Рішення № 139482825, 26.08.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/441/26

Провадження № 2/364/410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,

за участю:

учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОПА-АГРОСЕРВІС»,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 04.05.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій Позивач просить суд: визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заявленої позовної вимоги представник Позивача адвокат Патківська О.В. (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2026, а.с. 8) у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за життя залишила заповіт, яким усе своє майно, яке належатиме їй на день смерті і на що законом матиме право, заповіла Позивачеві, зокрема, земельну ділянку площею 3,37 га, що знаходиться на території Володарської територіальної громади (колишньої Косівської сільської ради) Білоцерківського району Київської області. Проте після звернення Позивача до Володарської державної нотаріальної контори їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише у судовому порядку. Спадкову справу у визначений законом строк Позивач не відкрила, адже вважала, що земельну ділянку мати заповіла іншій особі, оскільки, як на тепер з`ясувалось, нею був укладений довгостроковий договір оренди зазначеної земельної ділянки, а про наявність заповіту на її користь Позивачеві не було відомо. Перебираючи документи, які залишилися після смерті матері, Позивач між іншими паперами знайшла заповіт на її ім`я та звернулася до Володарської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав. Відтак, Позивач вважає поважними причини пропуску нею строку для прийняття спадщини, тому звернулася до суду.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 01.06.2026 (а.с. 17-19), відкладене на 15.06.2026 через неявку учасників справи.

Ухвалою суду від 15.06.2026 справу призначено до судового розгляду на 29.06.2026 (а.с. 42-43); ухвалою суду від 29.06.2026 судове засідання з розгляду цієї справи відкладено 05.08.2026 у зв`язку із виявленою суперечністю у відомостях позовної заяви і доданих до неї письмових доказах та, відповідно, з метою усунення таких розбіжностей шляхом витребування у Позивача (його представника) оригіналів відповідних письмових доказів, а також відомостей щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на об`єкт нерухомого майна, а саме: інформацію щодо власника земельної ділянки, яка належала спадкодавиці, зважаючи на час, що минув після її смерті(а.с. 56-58); надалі на 10.08.2026 через неявку учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали суду від 29.06.2026 представником Позивача до суду було подано 03.08.2026 оригінали витребуваних документів та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 69-78). З цього Витягу було встановлено, що земельна ділянка, що входить до спадкової маси, перебуває у довготривалій оренді (на строк 49 років) у Товариства з обмеженою відповідальністю «РОПА-АГРОСЕРВІС» (далі ТОВ «РОПА-АГРОСЕРВІС»), на права та обов`язки якого ймовірно може вплинути рішення суду у цій справі, зокрема, у разі задоволення позу.

З огляду на наведене та визначені статтею 54 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) наслідки незалучення у справу третьої особи ухвалою суду від 10.08.2026 згадане ТОВ «РОПА-АГРОСЕРВІС» було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зобов`язати Позивача (її представника) надіслати залученій до справи третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів, роз`яснити третій особі право подати до суду свої пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти цього позову, судове засідання відкладено на 26.08.2026 (а.с. 86-88).

У судове засідання 05.08.2026 Позивач і його представник не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належно повідомлені, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 94, 95). Своєю письмовою заявою, що міститься в матеріалах справи, представник Позивача просила розгляд справи проводити без їх з Позивачем участю, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 40).

Представник Відповідача у судове засідання також не з`явився, належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 94, 95); до суду 15.05.2026 від секретаря Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області та 16.06.2026 від начальника відділу правового забезпечення апарату названої селищної ради надійшли письмові клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі представника Відповідача (а.с. 30, 50 відповідно).

Представник залученої Третьої особи ТОВ «РОПА-АГРОСЕРВІС» до суду також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належно повідомлені (а.с. 94, 95); до суду 20.08.2026 подали клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при цьому проти задоволення вимог Позивача щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини не заперечують, свої зобов`язання відносно земельної ділянки, яка знаходиться у них в оренді, виконують (а.с. 100-101).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4), є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.1963 Косівською сільською радою Тетіївського району Київської області, актовий запис № 24 від 10.05.1963 (а.с. 6), а також копією свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.1982 Косівською сільською радою Володарського району Київської області, актовий запис № 11, згідно з яким Позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 6).

Мати Позивача згадана ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Володарка Володарського району Київської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управляння юстиції у Київській області, актовий запис № 76 від 07.09.2011 (а.с. 7).

За життя спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, що посвідчений 30.03.2011 секретарем Косівської сільської ради Володарського району Київської області Патківською В.М., яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде їй належати за законом на день її смерті заповів дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилася земельна ділянка, площею 3,37 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Володарський район, Косівська сільська рада, право власності на яку підтверджено копією державного акта на право власності на земельну ділянку, серія Р1 № 213173, виданого 27.03.2001 Косівською сільською радою Володарського району Київської області на підставі рішення цієї сільської ради від 28.02.2001 № 50 (а.с. 9).

На звернення Позивача до Володарської державної нотаріальної контори постановою нотаріуса від 09.12.2025 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері через пропуск строку подання відповідної заяви про прийняття спадщини та роз`яснено, що і цей строк можливо продовжити лише у судовому порядку (а.с. 10, 70).

Як стверджено у позовній заяві Позивач не мала можливості звернутися вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з огляду на те, що була переконана, що земельну ділянку мати заповіла іншій особі, яка з тих пір користується цією землею, а про наявність заповіту на її користь їй не було відомо. Про заповіт вона дізналась, перебираючи документи, які залишилися після смерті матері, серед яких Позивач знайшла заповіт на її ім`я та звернулася до Володарської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав.

На запит суду, надісланий згідно ухвали суду від 12.05.2026 про відкриття провадження в справі, державний нотаріус Володарської держаної нотаріальної контори повідомила суд про те, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, на підтвердження до відповіді додано відповідну Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (а.с. 31-32).

З огляду на таку отриману від нотаріуса інформацію суд дійшов висновку, що будь-які особи, як за законом, так і за заповітом, із заявами про прийняття спадщини після названого спадкодавця не звертались, спадкова справа не заводилась; доказів протилежного матеріали справи не містять. Тому Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, на виконання ухвали суду від 29.06.2026, представник Позивача надала суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2026 № 485387244, а також Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з яких вбачається, що відносно земельної ділянки кадастровий номер 3221683200:03:002:0026, площа 3.37 га, що розташована на території Косівської сільської ради Володарського району (наразі Білоцерківського) Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було укладено договір оренди землі № б/н від 29.03.2011 між ОСОБА_2 та ТОВ «РОПА-АГРОСЕРВІС» на строк 49 років з правом пролонгації; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16087134 від 26.09.2014 (а.с. 72, 73-78).

На думку суду, наведене підтверджує обставини, викладені Позивачем у позовній заяві щодо її помилкової, як тепер з`ясувалось, впевненості у передачі земельної ділянки матір`ю іншій особі, оскільки, як видно з досліджених доказів, згаданий договір оренди було укладено 29.03.2011, а заповіт 30.03.2011.

Відповідно до норм статей 1217, 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини відповідно є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України); заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом зазначеного шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Наведені правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (зокрема, постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 545/1231/23, від 13.08.2025 у справі № 945/2987/21).

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 945/2987/21).

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 548/2415/21). Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 706/275/22. За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 639/8197/21).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 зроблено висновок про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того суд бере до уваги пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», де роз`яснено, що суд, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Враховуючи усе наведене та встановивши, що Позивач не була обізнана про заповіт, а навпаки була переконана на відсутність у неї прав на спадкове майно (земельну ділянку) з огляду на передачу цього нерухомого майна іншій особі, тому суд дійшов до висновку про наявність поважних причин пропуску Позивачем строку для прийняття нею спадщини за заповітом, що, як зазначалося вище, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому суд, ухвалюючи рішення, забезпечує справедливий баланс між законними інтересами Позивача як єдиної спадкоємиці, яка об`єктивно не могла реалізувати своє право вчасно, та публічними інтересами, які не обмежуються виключно майновим аспектом, тобто безоплатним набуттям майна у власність територіальної громади. У цьому випадку публічний інтерес, який полягає у реалізації права єдиної спадкоємиці на спадкове майно, переважає майновий інтерес територіальної громади. Це сприяє загальній стабільності відносин власності, ураховуючи також те, що спадщина відумерлою не визнавалась.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що за заповітом все майно передається Позивачеві, інші спадкоємці відсутні, а Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області не заявляла вимог про визнання спадщини відумерлою, тому позбавлення Позивача права на спадкування через формальний пропуск строку становитиме непропорційне втручання у її право на мирне володіння майном.

З цих підстав суд, керуючись принципами розумності, добросовісності та справедливості, а також прагнучи забезпечити баланс інтересів між спадкоємцем та територіальною громадою, вважає, що існують достатні підстави для визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та надання додаткового строку три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Таким чином, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано.

Відповідно до статей 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 124, 247, 258, 259, 263-265, 267, 268, 272, 273, 351-355, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОПА-АГРОСЕРВІС», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Надіслати копії повного рішення суду учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.

Повне рішення суду складено 04.09.2026.

Суддя Л.А. Макаренко