Рішення № 139480060, 03.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/761/26

Провадження № 2/346/1456/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П,

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2025 року між позивачем як кредитодавцем та відповідачем як позичальником за допомогою веб-сайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1492-5904 (далі - договір). Позивач зазначає, що перед укладенням договору відповідач був ознайомленим з його умовами, Правилами надання кредиту, паспортом споживчого кредиту та іншими документами, розміщеними на офіційному веб-сайті позивача, після чого відповідач підписав цей договір шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредитні кошти в сумі 5 600 грн.

09.01.2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору про надання позичальнику в кредит додаткових коштів в сумі 600 грн.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем.

Однак, відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Станом на 19.01.2026 року за розрахунком позивача загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 30 123, 80 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 6 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19 983, 80 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 3 100 грн.; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 930 грн.

Тому сторона позивача просить стягнути з позичальника вказаний загальний розмір заборгованості за даним кредитним договором та судові витрати, понесені на сплату судового збору, в розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.03.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву , в якому зазначив , що позовні вимоги визнає частково, а саме лише в межах заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 200 грн. Здійснення стороною позивача інших нарахувань відповідач вважає не пропорційними розміру тіла кредиту та нараховані з порушенням ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», яка передбачає, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Крім того , у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності передбаченої ст.625 КК України, а також сплати неустойки. Щодо вимоги про стягнення розміру комісії, то відповідач вважає цю вимогу також безпідставною через ненадання позивачем доказів наявності переліку додаткових та супутніх наданих ним послуг.

Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.01.2025 року між позивачем як кредитодавцем та відповідачем як позичальником за допомогою веб-сайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1492-5904 (а.с.12-31).

09.01.2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору про надання позичальнику в кредит додаткових коштів в сумі 600 грн. В п.2.11 цієї угоди сторони передбачили, що строк кредитування становить 365 днів з дня укладення цієї угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування становить 371 день. В п. 3 даної угоди сторони вказали, що на час її укладення денна процентна ставка становить 0.929 (а.с.35-37).

Зі змісту вказаних договору, додаткової угоди, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту CreditKasa»,Таблиці обчислення загальної вартості споживчого кредиту (додаток № 2 до кредитного договору) вбачається, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, порядком укладення електронного договору, розміром кредиту, процентною ставкою та іншими істотними умовами договору (а.с.23-32).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредитні кошти у сумі 5 600 грн.

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розмір кредиту - 5 600 грн; дата надання/видачі кредиту - 03.01.2025 р.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п. 4.6 договору).

Згідно з пунктом 4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом; тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступними ставками: стандартна процентна ставка становить 1.00 % за кожен день користування кредитом; знижена або пільгова ставка - 0.75 % яка діє з 181 дня строку надання кредиту до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення кредиту залежно від того яка із цих дат настане раніше).

Згідно п. 4.13 договору строк кредитування 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 02.01.2026 р.

Факт перерахування позивачем кредитних коштів в загальній сумі 6 200 грн. відповідачу підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.39).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 19.01.2026 року за розрахунком позивача загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 30 123, 80 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 6 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19 983, 80 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 3 100 грн.; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 930 грн. (а.с.40-44).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно зі статтями 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач у поданому відзиві на позовну заяву визнає факт отримання ним кредитних коштів в загальному розмірі 6 200 грн.

Водночас, відповідач свої обов`язки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав.

Судом встановлено, що після отримання кредитних коштів відповідач не скористався правом на відмову від договору. Такі дії свідчать про визнання ним факту укладення кредитного договору та існування договірних правовідносин між сторонами.

Судом також встановлено, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, та взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином не виконав таких зобов`язань, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.

При перевірці правильності здійснених позивачем розрахунків, апеляційний суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 року - не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 року - не більше 1 %.

Розглядуваний договір про відкриття кредитної лінії укладено 03.01.2025 року, тобто після набрання чинності пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення вказаної норми застосовується до даного кредитного договору.

Отже, з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися наступним чином:

- з 03.01.2025 року по 08.01.2025 року включно (5 600 грн. х 1,0% (процентна ставка) х 6 днів) - 336 грн.;

- з 09.01.2025 року по 07.07.2025 року включно (6 200 грн. х 1,0 % (процентна ставка) х 180 днів) - 11 1600 грн.;

-з 08.07.2025 року по 08.01.2026 року включно (6 200 грн. х 0.74 % (процентна ставка, яка вказана у розрахунку заборгованості ) х 185 днів) - 8 487, 80 грн.

Отже, загалом розмір процентів складає 19 983, 80 грн., який позивач і просить стягнути з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 3 100 грн. як простроченої заборгованості за відсотками, нарахованими в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію.

Так, у п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення.

Темпоральні межі мораторію: дія мораторію розпочинається з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану) та триває протягом періоду дії воєнного стану плюс 30 днів після його припинення або скасування.

Закон №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що вніс зміни до норм ЦК України, виключив можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року для кредитних і позикових відноси

Отже, вимога про стягнення 3 100 грн. заборгованості по річних процентах (ч.2 ст.625 ЦК України) не підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача 930 грн. комісії підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 840 грн., оскільки саме такий розмір передбачено в п.1 зазначеної додаткової угоди до кредитного договору, і такий розмір комісійної винагороди є економічно обґрунтованим та співмірним з розміром наданого кредиту. При цьому стороною позивача не вказано на якій підставі розмір комісії збільшено у вище вказаному розрахунку заборгованості до 930 грн.

Відповідно до п.6.9. договору позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця.

Проте, відповідач як споживач не відмовився в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів і продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами та розмір комісії сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає.

А тому вище вказані заперечення відповідача, висловлені у відзиві на позовну заяву, суд вважає безпідставними.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в загальному розмірі 27 023, 80 грн. (6200 + 19 983, 80 +840)

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками судового розгляду позовні вимоги задоволені частково, відповідно, є підстави для зміни проведеного судом першої інстанції розподілу судових витрат, які поніс позивач, та розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги.

За подання позовної заяви позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору (що є мінімальною ставкою за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру через підсистему «Електронний суд»), а тому ці судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача внаслідок часткового задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1492-5904 від 03.01.2025 року та додатковою угодою до цього договору від 09.01.2025 року в загальному розмірі 27 023 (двадцять сім тисяч двадцять три) гривні 80 копійок, визначену станом на 19.01.2026 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ) судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: Калинюк О. П.