Рішення № 139482300, 04.09.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1361/26

Провадження № 2/166/860/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2026 року сел. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник Усенко Михайло Ігорович звернувся в суд із позовом в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9359246 від 30.05.2024 (далі кредитним договором) у розмірі 67744,16 грн. та судові витрати.

Позов мотивує тим, що 30 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №9359246, згідно з умовами якого відповідач отримав 12805 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених даним договором.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

26 листопада 2024 року ТОВ «Мілоан» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-капітал») уклали договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, згідно з яким на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором №9359246 від 30.05.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконує не належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 67744,16 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 12155,96 грн, заборгованість за відсотками 49348,20 грн, заборгованість за комісією 640 грн, заборгованість по неустойці 5600 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 67744,16 грн та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 12805 грн. в період з 30.05.2024 по 06.06.2024 року.

До суду 24.08.2026 надійшла витребувана інформація від АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0./7 - 260806/47803 -БТ від 13.08.2026 про відкриття рахунку на Якушика .І. І. та перерахування цей рахунок кредитних коштів 12805 грн.

Представник позивача в позовній заяві зазначив розгляд справи здійснювати за відсутності сторони позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9359246. Згідно умов даного договору, кредитодавець - ТОВ «Мілоан» надало позичальнику 12805 грн строком на 345 днів (п.1.2, п.1.3 Кредитного договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 255,50% річних від фактичного залишку кредиту. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду. Комісія за надання кредиту 736 грн.

Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 553483, що підтверджено довідкою про ідентифікацію б/н від 02 червня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 12805 грн відповідно до кредитного договору, що підтверджено платіжним дорученням № 132512803 від 30.05.2024 ТОВ «Мілоан»( а. с. 15 на звороті),інформацією від АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0./7 - 260806/47803 -БТ від 13.08.2026 .

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 26 листопада 2024 року укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило за грошові кошти ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №9359246 в сумі 39664,46.

Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором, а саме за тілом кредиту, відсотками, комісією не спростував, заперечень щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надав.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості, станом на 10 травня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 67744,15 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12155,96 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 49348,20 грн., прострочена заборгованість по комісії - 640 грн, неустойки 5600 грн.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 12805 грн, часткове погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту у розмірі 649,04 грн, за процентами у розмірі 6445,45, комісії у розмірі 96 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12155,96 грн.

Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що позивачем упродовж пільгового періоду (15 днів) нараховувались відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 0,70 %,, в подальшому нараховувались відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 1,4%.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою:120 днів 2,5%,20 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 30 травня 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати проценту ставку в розмірі 1,4% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків протягом строку дії договору, який складає за період з 30.05.2024 по 14.06.2024: 12805 грн (сума боргу) х 0,7% : 100 % х 15 (днів) = 1344,53 грн та за період з 15.06.2024 по 10.05.2025: 12155,96 грн (сума боргу) х 1 % : 100 % х 330 (днів) = 40114,67 грн. Загалом підлягає нарахуванню процентів за користування кредитом 41459,2( 1344,53+40114,67=41459,2) грн.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати відсотків за Кредитним договором становить 35013,75(41459,2 6445,45 ( 1254,96+85,09+2552,7+2552,7=6445,45) грн сплачена сума процентів ) =35013,75) грн, враховуючи часткове погашення заборгованості по відсотках.

Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штраф, пеня, проценти за користування кредитними коштами нараховані в порядку ст. 625 ЦК України включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За наведених обставин, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по неустойці у розмірі 5600 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 47809,71 грн, яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12155,96 грн, суми заборгованості за відсотками 35013,75 грн, заборгованість по комісії 640 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 № 0107; акт №Д/29575 наданих послуг від 15.07.2026; детальний опис наданих послуг до акту № Д/29575 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, відповідно до яких сума наданих послуг складає 8000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1878,96 грн (47809,71/67744,16*2662,40 = 1878,96).

На підставі ст.ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274,280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9359246 від 30.05.2024 року в розмірі 47809 (сорок сім тисяч вісімсот дев`ять) гривень 71 коп, з яких тіло кредиту 12155,96 гривень, відсотки за користування кредитом 35013,75 гривень, комісія 640 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по справі, а саме: 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 96 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 ( дві тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, р/р IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк»;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан