Рішення № 139482106, 03.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3420/26

Провадження № 2/159/2317/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

03 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 159/3420/26,

учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

В червні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який мотивований тим, що 01.06.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту, за умовами якого відповідачу здійснено переказ коштів на його платіжну картку в сумі 5000 грн. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 17 451 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 975 грн заборгованість за процентами, 2 476,32 грн інфляційні витрати.

Позивач набув права вимоги за кредитом на підставі договорів факторингу, укладених 22.02.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс», 21.10.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» і ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та судові витрати у справі: 2 662,40 грн судового збору, 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 23.06.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Ухвалою від 10.08.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не повідомив суд про причини не прибуття, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Він повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України: судова повістка направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, повернута до суду з відміткою про вручення адресату.

З урахуванням наведеного, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що між ТОВ «Лінеруа Україна» та відповідачем ОСОБА_1 01.06.2020 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №793231.

За умовами договору сума кредиту складає 5000,00 грн. (п.1.2.1), строк кредиту - 15 днів (п.1.3), стандартна процента ставка становить 1,90% в день. Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. У п. 4.1. передбачена можливість продовження строку кредиту.

Договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором (наприклад, шляхом введення одноразового коду, висланого на номер мобільного телефону позичальника); аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.

На підтвердження надання відповідачу кредиту позивачем надано повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про здійснення ТОВ «Лінеура Україна» 01.06.2020 о 11.07 переказу коштів на суму 5000 грн на картку № НОМЕР_2 .

Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України (що були чинними на час укладення договорів у цій справі) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У п. 6.1.3. кредитного договору від передбачено право кредитора ТОВ «Лінеура Україна» укладати договори про відступлення права вимоги за цим договором без згоди позичальника.

За умовами договору факторингу від 22.02.2021 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» за грошові кошти набуло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрах боржників, що є додатками до договору. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту від 01.06.2020. ТОВ «Сіроко Фінанс» за умовами договору факторингу від 21.10.2024 відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».

З урахуванням наведеного факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним. Доказів протилежного у справі немає.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача за кредитним договором від 01.06.2020 становить 17 451 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 975 грн заборгованість за процентами, 2 476,32 грн інфляційні витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає доведеними як факт отримання кредиту відповідачем, так і наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн.

На погашення кредиту відповідач платежів не вносив, не ініціював пролонгацію кредиту. Тому, математично правильний розрахунок відсотків за визначений договором строк (15 днів) становить: 5 000,00 грн х 1,90% х 15 днів = 1 425,00 грн.

Отже, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 425 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Позивач також вимагає стягнути 2 476,32 грн інфляційних витрат, які розраховані за період з липня 2020 до лютого 2022 на суму 14 975 грн (тіло 5000 грн + 9 975 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витратити підставі вказаної норми нараховуються лише на суму основного боргу та не нараховуються на проценти за кредитом, оскільки такі є платою за послугу, а не самостійним грошовим зобов`язанням боржника. За усталеною судовою практикою застосування ст. 625 ЦК України для нарахування інфляційних втрат на відсотки можливе виключно для банківських депозитних вкладів і не поширюється на споживчі кредити через кардинальну різницю у правовій природі відносин та суб`єктному складі.

Тому, загальна сума інфляційних втрат за визначений позивачем період (з липня 2020 року по січень 2022 року включно) становить 735,06 грн, які нараховуються виключно на тіло кредиту: 5 000,00 грн х 1,147011 - 5 000,00 грн = 735,06 грн

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 7 160,06 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 425,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за визначений договором строк (15 днів); 735,06 грн інфляційні витрати, нараховані на тіло кредиту за період з липня 2020 року по січень 2022 року включно. У задоволенні решти позовних вимог позивача належить відмовити.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням пропорційності задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 092,35 грн (7 160,06 грн : 17 451,32 грн х 2 662,40 грн).

Щодо розміру витрат на правничу допомогу враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу надавалася професійна правова допомога адвокатом Бачинським О.М. на підставі договору про надання правової допомоги №211090020 від 29.05.2026.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги приєднано розрахунок суми судових витрат та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2026 на суму 7 000 гривень, за змістом яких у вартість послуг включено підготовку позовної заяви, підготовку процесуальних заяв, усні консультації.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, складність справи не виправдовують заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Дослідивши зміст виконаних робіт, оцінивши пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, беручи до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню до 3000 грн.

Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 274-278 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором від 01.06.2020 № 793231 в розмірі 7 160 (сім тисяч сто шістдесят) грн 06 коп, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 425,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 735,06 грн інфляційні витрати.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 1 092 (одна тисяча дев`яносто дві) грн 35 коп судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», ЄДРПОУ 42655697, адреса місце знаходження: місто Львів, вул. Степана Бандери, будинок 87, офіс 54.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 03.09.2026.

Головуючий: І. В. ОКОСТЕНЬ