Рішення № 139480054, 03.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2624/26

Провадження № 2/346/2554/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

у с т а н о в и в:

22.05.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20.04.2016р. Спільну доньку було залишено проживати з позивачем. На даний час донька ОСОБА_3 досягнула повноліття та навчається у Карпатському університеті на економічному факультеті. Термін навчання до 30.06.2029р. В зв?язку з навчанням донька потребує матеріальної допомоги від своїх батьків. Відповідач на даний час проходить військову службу, отримує грошове забезпечення та має матеріальну змогу надавати кошти на утримання своєї дитини на період її навчання. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання їхньої повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, щомісячно до закінчення навчання.

Ухвалою від 08.06.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу роз`яснено його право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання двічі не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_4 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого позивач у позовній заяві не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2016 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.03.2000р. виконавчим комітетом Голосківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 4 розірвано. Малолітніх дітей сторін: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір?ю ОСОБА_1 .

Згідно відомостей, отриманих судом з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Статтею 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, право на утримання після повноліття дитини виникає за умови продовження нею навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання, тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Зі змісту довідки №06-12/09-13/5231к від 30.03.2026р., виданої в.о. декана економічного факультету Карпатського національного університету Василя Стефаника вбачається, що ОСОБА_4 навчається на економічному факультеті Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на освітньому рівні «Бакалавр» на 1-му році навчання за спеціальністю D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» на денній контрактній формі здобуття освіти. Передбачуваний термін закінчення навчання 30 червня 2029р.

За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, ОСОБА_2 за період з І кварталу 2025 р. по І квартал 2026р. отримував дохід у вигляді заробітної плати в січні-березні 2025р. в загальній сумі 24033,30 грн. від КП «КСА ІФ ОР».

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже, судом в даній справі встановлено, що на теперішній час повнолітня донька сторін навчається на платній основі на денній формі навчання в Карпатському національному університеті ОСОБА_6 , стипендію не отримує, не працює, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги. Фінансовий стан матері не дозволяє їй самостійно забезпечити всі матеріальні потреби спільної з відповідачем дитини, а тому донька потребує матеріальної допомоги від свого батька ОСОБА_2 .

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 22.05.2026 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181, 182, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 206, 223, 263, 265, 279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 22.05.2026 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.