Рішення № 139480948, 27.08.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1837/26

Провадження №2/713/1082/26

РІШЕННЯ

іменем України

27.08.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в с кладі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Паучек Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України, в інтересах якого діє Бурець Катерина Василівна, до ОСОБА_1 , де третьою особою є ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, в інтересах якого діє Бурець К.В., звернувся через електронний суд з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу до відповідача ОСОБА_1 , де третьою особою є ОСОБА_2 .

Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 85200,00 грн. та сплачений судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтували наступним.

23.02.2024 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_1 (далі Відповідач), керуючи транспортним засобом «MAZDA» державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП пішоходу було завдано тілесних ушкоджень. Стосовно вищевказаної події було розпочато кримінальне провадження № 12024262150000099. Відповідач обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Проте Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24.10.2024 у справі № 723/2293/24 кримінальне провадження щодо Відповідача було закрите у зв`язку з примиренням з потерпілим Таким чином, шкода Потерпілому була завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки «MAZDA» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував Відповідач. На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, то він як особа, що заподіяла потерпілому тілесні ушкодження, які спричинили смерть останнього, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу потерпілому всю завдану шкоду.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Одночасно з поданим позовом просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги задовольнити.

12.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначила, що на виконання вимог Закону України № 961-IV, МТСБУ була здійснена регламентна виплата на користь потерпілої сторони у розмірі 85200,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. При цьому ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого особа, яка відшкодувала особи шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, після здійснення регламентної виплати у МТСБУ виникло самостійне право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди та за відсутність обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Щодо посилання ОСОБА_1 на добровільне відшкодування 180000,00 грн. на рахунок потерпілої особи, МТСБУ не заперечує даної обставини. Однак сам факт здійснення ОСОБА_1 зазначеної виплати не свідчить про припинення права МТСБУ на регресну вимогу. ОСОБА_1 помилково ототожнює два різні правовідносини: відшкодування шкоди безпосередньо потерпілій особі та виконання МТСБУ перед потерпілою особою свого передбаченого законом обов`язку щодо здійснення регламентної виплати. Окрім того Відповідач посилається на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24.10.2024 року, якою кримінальне провадження було закрито у зв`язку з примиренням із потерпілою. Однак зазначена ухвала не встановлює припинення будь-яких майнових прав МТСБУ та не містить висновку про відсутність у МТСБУ права на регресну вимогу. ОСОБА_1 не надає доказів того, що 180000,00 грн були сплачені ним саме в рахунок страхового відшкодування, яке в подальшому було відшкодовано МТСБУ, того, що потерпіла особа отримала від МТСБУ саме ту саму компенсацію, яка вже була отримана від ОСОБА_1 та того, що регламентна виплата МТСБУ була здійснена з порушенням встановленого законом порядку. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 будує свою позицію, що потерпіла особа отримала подвійне відшкодування, але не надає жодних належних та достатніх доказів такої обставини, а отже всі заперечення це проста незгода з позовною заявою. Щодо витребування у МТСБУ матеріалів регламентної справи, заяву потерпілої, документи, подані потерпілою, рішення про здійснення регламентної виплати, розрахунок страхового відшкодування та платіжні документи, вважає зазначене клопотання необґрунтованим, так як більшість із зазначених документів вже були долучені позивачем до позовної заяви.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи скерував через електронний суд відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. 23 лютого 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за його участі. За результатами розгляду кримінального провадження ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2024 року його було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілою ОСОБА_2 . Підставою для такого рішення стало добровільне повне відшкодування ним шкоди потерпілій. 02 жовтня 2024 року потерпіла власноруч написала розписку, відповідно до якої підтвердила отримання від нього 180000,00 грн. як компенсації шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, зазначила, що примирилась та претензій не має. Зазначена розписка була врахована судом під час закриття кримінального провадження. Таким чином, на момент завершення кримінального провадження всі питання щодо відшкодування шкоди між ним та потерпілою були остаточно врегульовані. На момент добровільної виплати потерпілій 180000,00 грн. йому не було відомо про існування будь-яких вимог або виплат з боку Моторного (транспортного) страхового бюро України. Під час примирення потерпіла не повідомляла, що зверталася до МТСБУ або має намір звернутися із заявою про регламентну виплату. Так само під час розгляду кримінальної справи питання про виплати МТСБУ не порушувалося. Лише після отримання позовної заяви стало відомо, що після врегулювання спору між ним та потерпілою, МТСБУ, здійснило певну регламентну виплату та звернулося до суду з регресною вимогою. Позивачем не надано доказів того, що під час визначення розміру регламентної виплати були враховані вже відшкодовані ним кошти. Відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди має компенсаційний характер. Особа не може отримати подвійне відшкодування однієї й тієї самої шкоди. З огляду на те, що потерпіла вже отримала від нього 180000,00 грн, суду необхідно перевірити: коли саме було здійснено регламентну виплату МТСБУ; який саме розмір шкоди був визначений; чи було враховано добровільне відшкодування; чи повідомляла потерпіла про вже отримані кошти; чи не відбулося подвійного відшкодування однієї й тієї самої шкоди. Без дослідження зазначених обставин зробити висновок про наявність у позивача права регресної вимоги є неможливим. Просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2024 року звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою.

З ухвали вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 , 23 лютого 2024 року близько 18 годин 30 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mazda-З», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в темну пору доби, по автодорозі Р-62 сполученням «Криворівня -Усть -Путила-Старі-Кути-Вижниця-Сторожинець- Чернівці» в межах населеного пункту с. Стара Жадова по вул. Головній Чернівецького району Чернівецької області, яка не освітлювалась вуличним електроосвітленням, зі сторони с. Берегомет в напрямку м. Чернівці на швидкості не менше 70.3 км/год., що перевищує допустиму швидкість в населеному пункті. Наближаючись до будинку №17-Д по вул. Головній в с. Стара Жадова Чернівецького району Чернівецької області вказаної дороги, водій ОСОБА_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у,своїх діях, при виборі швидкості руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався в межах нерегульованого пішохідного переходу, з ліва на право по напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до висновку судово- медичної експертизи №235 від 01.04.2024, спричинено садна в проекції грудного і поперекового відділів хребта, закритий перелом крижової кістки справа, закритий перелом верхньої та нижньої гілок правої лонної кістки, закритий перелом правого поперекового відростку 5-го поперекового хребця, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я. Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.4, який безпосередньо перебуває у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 18.1, 12.2, які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія: п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що підтверджується копією ухвали.

22.01.2025 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, зазначила, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mazda-З», реєстраційний номер НОМЕР_2 не була застрахована та надала копії наступних документів: копії квитанцій та чеків на придбані медичні засоби та діагностування; ухвалу суду від 24.10.2024 року; копію довідки з реквізитами; копію паспорту і коду; копію висновку експерта №235мд; копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого; копії листків тимчасової непрацездатності; копії перевірки чинності полісу внутрішнього страхування; копію токсикологічної експертизи водія; копію посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія довідки до акту огляду МСЕК 12 ААЛ №151236 від 16.10.2024 року, що підтверджується копією заяви.

Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » вбачається, що відповідно до статті 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 №1961-IV, проймаючи до уваги довідку №1 від 02.10.2025 року про розмір відшкодування шкоди та документи надані по справі МТСБУ, номер справи: 114184 вирішено сплатити на рахунок ОСОБА_2 суму в розмірі 85200,00 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

З довідки №1 від 02.10.2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих вбачається, що сума відшкодування ОСОБА_2 становить 85200,00 грн. Винуватець ОСОБА_1 . Тип винуватця: незастраховані транспорті засоби.

З платіжної інструкції №31067 від 06.10.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 на рахунок перераховано виплату по справі №114184, згідно наказу №3.1/29474 від 03.10.2025 року т.з., пішохід у сумі 85200,00 грн.

З копії перевірки чинності полісу внутрішнього страхування вбачається, що поліс на ТЗ № НОМЕР_2 на 23.02.2024 року не знайдено.

Відповідач заперечуючи щодо задоволення позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 відшкодував завдану шкоду та сплатив в рахунок відшкодування 180000,00 грн. На підтвердження надав копію розписки ОСОБА_2 від 01.10.2024 року на суму 180000,00 грн. Претензій до ОСОБА_1 немає.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

На підставіст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом, відповідальність за заподіяну шкоду несе особа, яка її завдала. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Правила регулювання деліктних зобов`язань (зобов`язання із завдання шкоди) допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала її, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників, наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість особи з вини якої заподіяно шкоду, у передбаченому Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (станом на час виникнення страхового випадку) страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, якщо настав страховий випадок.

Згідно п. «ґ)» п. 38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (станом на час виникнення страхового випадку) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до пп. а) п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (станом на час виникнення страхового випадку), відшкодовує шкоду заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно правову відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

В силу ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що МТСБУ відшкодувало шкоду, яка була спричинена дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини ОСОБА_1 , що підтверджується наданими позивачем доказами, і, відповідно, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу), суд прийшов до висновку, що позовні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що ним на користь потерпілої ОСОБА_2 було добровільно сплачено 180000,00 грн. у рахунок відшкодування завданої шкоди, у зв`язку з чим, на його думку, стягнення з нього регресної суми в розмірі 85200,00 грн є необґрунтованим, судом враховано, що відповідачем ОСОБА_1 було відшкодовано потерпілій особі завдану матеріальну шкоду внаслідок кримінального правопорушення в сумі 180000,00 грн.

Разом із тим, сам факт добровільного відшкодування відповідачем шкоди потерпілій особі не свідчить про припинення обов`язку відповідача перед МТСБУ щодо відшкодування понесених останнім витрат у порядку регресу. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що сплачена ним потерпілій сума 180000,00 грн включає саме ту суму, яку в подальшому було виплачено МТСБУ в порядку регламентної виплати, або що здійснення ним зазначеної виплати відповідно до закону звільняє його від обов`язку відшкодувати МТСБУ понесені витрати.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та з врахуванням коефіціенту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі позову через електронний суд, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача МТСБУ сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 11, 16, 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 77, 81, 82 ч.4, 258-265, 275-279, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 85200,00 (Вісімдесят п`ять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (Сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, Код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Іван КИБИЧ