Ухвала суду № 139478798, 31.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/8974/26

Провадження №1-кс/751/3324/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За версією органів досудового слідства, 28.08.2026, близько «15» год. «20» хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні аптечного пункту № 2, що знаходиться за адресою: проспект Миру, буд. 44, у м. Чернігові, будучи переконаними, що характер його протиправних дій непомітний для оточуючих, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 21-02-IX, який в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX, та діє на даний час, діючи повторно, шляхом вільного доступу, нахилившись через скляну вітрину таємно заволодів з каси аптечного пункту грошовими коштами в сумі 1300 грн.

Однак, під час таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_4 його дії були викриті працівницею аптеки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка висловила вимогу повернути викрадені грошові кошти.

Разом з тим, ОСОБА_4 , не зважаючи на вимоги ОСОБА_7 зупинити протиправні дії та повернути грошові кошти, тобто реально розуміючи, що його дії, спрямовані на викрадення майна, стали явними для ОСОБА_7 , від злочинного наміру не відмовився, продовжив протиправні дії, спрямовані на викрадення майна, тим самим відкрито викрав грошові кошти та разом з викраденим майном вибіг з приміщення аптеки, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними умисними діями, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, під час дії воєнного стану відкрито викрав грошові кошти в сумі 1300 грн., що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

За підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 21 год. 52 хв. 28.08.2026) затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

29.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з подальшим утриманням його в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Зазначили, що доказами у клопотанні не доведені ризики, занадто великий розмір застави, який не співмірний із майновим станом підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12026270340002008 від 28.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

За підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 21 год. 52 хв. 28.08.2026) затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігів, громадянин України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше судимий: 15.08.2023 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігів за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

29.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду документу;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;

- протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваним у ході дослідження матеріалів клопотання в судовому засіданні не було наведено аргументів, які би ставили під сумнів обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя зауважує, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відтак наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Останньому достеменно відомо про кримінально-правові негативні наслідки у разі доведення у суді його вини та, ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 , незважаючи на те, що його протиправні дії були викриті свідком ОСОБА_7 вказані дії не припинив, а залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, що також свідчить про можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

- на даний час органом досудового розслідування не встановлена наявність у підозрюваного постійного офіційного місця роботи, що може свідчити про те, що ОСОБА_4 може у подальшому вчиняти майнові злочини з метою отримання джерел для існування.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність протипоказань для утримання під вартою.

Зазначені обставини свідчать про недостатню міцність соціальних зв`язків підозрюваного та додатково підвищують ризики, зокрема ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також ризик вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вік та стан його здоров`я, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваним та захисником не надано даних про наявність підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, у своєму клопотанні слідчий та прокурор просять визначити підозрюваногму заставу як альтернативу тримання під вартою у розмірі 80 прожиткових мінімумів.

КПК України розглядає заставу одночасно як самостійний запобіжний захід, а також як і складову запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у разі визначення застави як його альтернативи.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави в сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виходячи з наведених норм, беручи до уваги тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку ймовірного злочину, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

Ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, з часу фактичного затримання до 26 жовтня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає: м. Чернігів, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 26 жовтня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 04 вересня 2026 року.

Слідчий cуддя ОСОБА_1