Вирок № 139482149, 03.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17276/26

Провадження № 1-кп/161/1448/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 03 вересня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000769, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 14.08.2026 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Маньків Локачинського району Волинської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з неповною вищою освітою, неодруженого, працюючого охоронником ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт», не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинуваченому ОСОБА_5 12.05.2026 (у невстановлений органом досудового розслідування час) через мобільний додаток «Телеграм» зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка представилась майором Контррозвідки Служби безпеки України у Київській області та, погрожуючи вчиненням протиправних дій до його батьків, сказала виконати певні дії, спрямовані на умисне пошкодження майна, шляхом підпалу приміщення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, буд.4а.

Готуючись до вчинення вказаного кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_5 , 12.05.2026 (у невстановлений органом досудового розслідування час), знаходячись на території АЗС «БРСМ-Нафта», що за адресою: м.Луцьк, вул.Набережна, буд.6А, придбав каністру з легкозаймистою речовиною (бензином), а сірники мав із собою.

12.05.2026 близько 22.00 год., із заздалегідь підготовленим знаряддям вчинення злочину - бензином, прийшов до приміщення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, буд.4а та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою пошкодження чужого майна, усвідомлюючи загально небезпечний характер обраного способу, розливши попередньо придбану легкозаймисту рідину (бензин) на бруківку біля аварійного виходу, за допомогою сірників, підпалив територію в безпосередній близькості до приміщення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, фіксував вказані дії, знімаючи на відео момент загоряння, використовуючи свій мобільний телефон «Oppo», звітуючи перед невстановленою особою, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок зазначених дій було пошкоджено бруківку, що, як наслідок, заподіяло Департаменту соціальної політики Луцької міської ради майнової шкоди на суму 763 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у умисному пошкодженні чудового майна, вчиненого шляхом підпалу, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, суду дав показання, що 12.05.2026 року в месенджері «Телеграм» йому написала ОСОБА_7 , яка працювала логістом та жила в Києві, оскільки тимчасово перебувала в Луцьку, тому попросила показати місто. Приїхавши в центр міста, написав ОСОБА_7 та чекав її, однак за кілька хвилин йому зателефонував незнайомий чоловік, представився представником СБУ та повідомив, що ОСОБА_7 перебуває у розшуку Інтерполу, а тому, з метою її затримання, попросили запитати номер її квартири. Після того, як остання повідомила, що проживає у квартирі номер 7, йому прийшло відео затримання останньої. Через кілька хвилин той же чоловік по телефону наказав йти до Департаменту соціальної політики та подивитись де знаходяться аварійні виходи, оскільки там переховується якийсь агент і його також будуть затримувати, окрім цього, сказав купити бензину, і оскільки грошей у нього не було, йому на картку прийшло зарахування від невідомої ОСОБА_8 у сумі 1 800 грн, за які він придбав бензин. Після купівлі бензину, він зрозумів, чого від нього далі вимагатимуть, тому повідомив тому представнику СБУ, що нічого більше робити не буде, на що він почав погрожувати по телефону вбивством батьків. Він дуже злякався, тому пішов до приміщення Департаменту соціальної політики, де поблизу приміщення, на бруківку, а не на стіни, чи навколо нього (як про це просив той чоловік) вилив куплений бензин та підпалив (каністру та облите місце на бруківці), знявши це на відео власним мобільним телефоном та надіславши його тому чоловіку. Після чого повернувся додому та розповів батькам, на наступний день мав намір звернутись до правоохоронних органів, однак той чоловік по телефону казав, що все погоджено із працівниками поліції та СБУ у Волинській області, при цьому вночі його затримали правоохоронці по місцю його проживання. Збитки Департаменту соціальної політики відшкодовані повністю. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив про те, що вчинив такі дії виключно через чинення на нього психологічного тиску (через побоювання за життя та здоров`я батьків), а не через бажання нашкодити державі чи отримати прибуток, просив суворо його не карати та не позбавляти волі.

Письмовою заявою представника потерпілого ОСОБА_9 стверджується факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, збитки відшкодовані повністю, а тому матеріальних претензій до обвинуваченого не мають.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження письмовими доказами.

Так, з витягу з ЄРДР вбачається, що 12.05.2026 о 22.00 год. невстановлена особа умисно розлила з пластикової каністри легкозаймисту речовину бензин, біля входу до будівлі Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, чим спричинила загоряння.

З протоколу огляду місця події від 12.05.2026 року (із фототаблицями) вбачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення є прилегла ділянка до будівлі Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, що по пр.Волі, 4А у м.Луцьку. Зокрема, на бруківці поруч із Департаментом виявлено червону пластикову каністру, верхні краї якої розплавлені, а в середині - наявна невідома речовина жовтого кольору із характерним запахом бензину.

Актом про пожежу від 12.05.2026 року стверджується факт виникнення пожежі 12.05.2026 о 22.03 год. на відкритій території місць загального користування в межах населеного пункту, що належить Луцькій міській раді (м.Луцьк, пр.Волі, 4а).

З висновку про причини пожежі від 14.05.2026 вбачається, що пожежа виникла 12.05.2026 о 22.03 год., розмір пожежі 1 м2, з осередком на тротуарній плитці, поблизу другого евакуаційного виходу.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні документів та показань обвинуваченого вбачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення є не приміщення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, а прилегла ділянка до будівлі Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (тротуарна плитка поблизу другого евакуаційного виходу), що по пр.Волі, 4А у м.Луцьку

З протоколу огляду інформації від 13.05.2026 року вбачається, що під час огляду інформації, що наявна на мобільному телефоні марки «ОРРО» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 (наданого на підставі його добровільної згоди), зокрема, у мобільному додатку «Телеграм», наявна переписка із дівчиною на ім.»я ОСОБА_10 та переписка з абонентом ОСОБА_11 , у якій зафіксовано фото ніби-то затримання ОСОБА_7 та надані останнім вказівки з приводу вчинення підпалу. При цьому, зміст переписки свідчить про правдивість показань обвинуваченого з приводу обставин та мотивів вчинення даного кримінального правопорушення.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_5 (в присутності захисника та понятих) розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення, такі його показання повністю відображають показання, надані ним в ході судового розгляду.

З висновку експерта №260 за результатами судово-психіатричної експертизи вбачається, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення, як і на даний час, виявлялися та виявляються, ознаки органічного астенічного розладу внаслідок епілепсії в ст.медикаментозної ремісії. Ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлялось та не виявляється. Ступінь змін зі сторони психіки не позбавляла та не позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії/бездіяльність/ і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

Відносячи до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 - щирого каяття, суд виходив із сталої практики Верховного Суду, згідно якої основною формою прояву щирого каяття є повне визнання своєї вини та правдива розповідь про всі відомі обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватись на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Така правова позиція відображена у постанові Верховного суду від 30.10.2018 (справа №559/1037/16к).

Так, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення дав детальні та вичерпні показання, які підтверджені дослідженими письмовими доказами, висловив жаль з приводу своєї поведінки, вжив заходів для виправлення ситуації особисто, шляхом вибачення, висловлення жалю з приводу вчиненого, з обґрунтуванням мотиву фактично вчинених ним дій, добровільно відшкодував завдану ним шкоду, тому у його діях наявне саме «щире каяття».

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 суд виходить із вимог ст.65 КК України та розяснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, згідно яких суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного (вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо), та обставин, що помякшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. ст.50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004.

Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 хоча і вчинив кримінальне правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, однак є не судимий, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання та реєстрації, проживає разом з мамою-інвалідом ІІІ групи (документи додані), фактично залишився єдиним її сином, оскільки старший брат вважається зниклим безвісти під час виконання бойового завдання, що підтверджено довідкою від 27.05.2025, працевлаштований, по місцю роботи характеризується позитивно, є особою молодого віку, хворіє, збитки повністю добровільно відшкодовані, тому суд, з врахуванням також і ступеню суспільної небезпечності вчиненого, мотивів з яких він вчинявся (через побоювання за життя та здоров`я батьків, внаслідок вчиненого щодо нього психологічного тиску, а не через бажання нашкодити інтересам держави або з метою отримання прибутку), призначає покарання в межах санкції ч.2 ст.194 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75, 76 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, знищити, повернути за належністю законному володільцеві та залишити у матеріалах кримінального провадження.

Одночасно, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України слід конфіскувати мобільний телефон марки «ОРРО», з наявним imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_5 , оскільки, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, останній використовував його для виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а отже - вказаний мобільний телефон є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді від 18.05.2026, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 заставу, залишити до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 13.05.2026 (з моменту затримання) по 18.05.2026 (дата внесення застави та звільнення з-під варти) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.194 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави 10 589 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 92 (дев`яносто дві) коп. судових витрат у справі за проведення судових експертиз.

Речові докази:

-каністру червоного кольору із розплавленими верхніми краями та рідину жовтого кольору із різким запахом схожим на бензин, що в каністрі червоного кольору, яку перелито для транспортування до прозорої пластикової пляшки з етикеткою «Соковинка» знищити;

-кепку чорного кольору з наліпкою «Ukraine», штани сірого кольору з маркуванням «Puma», кросівки сірого кольору з маркуванням «SGUU», куртку темного кольору з маркуванням «Puma», пластикову банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_5 ;

- диски із копіями записів з камер системи відеоспостереження, які встановлені на будівлі Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, з будівлі за адресою:м.Луцьк, вул.Набережна, 6а та з системи відеоспостереження «Безпечне місто Луцьк», що на пр.Волі-вул.Паркова м.Луцьк, за 12.05.2026 залишити у матеріалах кримінального провадження.

-мобільний телефон марки «ОРРО» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 конфіскувати в дохід держави, на підставі ч.1 п.4 ст.96-2 КК України.

Арешт, накладений на майно (ухвали слідчого судді від 18.05.2026) скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 заставу, залишити до вступу вироку в законну силу.

Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 13.05.2026 по 18.05.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1