункт 2.1 Правил № 13, а майно передано на баланс, а не в управління, у зв`язку з чим вважає цей акт неналежним і недопустимим доказом.

Мотивуючи наведеним, відповідач просив суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Разом із відзивом відповідачем через представника подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСББ «Брест-Литовське» про визнання неправомірними дій об`єднання щодо нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Зустрічний позов мотивовано тими самими обставинами, що й відзив: відсутністю у ОСББ «Брест-Литовське» статусу виконавця житлово-комунальних послуг, управителя чи колективного споживача у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за відсутності укладених договорів з виконавцями таких послуг; неприйняттям загальними зборами рішення про самозабезпечення в порядку статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»; оспорюванням рішення загальних зборів від 01 грудня 2018 року у справі № 911/20/22; неправомірністю нарахування внесків на управління будинком, електроенергію, водопостачання, водовідведення, вивіз сміття та опалення; а також недопустимістю акта приймання-передачі від 31.05.2015 як доказу передачі будинків в управління.

Посилаючись на наведені обставини, позивач за зустрічним позовом просив: визнати неправомірними дії ОСББ «Брест-Литовське» в частині нарахування та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вчинені, на його думку, без належних правових підстав; відмовити ОСББ «Брест-Литовське» у задоволенні первісного позову в повному обсязі; об`єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі № 369/2461/24; а також покласти на ОСББ «Брест-Литовське» судові витрати.

Ухвалою від 17 червня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги в одне провадження та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 03.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

12 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ «Екожитлосервіс» на акті приймання-передачі житлового комплексу від 31 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 08 травня 2025 року у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки суд установив, що клопотання не містить підстав для її призначення.

Заявою від 08 травня 2025 представник позивача заявила про виключення акта приймання-передачі житлового комплексу від 31 травня 2015 року з числа доказів у справі.

09 жовтня 2025 року представником позивача за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, яку протокольною ухвалою суду повернуто позивачу.

24 серпня 2026 року представник відповідача подав подав через підсистему «Електронний суд» додаткові письмові пояснення. У них, зокрема, послався на припинення, на його думку, з 26 січня 2022 року дії договору від 13 грудня 2012 року № 10921/4-1-08 між ПАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Екожитлосервіс» та пов`язаного з ним Тимчасового договору від 01 січня 2018 року між ТОВ «Екожитлосервіс» і ОСББ; на сумарну встановлену теплову потужність двох дахових котелень 5,04 МВт і необхідність перевірки ліцензійних підстав діяльності у сфері теплопостачання; а також на лист КП «БТІ» від 17 серпня 2026 року № 310 щодо значення технічного паспорта порівняно з Актом готовності об`єкта до експлуатації від 29 грудня 2009 року. 24 серпня 2026 року представник ОСББ подала через підсистему «Електронний суд» заперечення на додаткові пояснення. Суд приймає наведені пояснення до уваги та надає їм оцінку разом з іншими доказами.

У судовому засіданні 24 серпня 2026 представник позивача Жорова Н.В. первісний позов підтримала, просила задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити з наведених у відзиві на зустрічний позов підстав. Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Мачульний О.І. у судовому засіданні первісний позов не визнали, просили відмовити з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях, зустрічний позов просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом.

За змістом статей 12, 13, 7681, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, § 58) зазначив, що у рішеннях судів мають бути належним чином викладені підстави, на яких вони ґрунтуються, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторони.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 листопада 2010 року є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач не заперечує належність йому цієї квартири та факт перебування у статусі співвласника багатоквартирного будинку.

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 21 жовтня 2013 року створено та зареєстровано ОСББ «Брест-Литовське», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Статуту ОСББ «Брест-Литовське» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Пунктом 3.3 розділу 3 Статуту визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників віднесено до виключної компетенції загальних зборів

Наявний у матеріалах справи архітектурно-технічний паспорт житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 містить відомості про основні техніко-економічні характеристики об`єкта архітектури та інженерне обладнання будинків, з яких убачається, що квартири будинку забезпечені водопроводом, каналізацією, опаленням, системами електропостачання та освітлення, ліфтовим обладнанням тощо.

Згідно з протоколом загальних зборів від 16 грудня 2018 року, 01 грудня 2018 року проведено загальні збори ОСББ «Брест-Литовське», на яких, зокрема, ухвалено:

- затвердити, що розмір внеску на водопостачання з 01.01.2019 залишається на рівні 10,564 грн/куб. м (пункт 6.7 протоколу);

- затвердити внески на водовідведення з 01.01.2019 у розмірі тарифу на водовідведення, встановленого ПАТ «АК «Київводоканал», який станом на 01.12.2018 складає 9,504 грн/куб. м; у разі зміни цього тарифу правління об`єднання має з дати його зміни привести у відповідність розмір внеску на водовідведення, і такий перегляд не потребує затвердження загальними зборами (пункт 6.8 протоколу);

- затвердити з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), що міститься у відповідному підпункті (пункт 6.9 протоколу);

- визначити, що до прийняття іншого рішення ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, передбаченими законодавством (пункт 10.1 протоколу, т. 1 а.с. 77).

Тим самим рішенням загальних зборів від 01 грудня 2018 року затверджено Правила добросусідства, проживання та користування спільним майном в багатоквартирних будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , якими встановлено, що співвласники зобов`язані щомісяця, не пізніше 20 числа, повністю оплачувати житлово-комунальні послуги, внески на управління та утримання спільного майна (п. 2.1.14); ОСББ виступає колективним споживачем комунальних послуг та представляє спільні інтереси співвласників у відносинах з постачальниками (п. 5.1), а співвласник є кінцевим споживачем і користувачем спільного майна (п. 5.2); до укладення індивідуальних договорів діє порядок оплати внесків, встановлений цими Правилами (п. 5.3).

Згідно з даними протоколу загальних зборів від 27 січня 2020 року, 12 січня 2020 року проведено загальні збори ОСББ «Брест-Литовське». Пунктом 4.1 з 01 січня 2020 року затверджено щомісячний розмір обов`язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком для житлових приміщень у розмірі 8,7411 грн/кв. м загальної площі.

Зі змісту протоколу загальних зборів від 25 квітня 2021 року вбачається, що 10 квітня 2021 року проведено загальні збори ОСББ «Брест-Литовське», пунктом 6.4 яких затверджено з 01 травня 2021 року щомісячні обов`язкові внески на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) для житлових приміщень у розмірі 0,70 грн за 1 кв. м загальної площі, розраховані за формулою: 129,60 грн/куб. м (тариф компанії, що здійснює вивезення сміття) ? 240 куб. м (середній обсяг сміття на місяць) / 44 590,2 кв. м (загальна площа квартир). У разі зміни тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття, правлінню Об`єднання доручено самостійно коригувати розмір внеску згідно з наведеною формулою.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25 лютого 2026 року у справі № 911/20/22 касаційну скаргу особи, яка оспорювала пункти 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9 рішення загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське» від 01 грудня 2018 року, залишено без задоволення, а судові рішення в частині відмови у визнанні цих пунктів недійсними без змін; касаційну скаргу об`єднання задоволено, судові рішення в частині визнання недійсним пункту 10.1 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові (ЄДРСР № 134345415).

01 січня 2021 року між ТОВ «Екожитлосервіс» та ОСББ «Брест-Литовське» укладено договори, за умовами яких об`єднання здійснює оплату вартості розподіленої та поставленої електричної енергії, спожитої у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , шляхом перерахування коштів оператору системи розподілу (ПрАТ «Київобленерго», надалі ДТЕК Київські регіональні електромережі) та електропостачальнику (ТОВ «Київська обласна ЕК»). Відповідачем наданий договір про електропостачання № 220041260 від 16 червня 2010 року укладений між ОСОБА_4 «Київобленерго» та ТОВ «Екожитлосервіс».

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485903:02:006:5453 площею 1,6599 га є сформованим об`єктом цивільних прав, а її цільове призначення визначено для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. 27 вересня 2021 року між ТОВ «Екожитлосервіс» та ОСББ «Брест-Литовське» укладено договір оренди, за умовами якого об`єднанню як орендарю передано у користування зазначену земельну ділянку з цільовим призначенням для житлової і громадської забудови, багатоповерхової забудови.

З наданих позивачем розрахунку позовних вимог, відомості звірки взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 , щомісячних рахунків убачається, що за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2023 року відповідачу нараховано 28 315,28 грн, у тому числі 10 817,95 грн внесок на відшкодування витрат на управління будинком, 5 291,28 грн електрична енергія, 3 370,63 грн холодна вода та водовідведення, 1 126,25 грн вивезення побутових відходів, 7 709,17 грн внески на відшкодування витрат на опалення; після зарахування 2 386,64 грн пільг непогашений залишок становить 25 928,64 грн. Окремим розрахунком визначено 589,41 грн інфляційних втрат та 419,94 грн трьох процентів річних.

Частина третя статті 13 Конституції України передбачає, що власність зобов`язує. Відповідно до статей 319, 322 ЦК України власник здійснює право власності на власний розсуд і зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, до якого належать приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також права на земельну ділянку, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон № 2866-III) об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з частинами другою, п`ятою та дев`ятою статті 10 Закону № 2866-III вищим органом управління об`єднання є загальні збори; рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників; до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що:

7.15. Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону № 2866-III).

7.40. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-III, частини другої статті 12 Закону № 417-VIII та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 15 Закону № 2866-III передбачено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідно до статей 16, 17 цього Закону об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, здійснювати контроль за їх своєчасною сплатою, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених внесків і платежів та звертатися до суду в разі відмови співвласника їх сплачувати.

Статтею 22 Закону № 2866-III передбачено, що для самостійного забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання; об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення. Згідно зі статтею 23 цього Закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до частин першої третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, ремонт та технічне переоснащення спільного майна, на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом; такі витрати розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника; невикористання власником належної йому квартири або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За визначеннями пунктів 8, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальних послуг договір, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників або об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону колективний споживач має право укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах об`єднаних ним споживачів. Частиною шостою статті 14 цього Закону передбачено, що у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем об`єднанням від власного імені, а умови його виконання та відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління. Згідно зі статтею 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця та не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/17.

Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року № 401/710/15-ц та у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 922/2790/17, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).

Посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на оспорювання рішення загальних зборів від 01 грудня 2018 року у справі № 911/20/22 суд відхиляє, оскільки розгляд цієї господарської справи завершено, і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2026 року у визнанні недійсними пунктів 6.1, 6.36.9 та 10.1 цього рішення остаточно відмовлено. Таким чином, усі положення рішення загальних зборів від 01 грудня 2018 року, на які посилається позивач як на підставу спірних нарахувань, є чинними, а доводи відзиву та зустрічного позову, побудовані на припущенні про їх юридичну дефектність, не узгоджуються з остаточним результатом розгляду справи № 911/20/22. Іншого рішення загальних зборів, яким було б змінено порядок нарахування внесків або припинено статус об`єднання як колективного споживача, матеріали справи не містять.

Щодо внеску на відшкодування витрат на управління будинком суд виходить з того, що пунктом 4.1 рішення загальних зборів від 12 січня 2020 року з 01 січня 2020 року затверджено його розмір 8,7411 грн за 1 кв. м загальної площі. Із розрахунку позовних вимог, щомісячних рахунків та відомості за особовим рахунком № 2/172 убачається, що до загальної площі квартири відповідача 72,8 кв. м застосовувалася саме ця ставка, внаслідок чого щомісячний внесок становив 8,7411 грн/кв. м ? 72,8 кв. м = 636,35 грн, а за 17 календарних місяців періоду з серпня 2022 року по грудень 2023 року включно 636,35 грн ? 17 = 10 817,95 грн, що відповідає сумі, включеній до розрахунку заборгованості. Доводи відповідача про неприйняття загальними зборами рішення про самозабезпечення в порядку статті 22 Закону № 2866-III спростовуються змістом рішень загальних зборів від 01 грудня 2018 року та 12 січня 2020 року, якими саме і встановлено відповідні внески.

Щодо внеску на відшкодування витрат на опалення судом встановлено, що порядок його визначення затверджений пунктом 6.9 рішення загальних зборів від 01 грудня 2018 року, який був безпосереднім предметом оскарження у справі № 911/20/22 і залишився чинним. Сама по собі незгода співвласника зі способом формування внеску не звільняє його від виконання чинного рішення загальних зборів.

Наявні в матеріалах справи помісячні розрахунки внесків на опалення відповідають методиці, визначеній пунктом 6.9, та узгоджуються зі щомісячними рахунками, виставленими відповідачу. Розмір внеску визначений виходячи з фактично понесених об`єднанням витрат: обсягу спожитого природного газу за показниками лічильників, вартості газу та складових його постачання згідно з договорами, витрат на обслуговування котельні та амортизацію її обладнання; сукупна величина таких витрат розподілена на опалювальну площу квартир відповідного будинку. Так, для будинку АДРЕСА_2 розрахований внесок становив 9,5411 грн/кв. м у листопаді 2022 року, 14,9784 грн/кв. м у грудні 2022 року, 18,1895 грн/кв. м у січні 2023 року, 16,0281 грн/кв. м у лютому, 12,2314 грн/кв. м у березні, 2,9001 грн/кв. м у квітні 2023 року, 15,3197 грн/кв. м у листопаді 2023 року та 18,1818 грн/кв. м у грудні 2023 року.

Зазначені розміри внеску кореспондують із сумами, відображеними у рахунках відповідача: до опалювальної площі його квартири 71,8 кв. м застосовувався відповідний для будинку № 2 помісячний розмір внеску, а саме 9,5411 грн/кв. м ? 71,8 кв. м = 685,05 грн за листопад 2022 року; 14,9784 ? 71,8 = 1 075,45 грн за грудень 2022 року; 18,1895 ? 71,8 = 1 306,01 грн за січень 2023 року; 16,0281 ? 71,8 = 1 150,82 грн за лютий 2023 року; 12,2314 ? 71,8 = 878,21 грн за березень 2023 року; 2,9001 ? 71,8 = 208,23 грн за квітень 2023 року; 15,3197 ? 71,8 = 1 099,95 грн за листопад 2023 року; 18,1818 ? 71,8 = 1 305,45 грн за грудень 2023 року, а всього 7 709,17 грн, що точно відповідає сумі внесків на опалення, включеній до розрахунку основної заборгованості.

При цьому наведені документи свідчать, що об`єднання не встановлювало для співвласників тариф на теплову енергію як товар та не здійснювало нарахування плати за її продаж; загальними зборами встановлено саме внесок на відшкодування витрат на опалення, розмір якого щомісячно визначався залежно від фактично понесених об`єднанням витрат. За таких обставин посилання відповідача на відсутність у об`єднання ліцензії на виробництво теплової енергії та на сумарну встановлену потужність двох дахових котелень 5,04 МВт не спростовують правомірності нарахувань. За визначеннями Закону України «Про теплопостачання» виробництво та постачання теплової енергії як ліцензовані види господарської діяльності пов`язані з виробництвом теплової енергії як товарної продукції з метою її продажу на підставі договору, тоді як об`єднання, використовує котельні для забезпечення потреб співвласників в опаленні з подальшим розподілом між ними фактично понесених витрат відповідно до рішення загальних зборів, що відповідно п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії від 22 березня 2017 року № 308 не підлягає ліцензуванню. Доказів того, що при нарахувані відповідачу цього внеску було застосовано іншу методику, ніж передбачена пунктом 6.9, або що до відповідача застосовано інший розмір внеску, ніж до інших співвласників будинку АДРЕСА_2 , суду не надано.

Щодо водопостачання та водовідведення суд зазначає, що пунктами 6.7, 6.8 рішення загальних зборів від 01 грудня 2018 року встановлено внесок на водопостачання у розмірі 10,564 грн/куб. м та внесок на водовідведення у розмірі тарифу ПрАТ «АК «Київводоканал», а пунктом 10.1 цього рішення статус об`єднання як колективного споживача комунальних послуг. Доводи відповідача у додаткових поясненнях про закінчення 26 січня 2022 року строку дії договору від 13 грудня 2012 року № 10921/4-1-08 між ПАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Екожитлосервіс» і пов`язаного з ним Тимчасового договору від 01 січня 2018 року, як і посилання на відсутність прямих договірних відносин об`єднання з водоканалом, стосуються господарських правовідносин між юридичними особами, а припинення такого договору саме по собі не припиняє чинності рішення загальних зборів і не доводить безпідставності конкретного нарахування. Водночас відповідач не надав доказів укладення ним індивідуального договору на водопостачання чи водовідведення, припинення фактичного водопостачання та водовідведення у спірний період, фізичного від`єднання його квартири від внутрішньобудинкових мереж, подвійного нарахування або пред`явлення йому іншою особою вимог про оплату тих самих обсягів послуг.

Щодо електричної енергії суд виходить з такого. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Екожитлосервіс» перебуває у договірних відносинах щодо розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу та щодо її постачання з електропостачальником, а 01 січня 2021 року між ТОВ «Екожитлосервіс» та ОСББ «Брест-Литовське» укладено договори, за умовами яких об`єднання здійснювало оплату вартості розподіленої та поставленої електричної енергії, спожитої у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , шляхом перерахування коштів оператору системи розподілу та електропостачальнику. Отже, у спірних правовідносинах об`єднання сприяло співвласникам в отриманні ними житлово-комунальних послуг узгоджується з частиною четвертою статті 4 та частиною сьомою статті 22 Закону № 2866-III.

Наданий відповідачем договір про електропостачання № 220041260 від 16 червня 2010 року між ОСОБА_4 «Київобленерго» та ТОВ «Екожитлосервіс» стосується правовідносин інших юридичних осіб, не підтверджує наявності у ОСОБА_1 індивідуального договору з постачальником і не доводить здійснення ним оплати спожитої електричної енергії безпосередньо постачальнику чи іншій особі.

Доводи відповідача про несумісність статусу колективного споживача з механізмом самозабезпечення ґрунтуються на ототожненні різних способів організації забезпечення будинку комунальними послугами. Статус колективного споживача, визначений пунктом 10.1 рішення загальних зборів та частиною шостою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», характеризує участь об`єднання у відносинах з виконавцями комунальних послуг, тоді як самозабезпечення за статтею 22 Закону № 2866-III визначає спосіб задоволення об`єднанням потреб співвласників та розподілу між ними понесених для цього витрат. Ці норми не є взаємовиключними, і використання об`єднанням різних способів забезпечення будинку комунальними послугами саме по собі не свідчить про суперечливість його правового статусу чи відсутність права розподіляти фактично понесені витрати між співвласниками.

З щомісячних рахунків та відомості за особовим рахунком № 2/172 убачається, що нарахування за електричну енергію здійснювалися виходячи з фактичного обсягу споживання за показниками лічильника із застосуванням установленої державою ціни на електричну енергію для побутових споживачів 1,68 грн/кВт·год, а з 01 червня 2023 року 2,64 грн/кВт·год, і за спірний період становлять 5 291,28 грн. Відповідач не надав доказів іншого обсягу споживання, неправильності показників лічильника, застосування інших тарифів чи здійснення ним оплати цієї електричної енергії іншій особі.

Щодо доводів відповідача за первісним позовом про недопустимість акта приймання-передачі житлового комплексу від 31 травня 2015 року суд зазначає, що цей документ за заявою позивача виключено з числа доказів у справі, у зв`язку з чим суд не бере його до уваги та не надає оцінки доводам сторін, пов`язаним з його змістом, оформленням чи правовими наслідками. Водночас право спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень на спільне майно багатоквартирного будинку виникає безпосередньо в силу статті 382 ЦК України і не ставиться законом у залежність від складення акта приймання-передачі будинку чи постановки майна на баланс об`єднання, а тому виключення зазначеного документа з доказової бази не впливає на встановлення статусу відповідача та його обов`язків як співвласника.

Суд ураховує лист КП «БТІ» від 17 серпня 2026 року № 310 та погоджується, що технічний паспорт і акт готовності об`єкта до експлуатації мають різне функціональне призначення. Проте площа належної ОСОБА_1 квартири 72,8 кв. м підтверджена відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є базою нарахувань і відповідачем не спростована.

Не приймає суд і доводи відповідача про відсутність у об`єднання правових підстав для використання земельної ділянки, на якій розташований житловий комплекс, оскільки, як установлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 3222485903:02:006:5453 є сформованим об`єктом цивільних прав із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та передана об`єднанню в користування за договором оренди від 27 вересня 2021 року. До того ж включення витрат на прибирання прибудинкової території до складу послуги з управління за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» пов`язується з перебуванням території у власності або користуванні співвласників, а не виключно у їх власності.

Оцінюючи розрахунок заборгованості в цілому, суд не встановив арифметичних помилок, подвійного нарахування, застосування до відповідача внесків чи тарифів, відмінних від тих, що були прийняті відповідними рішеннями загальних зборів або застосовувалися у відповідні періоди до інших співвласників, або неврахування належних йому пільг у сумі 2 386,64 грн. Розміри щомісячних нарахувань, зазначені у рахунках, послідовно відображені у відомості за особовим рахунком № 2/172 та включені до зведеного розрахунку. Відповідач, заперечуючи правильність розрахунку, власного контррозрахунку, доказів оплати чи іншого обсягу фактичного споживання не надав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Таким чином, унаслідок невиконання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати внесків і платежів співвласника за період з серпня 2022 року по грудень 2023 року розмір його основної заборгованості перед ОСББ «Брест-Литовське» становить 25 928,64 грн, яку суд визнає доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань; інфляційні втрати та три проценти річних мають компенсаційний характер і є способом захисту майнового права кредитора у разі прострочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Правовідносини між ОСББ «Брест-Литовське» та ОСОБА_1 у частині обов`язку сплачувати встановлені внески і платежі є грошовим зобов`язанням, невиконання якого у встановлений Правилами добросусідства строк (до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим) є простроченням і тягне наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України. Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 589,41 грн та трьох процентів річних у сумі 419,94 грн узгоджується з помісячними нарахуваннями за особовим рахунком та строком оплати; арифметичних помилок у ньому судом не встановлено, а відповідач власного контррозрахунку не подав. Отже, ці вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову суд зазначає таке.

Предметом зустрічного позову є вимога ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ОСББ «Брест-Литовське» щодо нарахування заборгованості. Отже, для задоволення такої вимоги позивач за зустрічним позовом мав довести відсутність правових підстав для здійснення спірних нарахувань.

Натомість судом установлено, що спірні нарахування ґрунтувалися на чинних рішеннях загальних зборів, їх розмір підтверджений помісячними рахунками, відомістю за особовим рахунком та розрахунками внесків. Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності необхідних договорів з контрагентами, ліцензійних підстав у сфері теплопостачання, недоліків технічної документації та прав на земельну ділянку спростовуються матеріалами справи і не доводять неправомірності саме нарахувань, здійснених відповідачу.

Крім того, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не відповідає критерію ефективності. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Вимога про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості за своїм змістом є запереченням проти первісного позову, а її задоволення саме по собі не поновлює жодного права позивача за зустрічним позовом і не вирішує спору між сторонами. До того ж Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2026 року у справі № 911/20/22, ухваленій за участю тих самих сторін, зазначив, що усунення правової підстави для стягнення заборгованості за фактично спожиті, однак неоплачені комунальні послуги є недобросовісною реалізацією прав особи, що спрямоване на безпідставне отримання матеріальної вигоди у вигляді фактично спожитих однак неоплачених комунальних послуг (п. 66 постанови).

Таким чином, обставин, які б свідчили про неправомірність дій ОСББ «Брест-Литовське» щодо нарахування ОСОБА_1 спірних внесків і платежів, судом не встановлено, у зв`язку з чим зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки первісний позов задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Брест-Литовське» підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з поданням зустрічного позову, у зв`язку з відмовою у його задоволенні залишаються за ним.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 268, 354 ЦПК України, статтями 319, 322, 382, 509, 526, 610, 625 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», суд

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості співвласника багатоквартирного будинку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», код ЄДРПОУ 38943230, адреса: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Печерська, буд. 2, 4, 6, заборгованість у загальному розмірі 26 937 (двадцять шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 99 коп., яка складається із заборгованості за внесками та платежами співвласника у розмірі 25 928 грн 64 коп., інфляційних втрат у розмірі 589 грн 41 коп. та трьох процентів річних у розмірі 419 грн 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», код ЄДРПОУ 38943230, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання неправомірними дій ОСББ «Брест-Литовське» щодо нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом залишити за ОСОБА_1 .

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», код ЄДРПОУ 38943230, адреса: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Печерська, буд. 2, 4, 6.

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 04.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко