Ухвала суду № 139478892, 25.08.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/382/26

2/746/227/26

УХВАЛА

25.08.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Солом`янський ВДВС у місті Києві) про скасування арешту з майна.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Нагорній Н.Г.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучені до неї документи, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина поданого від імені ОСОБА_1 позову викладена у такій редакції:

«Скасувати арешт (обтяження) та заборону на відчуження всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, серія та номер: ВП № 26726070, виданої 07 вересня 2012 року ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві та виключити записи про обтяження від 07 вересня 2012 року з реєстраційними номерами 11057311, 11057312 та 11057342 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна».

Відповідно до статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов (належність відповідачів); що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову до визначених осіб та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути чітким та зрозумілим, зокрема, для державного чи приватного виконавця.

Тобто, формулювання позовної вимоги, як скасування арешту на все нерухоме майно, не є конкретним, може містить многозначне тлумачення, а у разі постановлення рішення на користь позивача не може бути визначене у рішенні.

Також слід зазначати, що позови про зняття арешту з майна згідно з частиною другою статті 30 ЦПК України розглядаються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини, оскільки позивач не конкретизував, щодо якого саме нерухомого майна він просить скасувати арешт, суддя при вирішенні питання про відкриття провадження позбавлений можливості встановити суд, що має здійснювати розгляд справи.

Ставлячи у прохальній частині позову питання про скасувати арешту (обтяження) та заборони на відчуження всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, серія та номер: ВП № 26726070, виданої 07 вересня 2012 року ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, та про виключення записів про обтяження від 07 вересня 2012 року з реєстраційними номерами 11057311, 11057312 та 11057342 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна», до позовної заяви представник позивача долучив Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якої арешт на нерухоме майно:

- земельну ділянку, площею 3,5974 га, розташовану в межах Подільської сільської ради Прилуцького (раніше - Срібнянського) району Чернігівської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- житловий будинок, загальною площею 67,7 кв. м, житловою площею 30 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 ;

накладено згідно з:

1) постановою про відкриття виконавчого провадження від 22 вересня 2011 року у ВП 28781629, реєстраційний номер обтяження: 11673137 від 30 вересня 2011 року 16:35:04;

2) постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 07 вересня 2012 року у ВП 26726070, реєстраційний номер обтяження: 12965143 від 07 вересня 2012 року, 15:40:52.

При цьому суд звертає увагу, що права власності на земельну ділянку, площею 3,5974 га, розташовану в межах Подільської сільської ради Прилуцького (раніше - Срібнянського) району Чернігівської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на житловий будинок, загальною площею 67,7 кв. м, житловою площею 30 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 , позивач у справі ОСОБА_1 набув у вересні 2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям відділу), індексний номер: 24186842 від 05 вересня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям відділу), індексний номер: 24186762 від 05 вересня 2015 року).

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, та встановлено, що судовий збір, зокрема, справляється за подання позовної заяви.

За приписом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Як вбачається з матеріалів позову, представник позивача долучив до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій від 22 липня 2005 року серії НОМЕР_2 та, посилається на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору, просить звільнити його він сплати судового збору.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. У цьому приписі немає вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій і прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору, але є вказівка на те, що мова йде про справи, які стосуються порушення прав саме як учасників бойових дій.

Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань (частина друга статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті

12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19)).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування арешту (обтяження) та заборони на відчуження всього нерухомого майна, що йому належить, тобто цей спір не стосується питань, пов`язаних із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З огляду на вказане, на позивача в цьому випадку не розповсюджується дія Закону України «Про судовий збір» і суд позбавлений можливості звільнити позивача від сплати судового збору з викладених у позові підстав.

В той же час у разі, якщо особа, яка звертається до суду з позовом, та на яку не розповсюджуються визначені Законом України «Про судовий збір» пільги щодо звільнення від сплати судового збору, має незадовільний майновий стан, вона може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору (стаття 82 ЦПК України).

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Ураховуючи, що позивачем не наведено вказаних вище доводів та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, заявленого його представником.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з 01 січня 2026 року у сумі 1 331,20 грн.

До суду позивачеві слід надати відповідні підтверджуючі документи про сплату судового збору.

При зверненні з позовом до Срібнянського районного суду Чернігівської області судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг с-щ Срібн/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - UA148999980313171206000025681, Код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Срібнянський районний суд Чернігівської області.

У роз`ясненнях, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вказано, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту з майна залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків та роз`яснити, що в разі не усунення недоліків до зазначеного терміну позовна заява буде повернена позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Нагорна