Рішення № 139481697, 31.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

31.08.26

Справа 947/3709/25

2/521/2045/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси

у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) №19.04.2024-100000914.Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн, строком на 112 днів.Дата повернення кредиту 08.08.2024.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного період строку на який надається кредит. Комісія- 10 % від суми кредиту та дорівнює 700 грн. Неустойка 70,00 грн нараховується на кожен день невиконання неналежного виконання кожного окремого зобов`язання не залежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у розмірі 18114,24 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6466,48 грн, заборгованість за процентами - 8147,76грн, неустойка 3500,00 грн. Разом з тим, відповідачем у справі були здійснені заходи спрямовані на визнання наявності боргу, проведена часткова оплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4173,52 від 16.05.2024 року.

Ухвалою судді від 16.10.2025 року у справі відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що із заявленими позовними вимогами не погоджується. Вказував що матеріали справи не місять доказів на підтвердження зарахування коштів на рахунок відповідача. Крім того, посилаючись на позиції ВП ВС у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17, вказував що банк неповноважний стягувати з позивальника плату ( комісію) за управління кредитом.

11.11.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначив, що кредитний договір укладено в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною відповідача було використано фінансовий номер 0638773048 для підписання кредитного договору, що не заперечується відповідачем. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією від 19.04.2024 року, яка наявна в матеріалах справи, і є первинним документом в розумінні ЗУ «Про платіжні послуги».

Відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного розрахунку. Крім того, відповідач провів часткову оплату по вищевказаному кредитному договору на суму 4173,52 грн ( 2490+533,52+700), ця обставина на думку представника позивача свідчить про визнання боргу відповідачем.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року цивільну справу № 947/37094/25 направлено за територіальною підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року цивільну справу прийнято до провадження с. Роїк Д.Я.розгляд справи вирішено проводити в спрощеному порядку без виклику сторін.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 31.08.2026 року.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

19.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, заявки від 19.04.2024 року, було укладено кредитний договір №19.04.2024-100000914, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е396».

Ідентифікація клієнта проведена з використанням інформації, отриманої з Системи BankID НБУ. Абонент-ідентифікатор - банк АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (пункт 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).

Сума кредиту 7000,00 грн. Строк на який надається кредит 112 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 08.08.2024 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: НОМЕР_3 .

Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,5 % за один день.Комісія пов`язана з наданням кредиту 10% від суми кредиту та дорівнює 700,00 грн.

Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Розрахунок денної процентної ставки виконаний у п. 6 Заявки та становить 1,24% =(9694,07/7000)*112*100%.

Перерахування коштів у сумі 7000,00 грн підтверджено квитанцією від 04.19.2024 року про перерахування коштів за допомогою системи LiqPay, ідентифікатор еквайра АТ КБ «Приватбанк», а також копією Договору про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Споживчий центр».

Відповідно до довідки, наданої ТОВ СМ Універсал від 11.11.2025 вих. № 1111/25-13, на номер абонента НОМЕР_1 17.02.2025 о 12:24:29 було доставлено смс повідомлення з текстом « код підтвердження Е692 для Договору.»

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір №19.04.2024-100000914 від 19.04.2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 7000,00 грн строком на 112 дні, а він, в свою чергу, зобов`язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування кредитом.

19.04.2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджено квитанцією про перерахунок коштів, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Відповідно до п. 10 ч. 1. Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі. Згідно статті 37 вищезазначеного закону еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства. Таким чином, Кредитодавцем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, чим позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Еквайр зобов`язаний надати держателю платіжної картки (платнику) квитанцію платіжного терміналу (пункти 156, 160 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року №164.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Заявлений позивачем розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №19.04.2024-100000914 від 19.04.2024 року 18114,24 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6466,48 грн, заборгованість за процентами - 8147,76 грн , неустойка 3500,00 обґрунтований відповідним розрахунком станом на 30.09.2025 року.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині нарахування неустойки у розмірі 3500,00 грн з огляду на наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Тобто, неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, а тому у даному випадку, боржник звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Споживчий центр» відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту - 6466,48 грн., процентів - 8147,76 грн., у загальній сумі 14614, 24 грн., у іншій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1954,34 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором у розмірі 14614 ( чотирнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 24 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1954,34 копійок.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Я. Роїк