Постанова № 139480707, 04.09.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/17/26

Провадження № 3/630/34/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Сухоруков І.М., розглянув матеріали що надійшли з відділення поліції №2 ХРУП №1 в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25.12.2025 приблизно о 10.42 год. ОСОБА_1 на вул. Державній, буд. 5 в м. Люботині Харківського району Харківської області керував автомобілем ВАЗ 21102, державний номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) і на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі.

У діях водія є порушення п.п. 2.5 ПДР України. Відповідальність за дане діяння передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що 25.12.2025 повіз онуків та ще двох дітей на свято на автобус до 1-ї школи. Потім повернуся додому, узяв пластикову пляшку з бензином, щоб заправитися, пристебнувся, та поїхав зустрічати дітей з автобуса. По дорозі він побачив автомобіль з мигалками, зупинився на провулку Гребельному біля містка, та відстебнув пасок безпеки. До нього підійшов інспектор, та сказав йому, що у нього побитий бампер, та взяв у нього документи на перевірку. Інспектор зазначив йому, що від нього є запах алкоголю. Потім інспектор поліції попросив його проїхати до мийки, неподалік. Він виконав таку вимогу та під`їхав на майданчик біля мийки у кінці вулиці Челюскіна, де зупинився. Поліція для його зупинки в другий раз сигналу не подавала. До нього знов підійшов інспектор, вказав, що від нього запах алкоголю, на що він повідомив, що взагалі не вживає алкоголь. Його попросили відкрити багажник, де була пляшка з-під бензину. На вимогу інспектора пройти огляд на стан сп`яніння, він не погодився, оскільки було дуже холодно і він поспішав забрати дітей з автобуса. Від подальшого керування автомобілем поліція його не відсторонювала та йому дозволили поїхати за дітьми. Алкоголь він не вживає та не вживав у той день і від нього не могло бути запаху алкоголю. Розмова з поліцейськими його налякала, бо він не порушував закон, а вони його звинуватили у перебуванні в стані сп`яніння. Окрім того, він нервував, що не встигає забрати дітей, які будуть чекати його на холоді.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Дем`яненко О.О. подала письмову заяву про закриття провадження за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник наполягала на відсутності доказів вини ОСОБА_1 та зазначила, що поліцейські склали протокол за ст.130 КУпАП з метою досягнення показників, фактично спровокувавши ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду. Так, поліцейські приховали факт, що вони вже зупинили ОСОБА_1 і попросили його під`їхать до майданчика на мийці, щоб штучно та «показово» засняти факт його зупинки та начебто порушення правил користування паском безпеки. Поліцейський навмисно не роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження ним медичного огляду, буде покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Також. Поліцейський скористався тим, що ОСОБА_1 поспішав забрати онуків з автобуса, що призвело до його відмови від проходження, щоб скоріше поїхати. Поліцейські не відсторонювали його від керування.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Пункт 2.5 ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, серед іншого у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 550166 від 25.12.2025р.,

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, де зафіксовано виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота, а також вказано що огляд не проводився, відмова,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано, що огляд не проводився, відмова,

- відеозаписом подій на DVD- диску, на якому зафіксована відмова водія від проходження медичного огляду;

- копією постанови серії ЕНА № 6408738 від 25.12.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки.

Суд звертає увагу на те, що поліцейськими при складанні направлення та протоколу про адміністративне правопорушення було зазначено у якості ознак алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння очей. Разом із цим, з відеозапису не можна встановити, чи дійсно було наявним у ОСОБА_1 тремтіння пальців рук. Нормативно-правові акти не передбачають такої ознаки сп`яніння, як почервоніння очей.

Підтвердити доказами позицію сторони захисту про «штучне» повторне зупинення поліцейськими водія ОСОБА_1 для «штучної» фіксації правопорушення не є можливим, так як , згідно до відповіді органу поліції від 31.08.2026, повний відеозапис з відео реєстраторів та нагрудних камер екіпажу поліції за 25.12.2025 року не зберігся у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання таких матеріалів.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, судом не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

Як вбачається з адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 268, 283, 284, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA168999980313020149000020001, Банк одержувача Казначейство України, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення їй постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Попередити ОСОБА_1 , що керування транспортними засобами протягом строку позбавлення права керування транспортними засобами може бути підставою притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання постанови суду, що передбачено ч. 1 ст. 382 КК України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя: І.М. Сухоруков