Постанова № 139478684, 03.09.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/576/26

Єдиний унікальний №733/1389/26

Постанова

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Карапиш Т.В.,

за участю секретаря: Чигрин Л.М.,

особи, яка притягається

до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , випускника Парафіївського ліцею Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року о 18 годині 24 хвилини в с-щі Парафіївка по вул. Незалежності, 54 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував механічним транспортним засобом електромопедом CORSO в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями порушив п. 2.9 (а) ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 не заперечував та визнав вину у вчиненні ним даного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У відповідності до 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 року серії ЕПР1 № 744850 (а.с. 2); результатами тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager» від 13.08.2026 року тест № 818, результат якого становить 2,38 ‰ (а.с. 3); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 13.08.2026 року (а.с. 5); Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); відеозаписом фіксації правопорушення (а.с. 7), що не спростовує вказаних в протоколі обставин, які є кваліфікуючими ознаками такого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.10 Правил Дорожнього руху України терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: велосипедист особа, яка керує велосипедом; учасник дорожнього руху особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Також відповідно до постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 (провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи, як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст.1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.

Як встановлено з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, на момент вчинення правопорушення виповнилося повних сімнадцять років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адмінправопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адмінвідповідальності, відсутність характеризуючих даних особи, яка притягається до адмінвідповідальності, наслідки вчиненого адміністративного правопорушення, а також те, що дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, з врахуванням норми ч.2 ст. 13 КУпАП суд вважає, що відсутні підстави для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, а тому враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст. 23 КУпАП, він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до копії довідки САП ВВГ ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2026 року, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 6).

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

Враховуючи вищевикладене, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , з метою виправлення останнього та попередження вчинення нових правопорушень як ним, так і іншими особами, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року складає 665 грн. 60 коп.

Докази згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» на підтвердження звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору відсутні.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24-1, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 34000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Карапиш