Ухвала суду № 139482360, 04.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15283/26

Категорія 59

2/295/6336/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2026 року

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Вельмик Ольга Михайлівна,

до Житомирської міської ради

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із зазначеною позовною заявою.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Частиною 3 статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до частини 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову позивач долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій. У клопотанні позивач посилається на ухвалу Верхового Суду від 03.07.2024 у справі №567/79/23.

Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.

Позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не стосується захисту соціального права позивача як учасника бойових дій, отже підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.

Суд зауважує, що ухвалою від 03.07.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №567/79/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 у справі №567/79/23 справу повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, та вказала, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону №3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Отже, Верховний Суд не відступав від висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, пред`явлену фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 1 331,20 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1064,96 грн на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати до суду докази його сплати, або повідомити про наявність інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, що має бути підтверджене належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про стягнення коштів - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Воробйова