Ухвала суду № 139481879, 31.08.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3120/26

Номер провадження: 4-с/511/21/26

31.08.2026 Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Теренчук Ж.

секретарі судового засідання Ніколас С.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги.

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, яку мотивувала тим, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 80758400 по примусовому виконанню виконавчого листа №511/4172/25, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 02.04.2026 року на підставі рішення суду по цивільній справі №511/4172/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на належні їй кошти, що знаходяться та надходять на її поточний рахунок в АТ «СЕНС БАНК»: IBAN НОМЕР_1 , до якого оформлена платіжна картка № НОМЕР_2 . Також арешт поширено на пов`язаний із зазначеним рахунком додатковий рахунок «Дохідний сейф»: IBAN НОМЕР_3 .

29.04.2026 року приватним виконавцем Шуляченком М.Б. було винесено постанову про звернення стягнення на її заробітну плату та направлено її по місцю роботи в ТОВ «РУШ». Після отримання зазначеної постанови роботодавець розпочав здійснювати відрахування із її заробітної плати у межах виконавчого провадження № 80758400 . Таким чином, одночасно відбувається стягнення з її заробітної плати по місцю роботи, а також із банківського рахунку із залишку заробітної плати.

У зв`язку зі збереженням арешту та встановленим лімітом видаткових операцій вона фактично не має можливості отримувати на зазначений рахунок та вільно користуватися всією сумою заробітної плати, яка залишається після здійснення роботодавцем установлених законом відрахувань.

16.07.2026 року нею було подано приватному виконавцю заяву про зняття арешту з коштів, що надходять на рахунок в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата.

28.07.2026 року приватним виконавцем Шуляченком М.Б. листом їй відмовлено в знятті арешту з рахунків, так як банківською установою не підтверджено спеціальний режим використання рахунку, на який накладено арешт.

Після отримання відмови нею було отримано додаткові документи АТ «СЕНС БАНК», а саме довідку АТ «СЕНС БАНК» від 31.07.2026 року № 33153-33.4, якою підтверджено, що рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий, у тому числі, для зарахування заробітної плати від ТОВ «РУШ, а також банківську виписку за період з 01.11.2025 року по 06.08.2026 року, яка підтверджує систематичне надходження коштів із призначенням «Зарахування заробітної плати» протягом з листопада 2025 року по липень 2026 року. Тому вона повторно звернулася до приватного виконавця 06.08.2026 року із заявою про зняття арешту. Між тим знову отримала відмову.

Вважає, що рішення приватного виконавця, оформлене відповіддю від 28.07.2026 року № 95631, неправомірним у частині відмови у знятті арешту з коштів, що становлять заробітну плату після здійснення з неї встановлених законом відрахувань. Поданими нею доказами підтверджується, що рахунок систематично використовується для отримання заробітної плати; банк прямо підтверджує зарахування заробітної плати від ТОВ «РУШ»; із заробітної плати також одночасно здійснюються відрахування роботодавцем на виконання постанови приватного виконавця із заробтної плати по місцю роботи. Тому просила скаргу задовольнити та :

-скасувати рішення приватного виконавця Шуляченка Миколи Борисовича, оформлене відповіддю від 28.07.2026 року № 95631, у частині відмови у знятті арешту з коштів, що надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата після здійснення з неї роботодавцем установлених законом відрахувань;

-визнати неправомірною відмову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у знятті арешту з коштів, що становлять залишок моєї заробітної плати після здійснення роботодавцем установлених законом відрахувань;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколу Борисовича усунути порушення мого права шляхом зняття арешту з коштів, що надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата після здійснення з неї роботодавцем установлених законом відрахувань у виконавчому провадженні № 80758400 та після винесення відповідної постанови невідкладно направити її до АТ «СЕНС БАНК» для фактичного усунення обмежень щодо відповідних коштів

Процесуальні документи.

27.08.2026 року від приватного виконавця Шуляченка Миколи Борисовича надійшов відзив на скаргу, в якому він заперечував проти задоволення скарги .

Свою позицію обгрунтовував тим, що він правомірно наклав арешт на банківські рахунки ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №80758400. Підстав для зняття арешту після його накладення також ним не встановлено. Він відмовив ОСОБА_1 в знятті арешту з банківського рахунку , так як спірний банківський рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, банк виконав винесену ним постанову про накладення арешту.

31.08.2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_1 , в яких вона просила задовольнити скуаргу.

Позиції сторін у суді.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд скарги не прибула, надала суду заяву про скарги розгляд без її участі, просила скаргу задовольнити. (а.с.69)

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» також на виклики суду не прибули, заперечень по скарзі не надали.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович надав суду заяву про розгляд скарги без його участі, просив в задоволенні скарги відмовити.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 15.04.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком Миколою Борисовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80758400 щодо примусового виокнання виконавчого листа № 511/4172/25, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 02.04.2026 про стягнення з ОСОБА_1 . на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором.

15.04.2026 року постановою приватного виконавця Шуляченка М.Б. було накладено арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_1 , в тому числі на кошти, що знаходяться та надходять на її поточний рахунок в АТ «СЕНС БАНК»: IBAN НОМЕР_1 , до якого оформлена платіжна картка № НОМЕР_2 ., а також додатковий рахунок «Дохідний сейф»: IBAN НОМЕР_3 .

29.04.2026 року приватним виконавцем Шуляченком М.Б. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 та направлено її по місцю роботи в ТОВ «РУШ».

16.07.2026 року ОСОБА_1 подала приватному виконавцю заяву про зняття арешту з коштів, що надходять на рахунок в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата.

28.07.2026 року приватним виконавцем Шуляченком М.Б. на її електронну адресу було направлено письмову відповідь № 95631, якою у задоволенні заяви про зняття арешту було відмовлено.

В свою чергу заявником в підтврдження наявності підстав для зняття арешту з рахунку в АТ «СЕНС БАНК»: IBAN НОМЕР_1 до матеріалів справи додано наступні довідки:

1)довідку АТ «СЕНС БАНК» від 31.07.2026 року № 33153-33.4, відповідно до якої зазанчено, що рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий, у тому числі, для зарахування заробітної плати від ТОВ «РУШ». У цій же довідці зазначено, що до вказаного поточного рахунку відкрито рахунок «Дохідний сейф» IBAN НОМЕР_3 , який є додатковим рахунком до поточного;

2)банківська виписку за період з 01.11.2025 року по 06.08.2026 року підтверджує систематичне надходження коштів із призначенням «Зарахування заробітної плати». Зокрема, банківська виписка містить регулярні зарплатні надходження протягом листопада та грудня 2025 року та січня липня 2026 року.

Нормативно - правове обгрунтування та висновки суду.

Згідно з частиною 1статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені якЗаконом№ 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня2012 року.

Відповідно до положень ч.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Щодо порядку накладення та зняття арешту з майна.

Порядок накладення арешту на майно регулюється Розділом VII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ст.56 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).

Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Щодо звернення стягнення на заробітну плату.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату регулюється Розділом IX "Звернення стягнення на заробтну плату , пенсію, стипендію та інші доходи боржнрика" Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про виконавче провадження" підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Відповідно до висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємстввами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Мотиви суду .

Суд, давши оцінку обгрунтованості заявленої скарги, доводів приватного виконавця, викладених у відзиві , прийшов до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Так судом встановлено під час розгляду справи , що приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович після відкриття виконавчого провадження № 80758400 щодо примусового виконання виконавчого листа №511/4172/25, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 02.04.2026 року, діючи в межах наданих йому повноважень з метою примусового виконання рішення суду виніс постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 , в тому числі на всі банківські рахунки боржника ОСОБА_1 .

Як встановлено у даній справі АТ «СЕНС БАНК» виконав постанову приватного виконавця Шуляченка М.Б. від 15.04..2026 року та наклав арешт на належні ОСОБА_2 кошти на рахунках IBAN НОМЕР_1 , до якого оформлена платіжна картка № НОМЕР_2 ., а також додатковий рахунок «Дохідний сейф»: IBAN НОМЕР_3 ..

Від Банку на адресу приватного виконавця відповідних повідомлень про спеціальний режим цих рахунків тa про цільове призначення коштів на рахункуне надходило, банк постанову державного виконавця без виконання не повертав.

Суд вважає, що під час винесення постанови про накладення арештів на кошти на банківських рахунках заявниці приватний виконавець діяв у межах своїх повноважень, оскільки не мав інформації, що відповідні рахунки , відкриті на ім`я ОСОБА_1 призначені для отримання заробітної плати.

Така позиція суду у даному питанні узгоджується з позицією ВП ВС , яка у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) зробила висновок про те, що «судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»».

В свою чергу, зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Згідно висновку ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року «у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).»

Як встановлено судом в ході розгляду справи арештовані кошти на рахунку в АТ «СЕНС БАНК» IBAN НОМЕР_1 є зарплатним, хоч самі рахунки є поточними рахунки, на які можуть надходити і інші кошти.

Відповідно до вищенаведених норм законодавсвта виконавець , не маючи повідомлення банку , може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Так відповідно до висновку , ви кладеного у постанові ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року (п.70-73) « для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.»

Суд вважає, що ОСОБА_1 , звернувшись до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунку, надала необхідні підтверджуючі документи довідку банку та виписку з рахунку , якими підтвердила природу коштів, що знаходяться на рахункув АТ «СЕНС БАНК» IBAN НОМЕР_1 і що це її заробітна плата.

Крім цього судом встановлено, що дійсно з 29.04.2026 року по місцю її роботи в ТОВ «РУШ» виконувалась постанова приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в порядку ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови ВП ВС у справі №756/8815/20 від 20.04.2022 року «встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.»

Також суд вважає, що вимога про зобов`язання виконавця зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 є належними способо захисту. (постанова ВС від 03.07.2024 року у справі №753/9629/23).

Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю.

У статті 10 Конвенції про захист заробітної плати, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року зазначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Тому суд вважає, вимоги скарги щодо визнанння незаконної відмови приватного виконавця зняти арешт зі спірного рахунку та зобов"язання знати арешт з рахунку в АТ «СЕНС БАНК» IBAN НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає, що заявлена ОСОБА_1 вимога скасувати відмову приватного виконавця у знятті арешту з коштів на банківському рахунку, викладену у листі приватного виконавця Шуляченка М.Б. від 28.07.2026 року, направленому на адресу скаржниці, задоволенню не підлягає, так як суд може скасувати процесуальні рішення виконавця по вионавчому провадженні, винесені у виді постанов.

Крім цього, порядок зняття арешту з майна, в тому числі з коштів на банківських рахунках, регулюється Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстав зобов"язувати виконавця направляти документи до банку, як про це просить заявник, у суду не має. Тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 81, 89, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездільність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича по виконавчому провадженню № 80758400 у знятті арешту з коштів, що надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата після здійснення з неї роботодавцем установлених законом відрахувань.

Зобов"язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколу Борисовича вжити заходів щодо зняття арешту з коштів, що надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 в АТ «СЕНС БАНК» як заробітна плата після здійснення з неї роботодавцем установлених законом відрахувань у виконавчому провадженні № 80758400.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею - 04.08.2026 року.

Суддя Теренчук Ж. В